Показники рентабельності групи "б" розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:
1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)
К6 = Чп/ВА,
де ВА - середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;
2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)
К7 = П/СА,
де СА - середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов'язання);
3) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Kg)
К8 = Чп/СК,
де СК - середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.
Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т. д.
Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу - довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього коефіцієнта.
Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану підприємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників - коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.
Вдосконалення фінансового стану підприємства
Аналіз основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, не дає характеристики повної картини. З цією метою приведемо загальну оцінку фінансового стану підприємства на основі тих же показників.
Зміни, що сталися, в 1 кварталі 2010 року в структурі активів і пасивів свідчить про те, що збільшення майна підприємства на 350 тис. гривні або на 3,3 процентних пункту було обумовлено збільшенням позаобігових активів на 4,73 процентних пункту. По таких же причинах збільшилося майно підприємства за 2009 рік.
Необхідно відзначити, що притягнені засоби були направлені на придбання нематеріальних активів (патенти, ліцензії, товарні знаки) в сумі 177 тис. гривні. У основних засобах підприємства спостерігалося зниження майна до 8611 тис. гривні. Проте доля виробничого потенціалу в загальній вартості майна залишається вище встановленого рівня (50%), що є позитивним фактом. Основні засоби, що займають 78,7% майна підприємства, використовувалися в звітному році ефективніше в порівнянні з попередніми роками, на що вказує збільшення показника фондовіддачі.
Збільшилася ефективність використання не лише основного капіталу підприємства, і всіх видів засобів і їх джерел. Про це свідчить збільшення показників рентабельності і оборотності капіталу підприємства. При цьому термін окупності помітно знизився за 2009 рік, склавши 71 років.
Аналіз руху грошових коштів показав, що підприємство отримує гроші лише від поточної діяльності, оскільки інші види діяльності підпрємство не здійснює. Всі грошові кошти, що поступили, підприємство в ході діяльності використовувало за 2008 і 2009 років, лише на перший квартал 2010 років спостерігався залишок грошових коштів у розмірі 126 тис. гривні, які підприємство, швидше за все, віднесло на інші оборотні кошти.
Проведений аналіз фінансової стійкості підприємства відображає нестійкий фінансовий стан підприємства. Причиною такої фінансової ситуації є порушення платоспроможності і ліквідності підприємства.
Платоспроможність і ліквідність до кінця 2009 року збільшилися, проте за 1 квартал 2010 рік погіршала. Підприємство не може оплачувати свої термінові зобов'язання, оскільки відсутній найбільш ліквідні активи (грошові кошти) підприємства. Позитивними моментами в ліквідності балансу є зниження дебіторської заборгованості 56 тис. гривні. Проте дебіторська заборгованість все ж залишається вищою за кредиторську заборгованість. Негативний вплив на фінансову стійкість підприємства надає збільшення кредиторської заборгованості за 2010 рік.
З вище сказаного витікає, що недолік в грошових коштах підприємство покриває за рахунок кредиторської заборгованості і повернення дебіторською. На 1 гривну оборотних коштів на кінець аналізованого періоду доводиться 40 копійок власного капіталу підприємства: характеризується власними джерелами оборотних коштів, який до кінця періоду знизився. Причиною цього з'явилося зростання нематеріальних активів підприємства, який неминуче наводить до зменшення величини власного оборотного капіталу. В результаті погіршуються показники забезпеченості підприємства оборотними коштами. Фінансово-експлуатаційні потреби покриваються за рахунок позикових і додатково притягнених джерел, що створює фінансову напругу і викликає труднощі у фінансуванні поточної операційної діяльності.
Проте можна відзначити, що зберігається надія на поліпшення ситуації, що склалася, в майбутньому, оскільки показник перспективної ліквідності відображає платіжний надлишок. Так само можна відзначити, що коефіцієнт стійкості за перший квартал 2010 рік залишився тим самим і може забезпечити підприємству певні можливості для поліпшення фінансового положення.
На підставі проведеного в дипломній роботі аналізу фінансового стану можна зробити наступний висновок:
В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов’язань, а при застосуванні, як засіб платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобов’язання на 112%. В 2008 та 2009 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобов’язання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси;
Показник ліквідності балансу— Підприємство мало можливість розрахуватись з своїми боргами тільки за умови своєчасних розрахунків з дебіторами i сприятливої реалiзацiї готової продукції, а також продажу у випадку потреби iнших елементiв матерiальних оборотних коштів.[28,c.116] Динаміка показника критичної ліквідності свідчить про те, що підприємство на кінець 2009 мало можливість практично повністю (на 93%) з своїми зобов’язаннями за умови використання як засіб платежу грошові кошти та погашену дебіторську заборгованість.
Але деякі показники мали тенденцію за ці роки до погіршення. До таких показників відносяться:
- зростання кредиторської заборгованості — з 44,6 тис.грн. до 55,6 тис.грн. Слід відмітити, що не зважаючи на зростання абсолютної величини кредиторської заборгованості (з 2007 по 2009 роки) на 11тис.грн. за цей період зменшилися період очікування погашення кредиторської заборгованості, який в 2009 становив 362 дні в порівнянні з 626 днями в 2008. В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов’язань, а при застосуванні, як засіб платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобов’язання на 112%. В 2008 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на 100% не тільки свої зобов’язання, а й власні обігові кошти при застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси;
В результаті проведеного аналізу слід зробити висновок, що керівництву підприємства потрібно вжити заходів по скороченню кредиторської заборгованості.
Так як кредиторська заборгованість на підприємстві в основному складається з заборгованості за товари відвантажені, строк оплати за які ще не настав, керівництву підприємства можна рекомендувати скорочення строків платежу, що обумовлені в договорах. Це дасть змогу скоротити період очікування погашення кредиторської заборгованості та зменшення її абсолютної величини.
Проведений аналіз фінансового стану підприємства дав змогу виявити нераціональне використання чистого прибутку на підприємстві. На мій погляд збільшення величини Статутного фонду підприємства в 2008 році за рахунок чистого прибутку є неправомірним. Чистий прибуток підприємства можна використати більш вдало, направивши його на розширення виробництва, збільшення резервного та страхового фонду та збільшення власних оборотних коштів.
Шляхи вдосконалення загальних положень та методик аналізу:
Вивчення та аналіз доробок різних авторів по темі дипломної роботи показав, що на Україні ще не розроблено єдиної методики проведення аналізу фінансового стану. Незгода в тлумаченні окремих показників та в визначенні граничних величин у різних авторів не дає можливості однозначно застосувати методику дослідження даної теми. На мій погляд визріла необхідність до складання такої методики аналізу. Наявність розробленої методики дала б можливість співставити результати аналізу проведеного на різних підприємствах різними виконавцями.
Методи розрахунку показників балансової ліквідності, платоспроможності, та фінансової стабільності в методиках слід викласти більш детально та спрощено. Це дасть змогу в подальшому розробити спеціалізовану програму для використання комп’ютерної техніки в аналізі фінансового стану.
Розробка програмного забезпечення аналізу дасть змогу керівництву підприємства проводити щомісячно вказаний аналіз та використовувати його результати для розробки обгрунтованих управлінських рішень.
На основі узагальнених виводів можна дати рекомендації керівництву підприємству по поліпшенню фінансового положення підприємства, збільшення прибутку і підвищення рівня рентабельності.