У анкеті-запиті компанія збирає такі дані: назва, рік створенняфірми; номер і дата реєстраційного свідоцтва; назва банку, де відкритий валютний рахунок; основні напрямки діяльності; зарубіжні партнери; дочірні фірми як у країні, так і за кордоном; статутний фонд на момент створення і на поточний момент; засновники фірми; фінансова інформація про річний балансовий звіт.
Інша всесвітньо відома кредитно-довідкова організація – австрійська фірма Kreditschutzverband.
На ці дві фірми припадає 85% світового ринку інформації про фірми.
3. Спеціалізовані банки даних. СБД створюються консультативними видавничими фірмами, комп'ютерними фірмами, які спеціалізуються на виробництві і збуті програмних продуктів. Такі фірми обслуговують кілька банків даних і відповідають за достовірність і своєчасність її оновлення.
- База Даних – це архів інформації, яка записується, індексується і зберігається на комп'ютері. Вона функціонує як компактний довідник. Інформацію із такої бази можна одержати на CD-диску, шляхом телеконференцій, по факсу і модему.
Існує 2 групи Баз Даних:
1) традиційні, лідером серед яких є система Діалог (має 400 баз даних);
2) бази даних електронної пошти. Найбільша – база даних електронної пошти належить корпорації AOL (America On-line) і працює в режимі постійних електронних конференцій.
Найбільша база даних належить корпорації Dun&BradStreet Corp. Спеціалізується на зборі, обробці та наданні інформації у галузі економіки, бізнесу, маркетингу.
Інформація в цих базах даних має виключно конфіденційний характер, її збір і обробка відбувається за участю урядових структур країни.
4. Спеціалізовані засоби масової комунікації – це газети, журнали, радіо-, телепродукція, електронні засоби масової комунікації, які надають інформацію про поточну діяльність фірм.
Найбільше інформації про поточну діяльність фірм має Dow Jones. Вони публікують дані про випуск окремих видів продукції, капіталовкладень, стан замовлень, структуру фірми, призначення і переміщення співробітників, вартість акцій, рівень ділової активності і т.і.
5. Фірмова інформація – це річні звіти про діяльність фірм, представницька інформація, фірмові каталоги.
6. Особиста (неформалізована) інформація є конфіденційною, найбільш достовірною. Вона поділяється на 2 види:
1) інформація, отримана під час ділових контактів, переговорів, зустрічей. Ця інформація систематизується у формі довідки на фірму.
2) інформація на фірму, яка отримується з інших джерел (від представників влади, конкурентні фірми, Торгово-промислової палати, маркетингових дослідників фірми, аналітиків, представників оптової та роздрібної торгівлі).
Інформація жорстоко охороняєтсья, нещодавно із Фінляндіі репортували двох дипломатів за інформаційний шпіонаж.
Саме понятття "безпека" включає такі складові:
1. інформаційно-комерційну,
2. юридичну,
3. фізичну безпеку.
Питання інформаційно-комерційної безпеки посідають особливе місце і у зв'язку із зростаючою роллю інформації в житті суспільства та потребують особливої уваги. В умовах посилення конкуренції успіх підприємництва гарантії отримання прибутку все більшою мірою залежать від збереження у таємниці секретів виробництва, що спираються на певний інтелектуальний потенціал і конкретну технологію.
Напрямки інформаційної безпеки
Інформаційна безпека має кілька напрямків:
1. Один із таких напрямків – це система заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціонованої її модифікації або порушення цілісності. Цей напрямок часто називають Informational Security.
2. Другий напрямок інформаційної безпеки – це захист політичних, державних і громадських інтересів країни, захист загальних моральних цінностей, недопущення закликів до порушення територіальної цілісності, заборона інформації, яка включає ідеї війни, насилля, дискримінації і посягання на права людини.
3. Попередження розповсюдження відомостей, що становлять державну таємницю, а також відомостей з обмеженим доступом і інформації закритого типу, що переміщається через державний кордон.
Інформаційне забезпечення урядів, різноманітних державних органів, недержавних організацій та фірм визначається відповідно до їх потреб, у кожному конкретному випадку.
Поняття "безпека" визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів (Закон РФ,+УКР "Про безпеку").
Основне поняття, інформаційна безпека визначається наступним чином.
- Інформаційна безпека – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.
