5. Розраховуємо фактичні надходження коштів до бюджету міста від кожної галузі виробничої сфери. Для визначення фактичних надходжень коштів до бюджету необхідно використати норматив відрахувань в бюджет та фактичний обсяг валової продукції, який розрахований в таблиці 4. Результати розрахунків зводимо в таблицю 5.

Таблиця 5. Фактична сума коштів, що надходить до бюджету міста за рік

Галузі виробничої сфери	Фактичний обсяг валової продукції, млн.грн.	Норматив відрахувань в бюджет,%	Фактична сума коштів, що надходять до бюджету, млн.грн.
Промисловість. Усього в т.ч.:	989,4	0,075	74,2
Промисловість. Усього в т.ч.:	989,4	0,075	74,2	- паливно-енергетичний комплекс	326,4	0,075	24,48
- машинобудування	392	0,075	29,4
- легка промисловість	100	0,075	7,5
- обробна промисловість	171	0,075	12,825
Транспорт	416	0,075	31,2
Будівництво	178,5	0,075	13,39
Побутове обслуговування	342	0,075	25,65
Усього	1925,9	0,075	144,4

На основі розрахунків бачимо що найбільша частка надходжень у бюджет надходить від транспортної галузі 31,2 млн.грн. наступним йде галузь машинобудування 29,4 млн.грн. за ним йде галузь пробутового обслуговування 25,65 млн.грн.тощо.такукількість відрахувань визначає їхній фактичний обсяг валової продукції та норматив відрахувань в бюджет.

6. Розраховуємо фактичні витрати на утримання соціальної сфери міста. Для визначення даних значень необхідно використати фактичну суму надходжень до місцевого бюджету, яка розрахована в таблиці 5, норматив витрат на утримання кожної галузі соціальної сфери та чисельність населення. Отримані дані зберемо в таблицю 6.

Таблиця 6. Фактична сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери міста протягом року

Галузі соціальної сфери	Норматив відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,%	Фактична сума відрахувань на утримання окремих галузей соціальної сфери,млн.грн.	Чисельність населення міста, тис. чол.	Фактична сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери в розрахунку на 1 мешканця, грн./чол.
Освіта	55	79,42	270	318,46
Охорона здоров'я	17	24,5	270	141,53
Житлово-комунальне господарство	25	36,1	270	94,34
Культура	2	2,89	270	23,59
Фізкультура і спорт	1	1,44	270	11,78
Усього	100	144,4	270	589,78

З відси бачимо що найбільша планова сума відрахувань припадає на утримання освіти 318,9грн./чол., на охорону здоров’я припадає понад 141,53 грн./чол., житлово-комунальне господарство 94,34 грн./чол., культура 23,59грн./чол., фізкультура і спорт 11,78грн./чол. Це значить що на освіту й де найбільше відрахувань.

7. Розраховуємо питому вагу виробленої продукції кожної галузі виробничої сфери в загальному обсязі валової продукції та абсолютних відхилень обсягів валової продукції, виготовленої підприємствами кожної виробничої галузі. Крім того, необхідно визначити абсолютні відхилення обсягів валової продукції, виготовленої підприємствами кожної виробничої галузі.

Таблиця 7. Показники, що характеризують виробництво продукції підприємствами галузей виробничої сфери в загальному обсязі валової продукції

Галузі виробничої сфери	Плановий обсяг валової продукції		Фактичний обсяг валової продукції		Відхилення, млн.грн.	Виконання планових завдань,%
Галузі виробничої сфери	млн. грн.	%	млн. грн.	%	Відхилення, млн.грн.	Виконання планових завдань,%
Промисловість. Усього в т.ч.:	1000	50	989,4	51	-10,6	98.94
- паливно-енергетичний комплекс	320	16	326,4	12	6.4	102.00
- машинобудування	400	20	392	20	-8	98.00
- легка промисловість	100	5	100	5	0	100.00
- обробна промисловість	180	9	171	8	-9	95.00
Транспорт	400	20	416	21	16	104.00
Будівництво	210	10	178,5	9	-31.5	85.00
Побутове обслуговування	380	19	342	17	-38	90.00
Усього	1990	100,00	1925,9	100,00	-64.1	96.78

Визначивши фактичне виконання плану виробництва продукції підприємствами галузей виробничої сфери ми бачимо що лише паливно-енергетичний комплекс і транспорт перевиконали своій плановий осяг це на102% і104%,легка промисловість виконала свій плановий обсяг на100%,а решта не вклалися в плановий обсяг.

