Смекни!
smekni.com

Наукові основи економічного аналізу (стр. 6 из 17)

До конфіденційної інформації відносяться:

▪ професійна;

▪ ділова;

▪ комерційна;

▪ банківська;

▪ інтелектуальна;

▪ інша, що є об’єктом права власності громадян, товариств, держави.

На одержання, опрацювання, збереження інформації витрачаються трудові та матеріальні засоби. Отже, інформація має собівартість. Оскільки певна інформація задовольняє інтереси її споживачів, то існує споживча вартість та її ринкова ціна.

Джерелами інформації для аналізу господарської діяльності є:

1. Планова (проектна, прогнозна, договірна та нормативна інформація). Оскільки основний методичний прийом аналізу порівняння, то ця інформація використовується як база порівняння (показники бізнес-плану, виробничої програми, штатний розклад, нормативи витрат трудових і матеріальних ресурсів, кошториси витрат. Фінансові нормативи, договори з банками, постачальниками та покупцями).

2. Облікова інформація поділяється на:

▪ оперативну;

▪ бухгалтерську;

▪ статистичну.

Оперативна інформація відображає показники щоденних, місячних зведень з випуску та реалізації продукції, грошових потоків, контролю показників якості, використання трудових та матеріальних ресурсів.

Звітна інформація є окремим видом облікової інформації. В умовах ринкової економіки бухгалтерська звітність суб’єктів господарювання є найважливішим елементом інформаційного забезпечення аналізу. Основна вимога до інформації що подається в звітності, полягає в тому, щоб вона була корисною і відповідала критеріям:

▪ доречності – означає, що дана інформація значима і впливає на рішення користувача;

▪ достовірності – визначається правдивістю інформації, домінуванням економічного змісту над юридичною формою, можливістю перевірки і документальної обґрунтованості;

▪ нейтральності – припускає, що фінансова звітність не робить акценту на інтересах однієї групи користувачів на шкоду інших;

▪ зрозумілості – означає, що користувачі можуть зрозуміти зміст звітності без спеціальної підготовки;

▪ порівнянності – потребує, щоб дані про діяльність підприємства могли бути спів ставні з аналогічною інформацією іншої фірми.

Згідно Закону України “Про бухгалтерську звітність та бухгалтерський облік” підприємства складають звіти за формами:

- форма №1 “Баланс”

- форма №2 “Звіт про фінансові результати”

- форма №3 “Звіт про власний капітал”

- форма №4 “Звіт про рух грошових коштів”

- форма №5 “Примітки до фінансової звітності”

інформація в цих звітах є публічною. Крім того, підприємства представляють статистичну звітність за формами:

- форма №1-П “Звіт про випуск продукції (підприємництво)”

- форма №2-ПВ “Звіт з праці (квартальний)”

- форма №1-ПВ “Звіт з праці”

- форма №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”

- форма №1, 2 ... МТП “Звіт про матеріально-технічне постачання” та інші галузеві форми звітності

3. Поза облікова інформація – дані спеціальних обстежень, перевірок, рейдів, досліджень: Акти інвентаризації, впровадження нової техніки, фотографії робочого часу, рейди використання електро- та тепло енергії, Акти ревізійних та аудиторських перевірок, рішення та постанови акціонерних зборів та зборів трудового колективу, дослідження ринку, конкурентів, споживачів, експертна оцінка.

Для підвищення ефективності збору, переробки та аналізу інформації доцільно запровадити автоматизацію та комп’ютеризацію облікових та аналітичних робіт. З цією метою запроваджують автоматизовані системи управління підприємством та пакети прикладних комп’ютерних програм: “1С:Бухгалтерія”, “БЭСТ”, “Галактика” та інші галузеві програми.

Системність економічного аналізу

1. Суть і загальні принципи системного підходу в економічному аналізі.

Системний підхід відрізняється від традиційного погляду, що цілому властиві такі якості, яких немає у його частин. В основі дослідження явища (події) лежить представлення їх як системи.

Система – це множина елементів, які перебувають у зв’язку один з одним і утворюють певну цілісність.

