Проектування логістичних систем промислового підприємства (стр. 10 из 12)

- провести аналіз клієнтів підприємства (проведення АВС-аналізу) та виділити найважливіших із них;

- зробити огляд ситуації на ринку збуту України сьогодні;

- визначити можливі варіанти місць розташування складу;

- визначити оптимальне місце розташування складу;

- інтегрувати обрану систему з іншими підсистемами підприємства.

3. Функції логістики. Оптимізація кількості транспорту, маршрутів перевозки, що приведе до зниження витрат на збут та підприємства в цілому.

4. Планування ресурсів. Необхідними ресурсами та витратами для впровадження логістичної системи являються:

1) Витрати на оренду складу – 2 000 грн/міс.

2) Додаткові витрати на відрядження логіста в інше місто – 300 грн/міс.

5. Вплив логістики на бізнес. При реалізації обраної стратегії відбудеться: підвищення ефективності обслуговування клієнтів; мінімізація витрат у сфері збуту та сумарних витрат підприємства; зменшення транспортних витрат (витрат на аутсорсинг), збільшаться витрати фізичних надходжень та витрати запасів, але все це в сукупності приведе до збільшення прибутковості підприємства, поліпшення якості обслуговування клієнта та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства,що забезпечить вихід на нові ринки.

3.2 Економіко-математичне обґрунтування впровадження логістичних систем

Для обґрунтування впровадження логістичних систем необхідним є проведення таких етапів:

етап 6 – проведення теоретичних досліджень і експериментів;

етап 7 – опрацювання і оцінка реальних варіантів заходу;

етап 8 – подолання внутрішніх та зовнішніх перешкод, а також перешкод впровадження;

етап 9 – підготовка до затвердження плану впровадження [21].

Для того, щоб визначити оптимальне місце розташування складу необхідно визначити головних клієнтів АТЗТ «Харківмаш». Споживачів необхідно розділити на три групи по вагомості клієнтів. Це можна зробити за допомогою АВС-аналізу.

Даний метод використовується при селективному відборі найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів затрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямів капіталовкладень. АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. Згідно з цим методом досліджувана сукупність клієнтів ділиться на три частини [19]:

група А - невелика кількість споживачів, яка приносить більшу частину прибутку підприємству;

група В - середня кількість клієнтів, яка приносить середній дохід підприємству;

група С - велика кількість клієнтів, однак незначні з погляду доходу, який вони приносять АТЗТ «Харківмаш».

Основна увага у роботі зі споживачами приділяється клієнтам, віднесеним до групи А, меншою мірою - групи В та С.

Проведемо аналіз споживачів, представлених у таблиці 3.3, за допомогою АВС-аналізу.

Таблиця 3.3 - Вихідні данні

Клієнти	Фактичний об’єм закупок (Т), грн.
НПП «Сігма»	9123765
Турбомашина	2657890
ВАТ «Південний ГОК»	1000000
ВАТ «АЗОВСТАЛЬ»	990200
НПВП «Електромонтаж»	789000
Карловсікий механічний завод	763288
УкрСпецмаш	596000
ТЕСПО	590265
Славутський ремонтно-монтажний завод	576444
НКП «Шторм-10»	543211
Промелектро	500678
Львовантикор	500535
ЗАТ «Краматорськгидропром»	479999
ЯЮ 309/71	376900
ЗАТ «Нафтогазова техніка»	345678
Стандарт	290765
ВАТ «Будмаш»	276400
Луцький завод «Електроапарат»	256900
Сахидромаш	234754
Електроапарат	134245

Розрахунки представленні у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Розрахункова таблиця

№ п/п	Клієнти	Фактичний об’єм закупок (Т), грн	% від сукупних закупок	∑%	% від кількості	∑%	АВС
1	НПП «Сігма»	9123765	43,4	43,4	5	5	А
2	Турбомашина	2657890	12,6	56,0	5	10
3	ВАТ «Південний ГОК»	1000000	4,8	60,8	5	15
4	ВАТ «АЗОВСТАЛЬ»	990200	4,7	65,5	5	20
5	НПВП «Електромонтаж»	789000	3,8	69,2	5	25
6	Карловсікий механічний завод	763288	3,6	72,9	5	30
7	УкрСпецмаш	596000	2,8	75,7	5	35	В
8	ТЕСПО	590265	2,8	78,5	5	40
9	Славутський ремонтно-монтажний завод	576444	2,7	81,3	5	45
10	НКП «Шторм-10»	543211	2,6	83,8	5	50
11	Промелектро	500678	2,4	86,2	5	55	С
12	Львовантикор	500535	2,4	88,6	5	60
13	ЗАТ «Уралгидропром»	479999	2,3	90,9	5	65
14	ЯЮ 309/71	376900	1,8	92,7	5	70
15	ЗАТ «Нафтогазова техніка»	345678	1,6	94,3	5	75
16	Стандарт	290765	1,4	95,7	5	80
17	ВАТ «Будмаш»	276400	1,3	97,0	5	85
18	Луцький завод «Електроапарат»	256900	1,2	98,2	5	90
19	Сахидромаш	234754	1,1	99,4	5	95
20	Електроапарат	134245	0,6	100	5	100
21	Всьго	21026917	100,0	100

