Смекни!
smekni.com

Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне (стр. 5 из 9)

Бюджет розвитку – доходи і видатки місцевого бюджету які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально – економічного розвитку, зміцнення матеріально фінансової бази.

Бюджет міста яке має районний поділ об’єднує міський бюджет та бюджет районів, що входять до його складу. Кожний бюджет має свою систему доходів та видатків. Місцеві бюджети забезпечують фінансування господарського та культурного виробництва.

Доходи бюджету вирішують економічні відносини, які виникають з підприємствами, організаціями і населенням в процесі формування бюджетного доходу. Таким чином доходи бюджету з одного боку є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками бюджетного процесу, а з іншого боку виступають об’єктом подальшого розподілу з концентрованої в руках державної вартості, тому що використовуються для формування фондів територіального, цільового та галузевого призначення.

Доходна частина всіх бюджетів формується за рахунок податкових платежів, загальнодержавних зборів. Відповідно до Закону України “ Про систему податку” до загальних державних податків відносяться: ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, прибутковий податок з громадян, мито, плата за землю, податок на майно, податок на промисловість, відрахування на геологорозвідувальні роботи, внески до фонду соціального страхування, внески до пенсійного фонду, інші. В свою чергу до місцевих податків та зборів відносять: готельний збір, збір на паркову автомобіля, ринковий збір, збір на видачу ордера на квартиру, комунальний податок та інші місцеві податки і збори. Всі місцеві податки, порядок їх сплати встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до терміну і в межах граничних розмірів встановлених законодавством України. Суми податків і зборів зараховуються до місцевих бюджетів за місцем проживання або знаходження платника.

Видатки місцевого бюджету – це економічні відносини, що виникають у зв’язку з розподілом фонду грошових коштів і його використання за галузевим, цільовим і територіальним призначенням.

Значна кількість конкретних видів видатків обумовлені цілим рядом факторів, природою і функцією, рівнем соціально економічного розвитку і т.д. Всі видатки бюджету проявляються через конкретні види, які можуть характеризуватися з якісної і кількісної сторони.

Основу галузевого групування видатків складає поділ економіки на галузі і види діяльності. Виходячи з цього видатки у виробничій сфері поділяються за галузями: на розвиток промисловості, сільського господарства, виробництва, транспорту і зв’язку, торгівлі. У невиробничій сфері видатки бюджету поділяються на: видатки на освіту, культуру, охорону здоров’я, соціального забезпечення, тощо.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки та видатки розвитку. Всі доходи і видатки групуються в бюджеті згідно бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація – це обов’язкове групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками з чіткою системою розташування і присвоєння окремим підрозділам бюджету певних найменувань і порядкових номерів.

2. Аналіз соціально-економічних показників розвитку міста

Розрахункова частина другого розділу курсової роботи складається із наступних етапів:

1.Розраховуємо надходження коштів до місцевого бюджету від кожної галузі виробничої сфери, що передбачені планом роботи на рік. Для здійснення даних розрахунків використовуємо дані про плановий обсяг валової продукції підприємств кожної галузі та встановлений норматив відрахувань до місцевого бюджету. Отримані дані акумулюємо в таблицю 1.

Таблиця 1
Планова сума коштів, що надходять до бюджету міста за рік
Галузі виробничої сфери Плановий обсяг валової продукції,млн.грн. Норматив відрахувань в бюджет, % Планова сума коштів, що надходять до бюджету, млн.грн.
Промисловість. Усього 1000 0,075 75
в т.ч.:
- паливно-енергетичний комплекс 320 0,075 24
- машинобудування 400 0,075 30
- легка промисловість 100 0,075 7,5
- обробна промисловість 180 0,075 13,5
Транспорт 400 0,075 30
Будівництво 210 0,075 15,75
Побутове обслуговування 380 0,075 28,5
Усього 1990 0,075 149,25

Планова сума коштів, що надходять до бюджету, млн.грн.

