в. сотрудничать с назначенными другими Участниками органами, когда это необходимо и, в особенности, когда это повышает эффективность мер, предпринимаемых для осуществления настоящей Конвенции;
г. рассматривать любые затруднения, возникающие при применении настоящей Конвенции, доводимые до его сведения назначенным Участником органом.
Главные проблемы связаны не столько с технологиями, сколько с их политическими, соц. оргинизационными и этическими аспектами:
1. Главная проблема связана с концентрацией универсальной службы и с тем, как будет эволюционировать «Право на коммуникацию» в цифрорвом мире, в котором потребности всех граждан в базовых услугах ствновяться все более обширными и сложными. Эта проблема связана не только с физическим наличием и стоимостью услуг а с тем, чтобы потребитель мог пользоваться услугами при минимальном уровне on-line skills (навыков работы в он-лайн).
2. Существует риск изоляции населения, проживающего в неблагоприятных условиях как внутри общества, так и на международном уровне, связанный с несоответстввием интерфейса и нехваткой технологий.
3. Поддержание языкового и культурного многообразия в информационном обществе: глобализация, обусловленная технологиями воспринимается многими как угроза для месных обычаев и культуры. (90% баз данных в ИНТЕРНЕТЕ на английском языке, ООН в 1995 приняло закон о сбалансированости языков в сети интернет).
Расширившийся доступ к взаимосвязанным сетям и базам данных порождает серьезные этнические и правовые проблемы:
4. не имеют достаточной реализации права на конфиденциальность информации и право каждого проверять касающиеся его данные, что признается одним из основных прав человека.
5. «Проблемма морального здоовья общества» -- регламентация содержания информации, расспостраняемой по информационным магистралям. Это связано с запретом распостранения насильницкой, порнографической, рассисткокй информации (особенно ее доступность детям).
6. Компьютерное пиратство и другие преступления в области информатики
7. Соблюдение авторского права, в сфере которого требуется много усилий для распространения правового режима защиты интелектуальной собственности.
8. Информациооная безопасность и защита данных в международных информационных потоках и базах данных.
9. Экономическая проблема: развитие виртуальной экономики (электронная коммерция, телеторговля) – развитие экономического менеджмента, маркетинга, создание экономической системы информационных услуг.
10. Устранение диспропорций в ресурсах комуникаций. На Азию, Африку, Латинскую Америку, которые составляют 75% всего населения планеты приходится 50% тиража газет которые выходят в мире. В Северной Америке один экземпляр приходится на трёх, в Африке - на 90, в Азии на 19 человек; В Индии сеществует 835 газет, 16 экземпляров приходится на 1000 человек; в 13 арабских государствах издается лишь 1 газета; ужасная неграмотность в селах;
11. Устранение негативных результатов деятельности отдельных монополий, их неиздержимой концентрации (15 крупнейших ТНК, контролирующих различными способами основную долю операций в области международных комунакиций, расположены в пяти странах:
· США - IBM, General Electric, GTI, LTV, Westen Electric, Xerox;
· Франция - CGE;
· Япония - Matsushita;
· ФРГ - «AEG-telephunken»;
· Нидерланды - Philips.
Концетрация источников информации: в Великобретании существует 112 газет, на долю 9 из них приходится 60% общего тиража. В Германии увеличивается продажа экземпляров, но уменьшается количество независисых газет. В Японии существует 3 главных токийских газеты, которые выпускают каждый день 27 млн. газет, что равняется 50% общего тиража.
12. Проблема збалансированого и одностороннего информационного потока.
13. Поступление дизинформации в сеть (конституционные, законодательные или нормативные положения в странах, которые регулируют деятельность рассматриваемых средств МИ, часто несоответсвуют тому, что имеет место на практике. Неполные, неточные и противоречивые данные.
14. Передовые в техническом отношении страны используют свои преимущества для обспечения в определенной форме культурного и идиологического господства, ущемляющего национальную самобытность других стран.
1-а нарада відбулася у Відні 9-10 грудня 1986р.
Тема - майбутнє телебачення в Європі. Участь брали 21 країна. На ній було узгоджено стимулювання виробництва аудіо-візуальної продукції та трансляція її за кордон.
