З метою підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, підтримки вітчизняних товаровиробників, захисту прав споживачів і сприяння інтеграції України у світову економіку Указом Президента України від 02.09.97 р, за № 942/97 було створено (як консультативно-дорадчий орган) Національну раду з питань якості при Президентові України, затверджено її склад у кількості 15 чол., та Положення про Національну раду.
Висновки
На підставі аналізу здійсненого в курсовій роботі можна зробити наступні висновки:
1. Управління якістю - це один з пріоритетних факторів який впливає на конкурентоспроможність продукції підприємства. Якість, реалізована у виробничих процесах, товарах і послугах, може забезпечити фірмі величезні конкурентні переваги на ринку.
2. Виробництво конкурентоспроможних товарів найвищої якості можливо лише при використанні ефективних програм забезпечення якості, здійснюваних на стадії розробки продукції. Якщо якість не забезпечуватиметься належним чином на етапі розробки нових видів продукції, то не можна буде добитися і реального забезпечення якості. Якщо фірма не спроможна розробляти нові види продукції, то вона може опинитися на межі банкрутства. Інакше кажучи, їх розробка має бути найважливішою турботою фірми.
3. Якщо забезпечення якості здійснюється на етапі розробки нових видів продукції, то в управлінні якістю та її забезпеченні можуть брати участь усі підрозділи фірми. До них належать дослідний і плановий відділи, конструкторське бюро, відділи дослідного виготовлення, матеріально-технічного постачання, субпідрядних договорів і організації виробництва, виробниче відділення, відділи збуту і дообслуговування. Нерідко теоретичне вивчення методів управління якістю практично марне. Теорія і практика повинні йти пліч-о-пліч з самого початку етапу розробки нової продукції.
4. Важливого значення набуває загальна участь в управлінні якістю та її забезпеченні. В цій діяльності повинні брати участь весь персонал і всі підрозділи фірми — починаючи з тих, хто займається плануванням збуту і вивченням ринку, і закінчуючи тими, хто зайнятий реалізацією продукції та дообслуговуванням.
5. Як би ретельно не перевірялася продукція фірми, завжди існує імовірність того, що контролери можуть щось пропустити, і відвантажувані партії її виробів все ж міститимуть якийсь процент продукції з дефектами. Покладатися тільки на контроль неекономічно - акцент слід перенести на управління виробничим процесом, хоча сучасний рівень виробництва не виключає необхідності проведення контролю. По суті, останнім часом відбувається переоцінка значення контролю, що безпосередньо пов'язане з проблемою відповідальності за якість продукції, її вирішення вимагає збирання даних, які б свідчили про якість.
6. Управляти якістю — означає робити в усіх галузях промисловості те, що треба. Управління якістю, яке не дає відчутних результатів,- це не управління якістю. Управління якістю починається з підготовки кадрів і завершується підготовкою кадрів. Для впровадження комплексної системи управління якістю необхідно організувати безперервне навчання всіх і кожного - починаючи з президента фірми і завершуючи виробничим персоналом. Управління якістю допомагає виявити в кожній людині все найкраще, завдяки чому вона зможе випускати конкурентоспроможну продукцію. А це є одним з головних факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємств.
Література
1. Азоев Г.Л. “Конкуренция: Анализ, стратегия и практика”, М.: 1996г.
2. Бойчик І.М., Харків П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства.- Львів: Видавництво “Снолом”, 1998.- с. 212.
3. Визначення конкурентоспроможності продукції: Діловий вісник, №1, 1998р.
4. Вихрущ В.П. "Основи бізнесу"-Підручник.-Том1. Тернопіль: Збруч, 1998.-200с.
5. Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентостійкості підприємства. Економіка України, №1, 1996, с.43-47.
6. Економіка підприємства/ за редакцією С. Ф. Покропивного.- Вид. 2-ге, перероблене та доповнене- К.: КНЕУ, 2000.- 528с.
7. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств.// За редакцією Шкарабана С. І., Сапачова М. І. - Тернопіль, ТАНГ, 1995р.
8. Экономика предприятия Учебник для вузов/ Л.Я. Оврашков, В.В. Адамчук, О.В. Антонова и др.; Под редакцией профессора В.Я. Горфинкеля, профессора В.А. Жвандара.- 2-е изд., перераб. и доп.-М.: Банки и Биржи, Юнити, 1998.-742с.
9. Крылова Г.Д. “Основы стандартизации, сертификации и метрологии”. Москва, “Аудит” 1998г.
10.Нестеренко И. “Факторы, определяющие конкурентную устойчивость предприятия”, Предпринимательство, хозяйство и право, №12, 1997г.
11.Приймак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник.- К.: МАУП, 1999.- 108с.
12.Скудар Г. Стратегія піднесення конкурентоспроможності підприємства: проблеми і складові успіху. Економіка України, №6, 2000, с.16-24.
13.Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. Підручник.- 3-є вид., перероб. і доп.- К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2000.- 174 с.
14.Юданов А.Ю. “Конкуренция: теория и практика”, М: 1996г.
Таблиця 1.1.
СИСТЕМА ОДИНИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗА ГРУПАМИ
| Групи показників | ||
| Вид | Сутнісна характеристика | Окремі показники груп |
| 1. Призначення | Характеризують корисну роботу (виконувану функцію) | • Продуктивність • Потужність • Міцніст • Вміст корисних речовин |
| 2. Надійності, довговічності та безпеки | Визначають міру забезпечення тривалості використання і належних умов праці та життєдіяльності людини | • Безвідмовність роботи • Можливий термін використання • Технічний ресурс • Термін безаварійної роботи • Граничний термін зберігання |
| 3. Екологічні | Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини та довкілля | • Токсичність виробів • Вміст шкідливих речовин • Обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу |
| 4. Економічні | Відображають міру економічної вигоди виробництва продуцентом і при- дбання споживачем | • Ціна за одиницю виробу • Прибуток з одиниці виробу часу й коштів |
| 5. Ергономічні | Окреслюють відповідність техніко-експлуата-ціиних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача) | • Зручність керування робочими органами • Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників • Величина шуму, вібрації тощо |
| 6. Естетичні | стивості (дизайн) виробу | • Виразність і оригінальність форми • Кольорове оформлення • Естетичність тари (упаковки) |
| 7. Патентно-правові | Відображають міру використання нових винаходів за проектування виробів | • Коефіцієнт патентного захисту • Коефіцієнт патентної чистоти |
Рис. 1.2 .
“Петля якості”, або етапи на яких забезпечуеться якість.
Схема 2.2.
Виробнича структура головного підприємства АТ ВТ “Трембіта”.