6. Проаналізовані природоохоронна та екологічна діяльність компанії ДТЕК, у складі якого знаходиться ВАТ «Павлоградвугілля». Стратегічна мета ДТЕК у сфері природоохоронної діяльності – підвищення рівня екологічної безпеки, зростання капіталізації активів компанії за рахунок забезпечення надійного й нешкідливого виробництва.
7. Для того, щоб запропонувати шляхи вдосконалення механізму управління гірничодобувним підприємством в напрямку забезпечення його сталого розвитку, необхідно оцінити поточний стан об’єктів управління, тобто встановити, чи відповідає рівень стійкості окремих підсистем перспективам сталого розвитку підприємства. Індикатори (критерії) – це показники, що характеризують зміни стану виробництва, економіки і навколишнього природного середовища у часі. Вони надають кількісну та якісну характеристику проблеми і дозволяють оцінити ситуацію, відзначити її зміни.
8. Аналіз розрахованих індикаторів дозволяє констатувати, що фактично взаємодія підсистем ВАТ «Павлоградвугілля» не забезпечує передумов для його сталого розвитку.
9. Визначено, що одним з основних напрямків вдосконалення механізму забезпечення сталого розвитку підприємства вважається розробка і впровадження стратегічного еколого-економічного управління розвитком підприємства (еколого-економічної стратегії сталого розвитку) та вдосконалення існуючих підходів до інформаційного забезпечення сталого розвитку. На базі цього визначаються можливі альтернативні стратегії сталого розвитку підприємства.
10. Запропоновано матриця «підсистема-засіб» / «підсистема-мета» для полегшення процесу формування набору альтернативних стратегій. Також ця запропонована матриця є універсальним інструментом визначення найбільш перспективних напрямів розвитку гірничодобувного підприємства.
11. Виходячи з результатів оцінки стану об’єктів управління в механізмі забезпечення сталого розвитку ВАТ «Павлоградвугілля», доцільно запропонувати, що до альтернативних стратегій сталого розвитку даного підприємства належать стратегія ресурсозбереження та стратегія поступового технологічного оновлення на основі екологічних інновацій та екологізації управління. Взагалі ці альтернативні стратегії входять до складу загальної еколого-економічної стратегії розвитку гірничодобувного підприємства.
12. Реалізація запропонованих як загальної еколого-економічної стратегії розвитку підприємства, так і її складових - альтернативних стратегій сталого розвитку гірничодобувного підприємства має супроводжуватися трансформацією існуючої системи інформаційного забезпечення в напрямі її екологізації. Виходячи з цього, доцільно запропонувати створення інформаційної системи екологічного обліку на ВАТ «Павлоградвугілля». Внаслідок впровадження запропонованих заходів зміниться напрям потоків облікової екологічної інформації, що дозволить отримувати релевантну інформацію про стан екологічної підсистеми підприємства.
Список використаних джерел
1. Медведев В.А. Устойчивое развитие общества: модели, стратегия. — М.: Академия, 2001. — 267 с.
2. Програма дій "Порядок денний на ХХІ століття". – К.: Ін-т сталого розвитку: Інтелсфера, 2001. – 21 с.
3. Гаврилишин Б. Стратегія сталого розвитку та європейська модель "Екосоціальної ринкової економіки" як основа конкурентоздатності України в сучасну епоху / Б. Гаврилишин, В. Вовк // Аналітична записка та рекомендації новій владі / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.greenkit.net/Members/intereco/strategy
4. Декларация Рио по окружающей среде и развитию // Ойкумена (Український екологічний вісник). –1992. – № 3. – С. 23–25.
5. Згуровський М.З. Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей / М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін // Системні дослідження та інформаційні технології. – 2008. – № 1. – С. 7–32.
6. Продиус И.П., Захарченко В.И. Устойчивое развитие и экономическая стратегия // Экон. инновации. Вып. 5. ¾ Одесса: ИПР и ЭЭИ, 1999. - С. 30 - 37.
7. Белов, Г.В. Экологический менеджмент предприятия / Г. В. Белов. – М. : Логос, 2006. – 402 с.
8. Трегобчук В. Концепція сталого розвитку для України / В. Трегобчук // Вісник НАН України. – 2002. –№ 2. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/all/herald/2002-02/7.htm
9. Стратегія сталого розвитку України / Офіційний сайт ВГО "Жива планета" // [Електронний ресурс] /Режим доступу: http://ecolabel.org.ua/index.php?id=253
10. Рябоконь О.П. Модель забезпечення сталого розвитку системи "суспільство – природа" у контексті категорії "якість" / О.П. Рябоконь, В.В. Лавров // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України. - Вип. 15.6. – 2005. – С. 174–182.
11. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації / З.В. Герасимчук. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – 528 с.