Для наглядності результати представленні у вигляді графіка (рисунок 3.1)

Рис. 3.1 - Графік Авс-аналізу

Розрахунки показали, що найважливішими споживачами АТЗТ «Харківмаш» є клієнти групи А: НПП «Сігма», Турбомашина, ВАТ «Південний ГОК», ВАТ «АЗОВСТАЛЬ», НПВП «Електромонтаж», Карловсікий механічний завод. На обслуговування даних клієнтів потрібно виділяти більше часу, робити знижки, повідомляти про зміни в асортименті, підтримувати дружні стосунки.

До групи В відносяться: УкрСпецмаш, ТЕСПО, Славутський ремонтно-монтажний завод, НКП «Шторм-10». Цим клієнтам також приділяється увага, але у меншому обсязі, так як вони мають середній рівень питомої ваги для підприємства. З ними проводиться звичайне планування та облік.

До групи С відносяться: Промелектро, Львовантикор, ЗАТ«Уралгидропром», ЯЮ 309/71, ЗАТ «Нафтогазова техніка», Стандарт, ВАТ «Будмаш», Луцький завод «Електроапарат», Сахидромаш, Електроапарат, ВАТ «Південний ГОК». Ці споживачі складають більшу частину клієнтів, але мають маленьке значення вартісного показника.

Таким чином, АТЗТ «Харківмаш» має постійних клієнтів, з якими співпрацює вже довгий час, і постачає їм продукцію. Ці споживачі приносять підприємству більшу частину прибутку (72,9%) і тому їм приділяється більша увага та умови обслуговування.

Основні клієнти АТЗТ «Харківмаш»:

1. НПП «Сігма» (м.Кіровоград);

2. Турбомашина (м. Миколаїв);

3. ВАТ «Південний ГОК» (м. Кривий Ріг);

4. ВАТ «АЗОВСТАЛЬ» (м. Маріуполь);

5. НПВП «Електромонтаж»(м. Дніпропетровськ );

6. Карловсікий механічний завод (м. Маріуполь).

Більшість цих клієнтів частину продукціє закуповує У АТЗТ «Харківмаш», а деяку – у інших підприємств, так як в них нижча ціна (значну частину витрат складають витрати на транспортування). Для підвищення конкурентоспроможності, для більшого обхвату кількості споживачів, та для мінімізації витрат необхідно орендувати склад в одному із семи міст України.

Міста, де є можливість орендувати склад:

А – Дніпропетровськ;

Б – Миколаїв;

В – Маріуполь;

Г – Львів;

Д – Одеса;

Е – Київ;

Ж – Чернігів.

Данні для розрахунків представленні у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Вихідні данні

№ клієн-та	Вантажообіг, т/кв	Відстань до пункту:
		А, км	Б, км	В, км	Г, км	Д, км	Е, км	Ж, км
1	17	238	193	490	679	296	305	440
2	9	323	0	479	805	139	494	630
3	9	141	192	402	838	309	426	518
4	7	303	489	0	1181	618	730	811
5	4	0	323	303	939	460	446	501
6	4	303	499	0	1181	618	730	811

Визначимо оптимальне місце розташування додаткового складу з урахуванням мінімізації транспортних витрат (вантажообіг *відстань до пункту). Розрахунки представленні у вигляді таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Матриця найменших відстаней

А	Б	В	Г	Д	Е	Ж
1	4046	3281	8330	11543	5032	5185	7480
2	2907	0	4311	7245	1251	4446	5670
3	1269	1728	3618	7542	2781	3834	4662
4	2121	3423	0	8267	4326	5110	5677
5	0	1292	1212	3756	1840	1784	2004
6	1212	1996	0	4724	2472	2920	3244
Сума	11555	11720	17471	43077	17702	23279	28737

Розрахунки показали, що оптимальним місцем розташування додаткового складу буде місто Дніпропетровськ, так як він забезпечує найменші витрати на доставку та дає можливість обслуговувати більшу кількість споживачів за менший час. Це дає додаткові перспективи у розширенні ринку збуту та надає значні переваги у конкурентному середовищі. Тому для задоволення усіх цих потреб вигідно буде орендувати додатковий склад АТЗТ «Харківмаш» у Дніпропетровську.

Використання додаткового складу несе додаткові витрати на утримання запасів, але зменшує затрати на транспортування. Таким чином отримуємо синергічний ефект.