З даної таблиці бачимо що надходження в бюджет від галузі будівництва становлять 15,75млн.грн. від галузі Побутового обслуговування 28,5млн.грн. від галузі

Транспорту 30млн.грн. від галузі паливно-енергетичного комплеку 13,5 млн.грн. від галузі машинобудування 30 млн.грн. від обробної промисловості 24 млн.грн.Це е позитивним наслідком адже ці надходження поповнюють місцеві бюджети.

2.Розраховуємо планові витрити на утримання соціальної сфери міста. При здійсненні цих розрахунків потрібно використати загальну планову суму надходжень до бюджету, яка розрахована на першому етапі виконання курсової роботи, норматив витрат на утримання кожної галузі соціальної сфери та чисельність населення. Результати заносимо в таблицю 2.

Таблиця2

Планова сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери

Галузі соціальної сфери Норматив відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,% Планова сума відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,млн.грн. Чисеьність населення міста, тис. чол. Планова сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери в розрахунку на 1 мешканця, грн./чол.
Освіта 55 82,05 270 303,9
Охорона здоров'я 17 25,4 270 94,1
Житлово-комунальне господарство 25 37,3 270 138,1
Культура 2 3 270 11,1
Фізкультура і спорт 1 1,5 270 5,6
Усього 100 149,25 270 552,8

З відси бачимо що найбільша планова сума відрахувань припадає на утримання освіти 303,9грн./чол., на охорону здоров’я припадає понад 94,1грню/чол., житлово-комунальне господарство 138,1грн./чол., культура 11,1грн./чол., фізкультура і спорт 5,6грн./чол.

3.Розраховуємо нормативні витрати на соціальні потреби мешканців міста. Для виконання цих розрахунків слід використати нормативи соціальних витрат на 1 мешканця та чисельність населення міста. Розрахунки зводимо в таблицю3.

Таблиця 3 Нормативні витрати на соціальні потреби

Галузі Чисельність населення міста, тис.чол. Нормативні соціальні витрати на одного мешканця, грн/чол. Сума нормативних витрат на соціальні потреби, тис.грн
Освіта 270 310 83,7
Охорона здоров'я 270 100 27
Житлово-комунальне господарство 270 140 37,8
Культура 270 15 4,05
Фізкультура і спорт 270 5 1,35
Усього 270 570 153,9

Тут ми спостерігаємо наступні тенденції. Те що найбільшими витратами у соціальній сфері є освіта 83,7 тис.грн. і це означає що освіта для людей є найбільшим пріоритетом.

4. Визначаємо фактичне виконання плану виробництва продукції підприємствами галузей виробничої сфери. Для визначення фактичного обсягу валової продукції необхідно використати відсоток виконання планових завдань та плановий обсяг валової продукції. Отримані дані відобразимо в таблиці 4.

Таблиця 4 Обсяг валової продукції по галузях виробничої сфери

Галузі виробничої сфери Плановий обсяг валової продукції, млн.грн. Виконання планових завдань,% Фактичний обсяг валової продукції,млн.грн. Структура планового випуску продукції,% Частка участі галузі в загальному обсязі виробництва,%
Промисловість. Усього 1000 98,9 989,4 0,5 -0,5
в т.ч.:
- паливно-енергетичний комплекс 320 102 326,4 0,16 0,32
- машинобудування 400 98 392 0,2 -0,4
- легка промисловість 100 100 100 0,05 0
- обробна промисловість 180 95 171 0,09 -0,4
Транспорт 400 104 416 0,2 0,8
Будівництво 210 85 178,5 0,1 -1,5
Побутове обслуговування 380 90 342 0,19 -1,9
Усього 1990 96,8 1925,9 1 -3,2

Визначивши фактичне виконання плану виробництва продукції підприємствами галузей виробничої сфери ми бачимо що лише паливно-енергетичний комплекс і транспорт перевиконали своїй плановий осяг це на102% і104%,легка промисловість виконала свій плановий обсяг на100%,а решта не вклалися в плановий обсяг.