12. Голубець М.А. Фундаментальні питання регіональної політики сталого розвитку / М.А. Голубець //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації (Зб. наук. пр.). Вип. 5 (XХХVI) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Ред.-кол.: відп. ред. М.І. Долішній. – Львів, 2002. – 592 с. – С. 12–18.
13. Карімов Г.І. Управління та діагностика сталого просторового розвитку регіону / Г.І. Карімов //Економічний простір. – № 21. – 2009. – С. 104–114.
14. Дергачова В.В. Концептуальні засади сталого розвитку як основа соціально-економічного розвитку регіонів України / В.В. Дергачова // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. –2004. – С. 230–235.
15. Миколайчук М. Регіональні аспекти державного управління сталим розвитком в умовах глобалізації /М. Миколайчук // Економіка та держава. – 2008. – № 7. – С. 71–74.
16. Акуленко В.Л. Организационно-экономические основы сбалансированного эколого-экономического развития территории / В.Л. Акуленко. – Дис… канд. экон. наук. – Сумы, 2003. – 247 с.
17. Сталий розвиток: еколого-економічна оптимізація територіально-виробничих систем: навч. посібник / зазаг. ред. І.В. Недіна. – Суми: Університетська книга, 2008. – 384 с.
18. Соколова Н.А. Задачи управления устойчивым развитием объектов хозяйственной деятельности /Н.А. Соколова // Вісник Сумського держ. ун-ту. Сер. "Технічні науки". – № 12(71). – 2004. – С. 11-20.
19. Забродский В.А, Кизим Н.А. Развитие крупномасштабных экономико-производственных систем. – Харьков: БизнесИнформ, 2000. – 72 с.
20. Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: Монографія. – Харків: ІНЖЕК, 2003. – 328 с.
21. Потрашкова Л.В. Моделирование управления развитием предприятия: Автореф. дис... канд. екон. наук:08.03.02. – Харьков: Харьковский государственный экономический университет, 2002. – 20 с.
22. Черных А.В. Механізм устойчивого развития предприятия в период активной инвестиционной деятельности: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.05. – Белгород: Белгородский государственный технический университет, 2006. – 20 с.
23. Базарова Л.А. Менеджмент устойчивого развития. – М.: Изд-во АСВ, 2007– С. 118.
24. Коробкова З.В. Экономический механізм устойчивого развития предприятия в условиях растущей хозяйственной глобализации //Функционирование предприятий в российской экономике: проблемы и решения :сб. науч. тр. /Под ред. В.В. Титова, В.Д. Марковой. - Новосибирск : ИЭОПП СОРАН, 2006. - С. 57-68..
25. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2003. – 608 с.
26. Пономаренко В.С., Пушкар О.І., Тридід О.М. Стратегічне управління розвитком підприємства: Навчальний посібник. – Харків: ХДЕУ, 2002. – 640 с.
27. Коршунова Е.Д. Моделирование процесса адаптивного управленияорганизационнымразвитиемпредприятияинвестиционно-промышленнойсферы // Менеджмент в России и за рубежом. – 2004. – №2. –С. 34-39.
28. Громяк С.И. Моделирование стратегий развития малих предприятий в условиях переходной экономики:Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.03.02. – Львов: Львов. нац. ун-т им. И.Франко, 2001. – 20 с.
29. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. – Харків: ІНЖЕК, 2003. – 308 с.
30. Петренко В.П. До розробки інформаціогенної моделі сталого розвитку регіональних суспільних систем / В.П. Петренко та ін. // Моделювання регіональної економіки. – 2009. – № 1(13). – С. 80–90.
31. Смирнов Э.А. Стратегический менеджмент, ориентированный на бренд / Э.А. Смирнов. – М.: Нац. ин-т бизнеса; Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 320 с.
32. Соколова Н.А. Методи та моделі системи управління сталим розвитком об'єктів господарчої діяльності : Дис… д-ра наук: / Н.А. Соколова // [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://disser.com.ua/content/349165.html
33. Лаврушин, Д. Б. Управление устойчивым развитием предприятия / Д. Б. Лаврушин. – Саратов,2005.
34. Каптейн, Ю. Н. Инструменты и показатели устойчивого развития предприятия в аспекте управления основным и оборотным капиталом / Ю. Н. Каптейн. – Сыктывкар, 2004.
35. Пушкарь А. Управление развитием промышленных предприятий // Бизнесинформ. – 1999. – № 13. – С. 51-53.
36. Ситник Л. С. Організаційно-економічний механізм антикризового управління підприємством. – Донецьк: ІЕП НАН України, 200. – 505 с.
37. Стасюк В. П. Модели адаптивного управления предприятием: Монография. – Донецк: Юго-Восток, 2003. – 224 с.
38. Зеткина О.В. Об управлении устойчивостью предприятия. — М.: Аудит, ЮНИТИ,2003. — 134 с.