Взаємозв’язок елементів у системі регулюється принципами:

1) цілісності – передбачає, що елементи не можуть бути зведені в суму властивостей системи, оскільки кожен елемент має свої властивості, що залежить від його функцій, цілі, що відрізняється від цілі системи, але спрямований на кінцеве її досягнення;

2) структурності – передбачає можливість опису системи через з’ясування її структури, тобто мережі зв’язків між всіма елементами та їх групами;

3) обумовленості поведінки системи – передбачає, що поведінка системи, спрямована на досягнення цілі залежить від складу системи, структури елементів та їх властивостей, від їх функцій та досягнення цілей;

4) взаємозалежності системи і середовища – означає, що система формує і проявляє свої властивості в процесі взаємодії з зовнішнім середовищем;

5) ієрархічності – вимагає розглядати кожен елемент підсистеми як самостійну систему нижчого рангу;

6) множинності досліджень кожної системи – означає розгляд системи та її елементів у різних аспектах, вивчення різних властивостей за багатьма моделями;

7) критичність підходів до дійсності;

8) конструктивний характер рекомендацій;

9) спадковість у розвитку знань;

10) зображення різних зв’язків як логічно однорідних;

11) велика різноманітність типів зв’язків.

Типи систем:

- замкнута (до якої не підводиться або від якої не відводиться речовина чи енергія);

- відкрита (навпаки до замкнутої);

Економічні системи розглядаються як відкриті кібернетичні системи із:

◙ зворотнім зв’язком (потоком інформації від керованого об’єкта до керівного);

◙ прямим (керівні дії до керованої частини об’єкта).

“Чорний ящик” – це система, у якої за невідомої внутрішньої організації, структури та поведінки елементів є можливість спостерігати реакцію вихідних величин на зміну вхідним величинам.

2. Поняття системного аналізу.

Системний аналіз – це науковий напрям, що являє собою методологію дослідження властивостей та зв’язків в об’єктах, коли їх важко простежити і зрозуміти.

Системний аналіз – це сукупність методологічних і практичних прийомів, які використовуються для підготовки і обґрунтування рішень стосовно складних проблем соціального, економічного. Технічного, політичного та іншого характеру.

Потреба застосування системного аналізу викликана тим, що в умовах невизначеності, яка виникає через значну кількість факторів, не завжди їх можна чітко і кількісно оцінити. Тому існує потреба висувати альтернативні рішення з метою вибору найбільш ефективного.

Особливості системного аналізу:

◙ чітке формулювання кінцевої мети аналізу;

◙ розгляд проблеми як цілісної системи елементів, яка в той же час є елементом системи вищого порядку;

◙ виявлення найбільшої кількості взаємозв’язків і наслідків вирішення проблеми;

◙ мета окремих підрозділів не повинна суперечити загальній меті функціонування об’єкта.

Застосування системного аналізу вимагає побудови моделі. Моделі бувають:

1) операційно-описові;

2) іконографічні:

◙ символічні (формула);

◙ графічні (графіки, монограми, схеми).

Побудова моделі складається з етапів:

1. Виділення об’єкта моделювання (у просторі, часі).

2. Вибір виду моделі та способу її розроблення.

Кожна модель має вхід (зовнішній вплив), процесор, вихід.

Апостеріорна модель – це модель, уточнена в результаті експериментальних досліджень.

Апроксімовна модель – спрощена, приблизна, гіпотетична модель якої-небудь складної системи.

Адаптивна модель – це модель, структура якої та параметри змінюються так, щоб деяка міра похибки між вихідними змінними моделі та об’єкта була мінімальною.

3. Стадії системного аналізу.

Стадії системного аналізу:

І. Формулювання проблеми, визначення мети і критеріїв оцінки реалізації мети.

ІІ. Структурний аналіз досліджуваного об’єкта, розроблення концепцій його розвитку і знаходження шляхів досягнення поставленої мети.

ІІІ. Аналіз проблеми, розроблення моделі, варіантів рішень – здійснення конкретний і предметний аналіз із застосуванням системи прийомів, показників, сукупності факторів.

ІV. Синтез досліджуваної проблеми і прийняття кінцевого рішення на базі варіантів рішень, вироблених на ІІІ-тій стадії з вибором оптимального рішення.

4. Системний підхід до аналізу господарської діяльності.

Стадії системного аналізу щодо аналізу господарської діяльності будуть мати такий зміст:

І. Об’єкт дослідження розглядається як система, для якої визначаються цілі та умови функціонування. Господарську діяльність можна розглядати як систему, яка складається з трьох елементів – ресурсів, виробничого процесу, готової продукції.

Засоби і предмети праці

Трудові ресурси

Виробничий

процес

Готова

продукція

Глобальна ціль підприємства – забезпечення або максимального випуску за даних витрат ресурсів, або заданого випуску за мінімальних ресурсних витрат.

ІІ. Відбираються показники, які характеризують організаційно-технічний рівень виробництва (якість продукції. Техніки, прогресивність технологічних процесів, технічна та енергетична озброєність праці, сукупність концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування, тривалість виробничого циклу, ритмічність виробництва і управління).

Інтенсивність використання виробничих ресурсів проявляється в таких узагальнюючих показниках, як продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача.