Смекни!
smekni.com

Проблеми розміщення продуктивних сил в Карпатському економічному районі (стр. 5 из 7)

Олійно-жирова промисловість представлена жировим комбінатом, ВО «Прикарпаття» (Львів), «Харчопродукт» (Львів), консервний завод (Берегове), харчосмакові фабрики (Калуш, Івано-Фра­нківськ, Самбір, Сокаль), харчовий комбінат (Кельменці); яєчні продукти - птахофабрика в Пустомитах.

Діаграма 3.3

*Приходько С.»Закарпатська область» \Фондовий ринок,№44,2005р.,ст.17-29

Сільське господарство

Сільське господарство Карпатського економічного району спеціа­лізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. В Закарпатті розвине­не виноградарство, в усіх областях - садівництво. У 2006 р. тут вироблено 72,8% сільськогосподарської продукції від обсягів виробництва в 2005 р. Найбільшого спаду зазнала галузь у Чернівецькій області, де обсяги ви­робництва порівняно з базовими скоротилися майже вдвічі. Найменше кризові явища торкнулися сільськогосподарського виробництва на Закар­патті. Тут обсяги його скоротилися на 25% проти 2005р. Всього в 2005 р. в районі вироблено сільськогосподарської продукції на суму 2974 млн. грн. у цінах 2004р.

Під зерновими зайнято 679 тис. га ( найбільше у Львівській області - 325 тис.га, найменше в Закарпатській - 68 тис. га). Площі посівів зерно­вих дещо зросли. Валовий збір зерна в 2006 р. становив 1366 тис.т, у тому числі у Львівській - 573, Чернівецькій - 336, Івано-Франківській - 267, Закарпатській - 190 тис. т. Серед зернових найбільше значення мають ози­ма пшениця, ячмінь, кукурудза, вирощують також жито, овес, гречку, із зернобобових - сою, горох, вику та ін.

Під технічні культури відведено 95 тис. га (найбільше у Львівській області - 43 тис. га, найменше в Закарпатській - 3 тис. га). Останнім часом площі посівів їх скоротилися на 12 тис. га. Провідна культура в Подільсь­кій частині району - цукрові буряки, валовий збір яких у 2006 р. становив 1048 тис. т.

Важливими галузями сільськогосподарського виробництва у районі стали садівництво, виноградарство. Розміщення садів визначається насамперед природними чинниками. Площа їх у структурі сільськогоспо­дарських угідь становить більше 3% в Закарпатській і Чернівецькій областях, а у Львівській та Івано-Франківській - 2 - 3%. У гірських маси­вах площі садів незначні (до 1%). У насадженнях переважають яблуня, слива, черешня.(див. діаграму 3.4)

Діагарма3.4

*Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України :.- К.: Кондор, 2004.- 212 с.

На Закарпатті розміщені великі плантації винограду, хоча в другій половині 80-х років їх площі значно скоротилися у результаті непродума­них урядових рішень того часу. Тут культивують високоякісні європейські сорти для переробки на вина, соки та споживання у свіжому вигляді.

4. Участь Карпатського економічного району у внутрішньодержавному галузевому територіальному поділі праці та економічних зв`язках.

Процес виробничої спеціалізації території, зумовленим посиленням міжрегіональної кооперації, обміну спеціалізованою продукцією та послугами називається територіальним поділом праці. Це просторовий вияв поділу суспільної праці взагалі, зумовлений економічними, соціальними, природними, національно-історичними особливостями різних територій та їхнім географічним положенням. Сутність територіального поділу праці залежить від рівня суспільного поділу праці в даному регіоні й, таким чином, може відбивати ступінь розвитку продуктивних сил регіону.

Необхідна умова територіально-географічного поділу праці полягає в тому, щоб різні регіони працювали один на одного, щоб результат праці перевозився з одного місця до іншого, таким чином, утворювався розрив між місцем виробництва та місцем споживання.

В основі територіального поділу праці лежать природні умови та ресурси, різноманітність території, а також відмінності між регіонами. Внаслідок цього виготовлення одного й того самого продукту на одній території потребує менших витрат праці, тому доцільно зосередити зусилля на виробництві саме того продукту витрати на який будуть нижчі у даному регіоні.

