Смекни!
smekni.com

Наукові основи економічного аналізу (стр. 2 из 17)

2. Традиційні методичні прийоми економічного аналізу.

Основними методичними прийомами є:

1. Порівняння

2. Розрахунок відносних та середніх величин

3. Групування та класифікація

4. Деталізація та узагальнення

5. Заліковий метод

6. Елімінування

7. Балансовий метод

8. Сальдовий метод

9. Інтегральний метод

10. Індексний метод

Порівняння – основний методичний прийом аналізу, що полягає в співставленні економічного показника з аналогом, що називається базою порівняння (планові, нормативні, базисні, індикативні, прогресивні, середні, світові та ін.). база порівняння обирається в залежності від мети аналізу. Для проведення порівняння досліджувані показники треба звести до спів ставного вигляду. Наприклад, аналіз динаміки обсягів виробництва проводиться не в діючих цінах, а в порівняних на певну фіксовану дату.

При порівнянні розраховують абсолютне відхилення (звіт – база порівняння) та показники динаміки чи відносних відхилень:

* 100 = Темп зростання (спаду), %

* 100 = Відсоток виконання плану

Середні величини використовуються як база порівняння та при проведенні аналітичних розрахунків, які можуть бути середні: середня арифметична, середньозважена арифметична, середня геометрична, середня гармонійна, середня хронологічна, мода, медіана.

Групування – це статистичний прийом, розроблений для систематизації інформації, що полягає в утворенні груп за певними ознаками. Наприклад, групування працюючих за категоріями, розрядом, стажем роботи, освітою, рівнем заробітної плати.

Класифікація проводиться за різними ознаками та роллю в характеристиці господарської діяльності (тема 1).

Деталізація (розбивка) широко використовується в аналізі і є його основою. Економічні показники деталізують за часовою ознакою (рік, квартал, місяць, декада, зміна, година) та просторовою ознакою (виробництво, структурні підрозділи, ділянки, робочі місця). Випуск продукції часто деталізують за асортиментом, номенклатурою та структурою.

Узагальнення – прийом, зворотній деталізації. Дослідження по кожній групі синтезуються і робляться загальні висновки.

Заліковий метод – традиційний прийом в аналізі асортименту, виконання структури випуску продукції та забезпечення матеріальними ресурсами. Доцільно використовувати, коли результативний показник є сумою факторних. При цьому в залік виконання результату беруть фактичний показники в межах запланованих.

Аналіз забезпечення борошном по хлібозаводу

Види сировини

План

Факт

Відхилення

Залік

Вищий ґатунок

500

350

-150

350

І ґатунок

300

350

+50

300

ІІ ґатунок

100

100

-

100

Житнє

100

200

+100

100

Разом

1000

1000

-

850

Відсоток забезпечення = * 100 = * 100 = 85 %

Заліковий метод використовують в практиці проведення аналізу виконання плану з асортименту та структури продукції.

Аналіз виконання плану з асортименту по хлібозаводу

Види продукції

Випуск, т

% виконання плану

Залік плану з асортименту

план

факт

Батон

60

70

116,6

60

Хліб “Український”

90

100

111,1

90

Хліб “Пшеничний”

60

50

83,3

50

Разом

210

220

104,8

200

Загальний відсоток виконання плану виробництва:

* 100% = 104,8%

Коефіцієнт виконання плану з асортименту:

* 100% = 95,2% (0,952)

При загальному виконання плану по виробництву хлібобулочних виробів на 104,8% план з асортименту виробів виконано на 95,2% (через невиконання плану по хлібу “Пшеничному” на 10 т).

Елімінування – метод факторного аналізу, за допомогою якого можна обчислити вплив зміни кожного фактора на результат. При цьому приймається, умовно, що дія інших факторів виключається, ігнорується.

Елімінування можна використовувати в мультиплікаційних факторних моделях (між факторами–залежність множення або ділення). Наприклад, ВП = ПП * Ч (ПП = ).

Елімінування виконується трьома способами:

- ланцюгової підстановки;

- абсолютних різниць;

- відносних чисел (індексний).

Спосіб ланцюгових підстановок

Послідовність виконання:

1. Запис формули в залежності результативного показника від факторних. Визначення вихідних базових та звітних значень.

R0 = X0 * Y0 * Z0, 0 – базисні показники

R1 = X1 * Y1 * Z1, 1 – звітні показники

ΔR = ΔRx + ΔRy + ΔRz - ?

2. Підстановка (заміна) одного з факторних показників на фактичне значення і обчислення величини результату при цій заміні.

R' = X1 * Y0 * Z0

3. Підстановка (заміна) наступного факторного показника фактичним значенням і обчислення результату.

R" = X1 * Y1 * Z0

4. Наступна підстановка ... доти, поки не замінимо всі показники з базисного на фактичне значення. Кількість підстановок дорівнює величині (кількості) факторних показників.

R"' = X1 * Y1 * Z1

5. Вплив кожного фактору на результат визначається послідовним відніманням значення попередньої підстановки від наступної.

ΔRx = R' - R0

ΔRy = R" - R'

ΔRz = R"'- R"

6. Перевірка балансу розрахунків.

ΔRx + ΔRy + ΔRz = R1 – R0

Правило:

При заміні факторів, спочатку проводять підстановку кількісних, а потім якісних показників.

Графічна ілюстрація методу елімінування

y (якісний)

R1 R = x - y

y1 ΔR = R1 – R0 = ΔRx + ΔRy

ΔRy

y0

R0 ΔRх

х0 х1 х (кількісний)

Спосіб абсолютних різниць

Це спрощений (модифікований) спосіб ланцюгового.

З графіку видно, що загальна зміна площі ΔR складається з двох прямокутників ΔRx і ΔRy.

ΔRх = Δх * y0

ΔRy = Δy * x1

ΔR = Δх * y0 + Δy * x1

ΔRх = R' - R0 = x1y0 – x0y0 = y0 * (x1 – x0)

ΔRх = R" - R' = x1y1 – x1y0 = x1 * (y1 – y0)

Правило:

Щоб визначити вплив кількісного фактору на результат, потрібно його абсолютну зміну (різницю) помножити на базисне значення якісного показника.

Щоб визначити вплив якісного показника на результат, потрібно його різницю помножити на фактичне значення кількісного показника.

Приклад. Проаналізувати зміну обсягу випуску продукції в залежності від зміни чисельності працюючих та їх продуктивності праці.

Показники

План

Факт

Відхилення

% виконання плану

1. Випуск продукції, тис. грн.

5350

5973

623

111,6

2. Чисельність продукції, чол.

126

138

12

109,5

3. Продуктивність праці, тис. грн./чол.

42,46

43,283

0,823

101,94

Метод ланцюгових підстановок:

1. ВП = ПП * Ч

2. 5350 = 42,46 * 126

3. 138 * 42,46 = 5859,5 тис. грн.

138 * 43,283 = 5973 тис. грн.

5859,8 – 5350 = 509,5 тис. грн. – зміна обсягу виробництва за рахунок зростання чисельності

5973 – 5859,5 = 113,5 тис. грн. – зміна обсягу виробництва за рахунок зростання продуктивності праці