Резолюція 1
1)дати згоду для створення умов для стимулювання інвестицій на національному та європейському рівнях для фінансування виробництва а-в продукції європейського походження незалежно від держави
2) розвивати освіту у галузі мас-медіа як невід'ємну складову загальної освіти
3) об'єднання роботи кіно і телебачення
4) розвиток ролі телебачення як засобу реклами
5) посилення європейського співробітництва та обміну продукцією європейського походження
6)розповсюдження програм європейського походження в країнах, які не беруть участі у Конференції та країнах, що розвиваються
7) підтримка аудіо-візуального формування за рахунок бюджетних коштів
8) подолання адміністративних перешкод
9) забезпечення внесків приватних та громадських радіокомпаній в розвиток аудіо-візуальної продукції
Резолюція 2 підкреслювала питання про громадське та приватне телебачення
1) забезпечення програм для малих і великих аудиторій
2) важливість національних служб телебачення
3) полегшити передачу програм за кордон згідно з загальними принципами вільного потоку інформації
4) зміцнення та розвиток суспільної структури регулювання між країнами-учасницями, повага до технічних правил Союзу Телекомунікацій
2-а нарада відбулася у Стокгольмі 23-24 листопада 1988р.
Назва - Інформаційна європейська політика у міжнародному контексті.
До політичних завдань відносилися:
1) вільне висловлення інформації, плюралізм в телебаченні, повага до прав людини
2) розвиток культурного та освітнього компоненту телебачення
3) посилення мір. Які спрямовані на стимулювання творчості та захисту інтересів авторів
4) розвиток освіти професіоналів та обмін між освітніми центра різних країн
5) збільшення співробітництва та фінансування угод між європейськими та неєвропейськими партнерами
6) подолання лінгвістичних перешкод шляхом дублювання та субтитрів
7) встановити нові форми експорту та об'єднану торгівлю а-в продукцією із різних країн
3-я нарада відбулася у Нікосії 9-10 жовтня 1991р.
Під назвою - Який шлях оберуть ЗМІ в 90-х рр. На ній було зазначено. Що нове економічне, політичне та технологічне середовище буде визначальним фактором для розвитку ЗМІ у 90-х рр
Прийнято рекомендацію по юридичному захисту телевізійних програм. Щодо захисту авторських прав, то необхідно привести у відповідність національні закони в області авторських п рав. Прискорити роботу над проектом Європейської Конвенції з авторських прав. В 2-й Резолюції було розглянуто питання про нові канали засобів масової комунікації в Європі:
1) збільшити доступ усіх європейських країн до нових комунікаційних технологій
2) поліпшити освіту. Яка буде доступна широкій аудиторії, по використанню нових комунікаційних технологій і служб.
Була прийнята Декларація з інформаційної політики в Європі.
4-а нарада відбулася у Празі у 1994 р.
Розвиток міцної системи мовлення під час швидкої зміни технологій, обов'язкова наявність хоча б однієї широкомасштабної служби, яка б включала у себе елементи інформації, освіти, культури та розваг, які доступні усім членам суспільства. Вимоги до програм:
1. вони повинні протистояти всім видам дискримінації
2. відображати різні філософські ідеї та релігійні вірування
3. робити внесок в найкраще розуміння національної та європейської спадщини
4. вміщувати значну кількість оригінальних робіт, здебільшого художніх фільмів
5. широкий вибір програм, які надаються некомерційним мовленням
Країни учасниці гарантують незалежність громадського мовлення від економічного втручання.
В Резолюції 2-й розглядались питання журналістської свободи та прав людини.
5-а нарада відбулася у Салоніках 11-12 грудня 1997 р.
Участь брали Андорра, Вірменія, Австрія, Азербайджан, Бельгія. Болгарія, Канада. Кіпр. Чехія. Данія. Естонія, Фінляндія. Франція, Грузія, Германія, Греція, США, Україна, Росія, Іспанія та деякі інші. Вході наради була прийнята політична декларація , в якій зазначається, що завдяки появі нових технологій розвивається нове Інформаційне суспільство, як результат електронізації та подолання технологічних бар'єрів між теле- та радіомовленням. В майбутньому інформаційне суспільство буде рушійною силою всіх змін у суспільстві та буде впливати на зв'язки між окремими особами, групами, країнами. Особливо важливим цей вплив буде у Європі, беручи до уваги культурну і лінгвістичну різноманітність цієї частини світу. Було розроблено план дій з пропаганди свободи слова і інформації на загальноєвропейському рівні в рамках Інформаційного суспільства:
1) розвиток Інформаційного суспільства
2) доступ до нових комунікацій та інформаційних служб
3) саморегулювання ЗМІ провайдерами та операторами нових комунікацій
4) Регулювання ЗМІ в рамках Ради Європи