Стратегія інформаційної безпеки повинна включати:
1. забезпечення захисту вже напрацьованих об'єктів інтелектуальної власності, що мають комерційну цінність,
2. відвернення втрати таких об'єктів у майбутньому.
Інформаційна безпека в різних сферах суспільства має свою специфіку:
У політиці інформаційна безпека стосується інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв і зовнішньо-економічних відомств.
В економіці інформаційна безпека стосується захисту інформації у банківських системах та мережах зв'язку, захисту конфіденційної економічної інформації від несанкціонованого доступу.
Поняття інформаційної безпеки тісно пов'язане із поняттям інфомраційної загрози.
До інформації, що захищається, відносять:
1. секретну інформацію (дані, що містять державну таємницю).
2. конфіденційну інформацію (дані, що містять комерційну таємницю, а також таємницю, що стосується приватного життя і діяльності громадян).
- Таким чином, під інформацією, що захищається, розуміють дані, на використання і розповсюдження яких введені обмеження їх власником.
Інформація, що захищається, має такі відмінні риси:
1. засекречивать информацию, то есть ограничивать к ней доступ, может только ее собственник (владелец) или уполномоченные им на то лица;
2. чем важнее для собственника информация, тем тщательнее он ее защищает. А для того чтобы все, кто сталкивается с этой защищаемой информацией, знали, что одну информацию необходимо оберегать более тщательно, чем другую, собственник определяет ей различную степень секретности;
3. защищаемая информация должна приносить определенную пользу ее собственнику и оправдывать затрачиваемые на ее защиту силы и средства.
Об'єктами захисту інформації виступають:
* документи,
* програми ЕОМ,
* ноу-хау,
* бази даних,
* тексти, на яких зафіксована інформація
* інші матеріальні носії інформації, захист яких передбачений державними нормативними актами, внутрівідомчими постановами та розпорядженнями, іншими спеціальними документами.
- Коммерческая тайна - форма обеспечения безопасности наиболее важной коммерческой информации, предлагающая ограничение ее распространения.
- Коммерческая тайна - специально охраняемая владельцем управленческая, производственная, научно-техническая, валютно-финансовая, торговая и иная деловая информация, представляющая для него ценность в плане достижения преимущества над конкурентами извлечения прибыли, зафиксированная в письменной или другой материальной форме и находящаяся в его владении, кроме сведений, отнесенных к государственной тайне, либо отнесение которых к коммерческой тайне запрещено законодательством Украины (Российской Федерации одинаково);
Найбільш важливі види інформації, яких стосується проблема інформаційної безпеки є:
* стратегічна інформація;
* політична інформація;
* соціально-економічна інформація;
* воєнна інформація;
* наукова інформація.
Владельцы защищаемой информации
В соответствии с этим Владельцами (собственниками) защищаемой информации могут быть:
· государство и его структуры (органы). В этом случае к ней относятся сведения, являющиеся государственной, служебной тайной, иные виды защищаемой информации, принадлежащей государству или ведомству. В их числе могут быть и сведения, являющиеся коммерческой тайной;
· предприятия, товарищества, акционерные общества (в том числе и совместные) и другие — информация является их собственностью и составляет коммерческую тайну;
· общественные организации — как правило, партийная тайна, не исключена также государственная и коммерческая тайна;
· граждане государства: их права (тайна переписки, телефонных и телеграфных разговоров, врачебная тайна и др.) гарантируются государством, личные тайны — их личное дело.
Следует отметить, что государство не несет ответственность за сохранность личныхтайн.
Классификация информации постепени ее секретности
Классификация информации постепени ее секретности. Всю информацию по степени секретности можно разделить на пять уровней:
· особой важности (особо важная);
· совершенно секретная (строго конфиденциальная);
· секретная (конфиденциальная);
· для служебного пользования (не для печати, рассылается по списку);
· несекретная (открытая).
Степень конфиденциальности сведений, составляющих коммерческую тайну предприятия, определяется руководством этого предприятия и может быть трех-, двух- или одноуровневая: строго конфиденциально, конфиденциально, коммерческая тайна; или — коммерческая тайна, для служебного пользования.
По содержанию защищаемая информация может быть разделена на
- политическую
- экономическую
- военную
- разведывательную
- контрразведывательную
- научно-техническую
- технологическую
- деловую
- коммерческую.