Це означає що більша частина галузей не виконала свій плановий обсяг валової продукції у повному обсязі з різних причин

8. Визначаємо відхилення фактичної суми відрахувань на забезпечення мінімальних, але достатніх умов для утримання соціальних потреб населення міста від планової. Для цього необхідно використати дані про планову та фактичну суму відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, які розраховані в таблиці 2 і 6. Крім того, необхідно порівняти планову та фактичні суми відрахувань на утримання соціальної сфери з сумою опти-мальних нормативних витрат на соціальні потреби, які визначені в таблиці 3.

Необхідно також виконати розрахунки планових завдань по відрахуванню коштів на утримання кожної галузі соціальної сфери. Для цього слід використати дані про планову, фактичну та нормативну суму відрахувань на отримання кожної галузі соціальної сфери. Результати розрахунків зводимо в таблицю 8.

Таблиця 8 Розрахунок виконання планових та нормативних завдань щодо відрахувань в бюджет на утримання соціальної сфери.

Галузі виробничої сфери	Планова сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, млн.грн.	Фактична сума відрахувань на утримання галузей соціальної сфери, млн.грн.	Сума нормативних витрат на соціальні потреби, млн.грн.	Виконання планових		Виконання нормативних
				завдань		Завдань
				%	Відхилення	%	Відхилення
Освіта	82,05	79,42	83,7	96.8	-2,63	94,9	-4,28
Охорона здоров'я	25,4	24,5	27	96.4	-0.9	90,7	-2,5
Житлово-комунальне господарство	37,3	36,1	37,8	96.8	-1,2	95,5	-1,7
Культура	3	2,89	4,05	96.3	-0.11	71,4	-1,16
Фізкультура і спорт	1,5	1,44	1,35	96	-0.06	106,7	0,09
Усього	149,25	144,4	153,9	96.7	-5,02	93,8	-9,5

З даного графіка ми бачимо що Фактична сума відрахувань не відповідає плановій сумі відрахувань у повному обсязі.

3. Інвестиційна діяльність

Інвестиційна привабливість (країни, регіону, підприємства)

Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. Підприємство в цій системі є кінцевим пунктом вкладення засобів, де реалізуються конкретні проекти. Для стратегічного інвестора не будуть достатньо переконливими аргументи інвестування засобів, наприклад, у металургійний комбінат, якщо розвиток цієї галузі в масштабах міжнародної економіки знаходиться в кризовому стані. Також, незважаючи на всю фінансову вигідність проекту, ризик політичної й економічної нестабільності в державі зведе нанівець будь-які зусилля по залученню інвесторів. Розглянемо умови формування інвестиційної привабливості країни, що є найбільш загальними при виборі і реалізації міжнародних проектів.

Інвестиційна привабливість країни. У економічній літературі існують різні підходи до визначення інвестиційної привабливості, або інвестиційного клімату, держави як сукупності політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і закордонних інвесторів. У найбільше загальному вигляді, не вдаючись до аналізу цих підходів, можна уявити систему визначальних чинників, згрупованих у такий спосіб:

а) політико-правове середовище, що характеризується політичною стабільністю суспільства, наявністю і стабільністю нормативної бази підприємницької і інвестиційної діяльності, гарантією рівності форм власності й інвестицій у перехідний період та ін.; Так, наприклад, політична нестабільність в Росії приводить до нестабільності валют в Епропі.

б) економічне середовище, або стабільність національної валюти, темпи росту інфляції, режим оподатковування і валютного регулювання, стан фондового ринку і фінансово-кредитної системи, ємність і платоспроможність внутрішнього ринку;

в) ресурси і інфраструктура, соціально-культурне середовище, екологія.

До числа найбільш відомих західних систем оцінок інвестиційної привабливості і ризику належать рейтинги Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI).

Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне (стр. 6 из 9)

3. Інвестиційна діяльність