У територіальному поділі праці Карпатського економічного району беруть участь понад тисячу суб`єктів господарювання, які створюють дохід району понад 1462297 тис. доларів. Його структуру, характер і спрямованість багато в чому визначають специфіку роботи, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

У межах Карпатського економічного району виділяють чотири мезорайони: Львівський, Івано-Франківський, Чернівецький та Закарпатський. В залежності від географічного положення та наявних природних ресурсів, кожний мезорайон спеціалізується на різноманітних видах продукції. Львівський мезорайон сформувався на основі Львівського та Дрогобицько-Бориславського господарських вузлів. Його спеціалізацією є машинобудування (приладобудування, верстатобудування, електронне, транспортне, сільськогосподарське), вугільна, газова, нафтова, нафтопереробна, лісова, деревообробна, меблева, целюлозно-паперова, хімічна, легка, харчова промисловості, рекреаційна діяльність. Цей мезорайон посідає значне місце у створенні національного продукту та доходу країни. Львівський мезорайон є експортером таких видів продукції, як деревина, вугілля, різноманітну техніку для лісової промисловості та сільського господарства.

Івано-Франківський мезорайон сформувався на основі Івано-Франківського господарського вузла та Калусько-Долинського і Коломийського районоформуючих господарських центрів. Цей мезорайон спеціалізується на виробництві продукції машинобудування, лісовій, деревообробній, меблевій, хімічній і легкій промисловості, рекреаційній діяльності. Івано-Франківський мезорайон є постачальником-екпортером високоякісних видів продукції.

Чернівецький мезорайон сформувався на основі Чернівецького господарського вузла. Він експортує машини для сільського господарства, обладнання для нафтопереробної, легкої, харчової, деревообробної, меблевої промисловості по всіх регіонах України.

Закарпатський мезорайон сформувався на основі Ужгородсько-Мукачівського господарського вузлах. Його спеціалізацією є: машинобудування, лісова, деревообробна, меблева, целюлозно-паперова, лісохімічна, легка, харчова, будівельна промисловості, рекреаційна діяльність. Цей мезорайон є також експортером деревини та сировини для будівельної промисловості.

Частка Карпатського економічного району в експортних поставках України загалом є незначною – майже 5 %, в імпорті – 6 %. У міжрайонному обміні район спеціалізується на виробництві автобусів, автонавантажувачів, сільськогосподарських машин, телевізорів, приладів, калійних добрив, лісоматеріалів, меблів, паперів, винограду, вин, солі тощо. До нього завозять чавун, сталь, прокат, прилади, верстати, продукти нафтопереробки, продукцію легкої, харчової промисловості тощо.

Продукція підприємств регіону тривалий час планово представлялася на національному та світовому ринках за посередництва зовнішньоторговельних організацій. В нинішніх умовах, виробники частіше безпосередньо контактують з іноземними партнерами. Більшість суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності не мають досвіду роботи на внутрішніх та зовнішніх ринках, а також коштів для проведення ефективної маркетингової роботи, що зумовлює необхідність вжиття відповідного комплексу регіональних заходів.

Найхарактернішими для діяльності експортерів Карпатського економічного регіону є такі дві специфічні особливості.

Перша полягає в тому, що ефективному експорту товарів традиційно передує експорт капіталу, що для більшості вітчизняних підприємств регіону є недоступним через повну відсутність інвестиційної діяльності. Лише по Івано-Франківській області є статистична інформація про мінімальний експорт капіталу.

Другою характерною рисою є здійснення експортно-імпортних операцій більш ніж із сімдесятьма країнами світу на всіх континентах. Ці ринки неоднорідні і умовно групуються за різними ознаками.

На ринках, де складаються найсприятливіші для регіону умови експорту товарів із високим вмістом доданої вартості й імпорту товарів із низьким її вмістом, позиції експортерів регіону слабкі. Разом з тим ці ринки можна розглядати як істотний резерв поліпшення структури зовнішнього товарообігу.

Карпатський економічний район має таких торговельних партнерів, як Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина. Ці країни належать до Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю і торгують між собою практично без митних обмежень.

Обсяг товарообігу суб`єктів господарювання регіону з групою сусідніх країн становить 335546,9 тис. доларів на рік, або 22,95 % загального обсягу зовнішньої торгівлі Карпатського району. У 2005 році експорт перевищував імпорт на 58682,37 тис. доларів. Збільшення обсягу чистого експорту спостерігається у всіх перелічених вище країнах, за винятком Чехії, де наявний значний дефіцит – 398,27 тис. доларів.