Смекни!
smekni.com

Проблема якості (стр. 6 из 13)

— створення сприятливого режиму для проникнення української продукції на світовий ринок за допомогою підписаних двосторонніх міжурядових та міжвідомчих угод про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації відповідно до Угоди про технічні бар'єри в торгівлі.

З цими напрямками діяльності тісно пов'язана проблема стан­дартизації і сертифікації імпортних товарів, яка стосується ім­портерів іноземних товарів, що продають в Україні товари іно­земного виробництва.

З точки зору гарантій безпеки для життя і здоров'я громадян, їх майна і довкілля існуючий режим зовнішньої торгівлі в Ук­раїні є надзвичайно ліберальним. Завезти в США, ЄС або Япо­нію імпортну продукцію може лише та компанія, яка у від­повідності до встановленої законодавством процедури бере на себе повну юридичну відповідальності за якість і безпечність цього товару.

Ця відповідальність страхується страховою компанією-рези­дентом. Митниця дозволить ввезти товар лише за умови наяв­ності підтверджених уповноваженим державним органом гарантій безпеки і страхування. Ті, хто побував у США або в одній із країн ЄС, знають, що на етикетці завезеного в ці країни імпортного товару (обов'язково виконаній на державній мові) міститься інформація про країну і компанію виробника. Головне ж — вказується назва, повна адреса і телефон компанії-резиден­та, яка несе повну юридичну відповідальність за якість товару. Таким чином формується механізм реальної громадянської відповідальності за продаж неякісного або небезпечного товару.

Тому в економічно розвинених країнах власнику декількох ти­сяч доларів навіть на думку не спаде завозити дрібні партії про­дукції. Цей бізнес — для сильних компаній, здатних провести випробування, що підтвердять безпечність товару, і створити реальні фінансові гарантії відповідальності перед споживачем за безпечність кожної одиниці товару.

Недосконалість українського законодавства призводить до то­го, що компанії-імпортери і реалізатори продукції ніякої реаль­ної відповідальності за поставку неякісної продукції не несуть, як і не поспішають поділитися інформацією про іноземних ви­робників продукції, якою вони торгують. Це ставить їх у приві­лейоване становище в порівнянні з вітчизняними виробниками, дозволяє отримувати надприбутки ціною ризику для життя і здоров'я наших громадян.

Недосконалістю українського законодавства в 1996 р. спробу­вав скористатися Світовий Банк, який на підтримку економіч­них програм Кабінету Міністрів України вимагав односторон­нього відкриття ринку для імпортної продукції.

Зважаючи на можливий негативний вплив на вітчизняного виробника наслідків виконання умов Кредитної угоди Світового Банку, Держстандарт запропонував замість одностороннього відкриття ринку для імпортної продукції вживати заходів щодо підписання двосторонніх міжурядових угод про взаємне ви­знання результатів робіт з оцінки відповідності, як це перед­бачено Угодою про технічні бар'єри в торгівлі WТО, та внесення змін до системи сертифікації УкрСЕПРО у напрямку гармо­нізації її з міжнародними.

Результатом складних переговорів з представниками Світо­вого Банку стало визнання з їхнього боку того, що Українська державна система сертифікації продукції повністю відповідає вимогам GATT/WTO, світовій практиці оцінки відповідності і не є дискримінаційною стосовно імпортерів.

Протягом 1996 р. Держстандарт проводив політику, спря­мовану на підписання двосторонніх міжнародних угод про співробітництво у сферах стандартизації, метрології та серти­фікації, а також угод про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності. Протягом 1996 р. було укладено 18 таких угод і переговори проводились більш як з 30 країнами світу.

Якщо говорити про національне технічне регулювання, то проблема полягає в недостатній скоординованості дій окремих органів державної влади. Занепокоєння викликає надзвичайна зацікавленість різних міністерств, відомств, а іноді навіть комер­ційних структур типу Торгово-промислової палати у введенні різного роду "сертифікацій". З'являються все нові і нові "сер­тифікати якості", "сертифікати аналізу", "гігієнічні сертифікати" тощо, тобто є велике бажання використовувати саме слово "сер­тифікат", в той час як у міжнародній торгівлі так називається документ, виданий уповноваженим державним органом, який свідчить, що певна продукція досліджена незалежно від покупця і продавця третьою стороною і визнана відповідною всім вста­новленим законодавством країни вимогам до такого виду про­дукції. Такий сертифікат створює певний рівень довіри до якості і безпечності продукції, надає можливість його визнання з боку аналогічного уповноваженого органу в інших країнах, тобто надає можливість для усунення непотрібних перепон у торгівлі.

Дуже важливою і вкрай необхідною є також активна державна політика підтримки ініціативи підприємств щодо розробки, запровадження й сертифікації систем якості продукції.
Розділ 2. Рівень якості і конкурентоспроможності продукції підприємства АТВТ “Трембіта”.

2.1. Історія розвитку і техніко - економічна характеристика АТВТ “Трембіта”.

Акціонерне товариство відкритого типу "Трембіта" найпотужніше підприємство Західної України.

Історія підприємства починається з вересня 1944 року, коли після визволення Буковини у м. Чернівці була організована фабрика масового пошиву одягу з чисельністю працюючих 35 осіб. Поступово до фабрики приєдналися швейні артілі і у 1957 році чисельність працюючих становила 970 осіб. З 01.01.1964 року на базі цього підприємства було засноване Чернівецьке виробниче швейне об'єднання "Трембіта". Чисельність працюючих досягло 1970 чоловік.

Об'єднання спеціалізувалось на масовому пошиві чоловічої, жіночої та дитячої одежі та виконувало спеціальні замовлення по пошиву верхнього одягу. Підприємство розташовувалось у пристосованих приміщеннях розкинутих у різних кінцях міста. Тому у 1977 році було прийнято рішення про початок будівництва нового корпусу фабрики по вул. Комарова, 3. А у 1978 році при активній участі робітників об'єднання, було закінчено будівництво нового приміщення підприємства та оснащено його новим високопродуктивним на той час обладнанням.

Умови праці були зразу покращені, а малі швейні дільниці розкидані по місту ліквідовані. Об'єднання значно збільшило випуск швейних виробів. Так на швейних дільницях пошивались:

чоловічі: костюми, штани, куртки зимові та весняні, плащі;

жіночі : куртки, плащі;

дитячі: комбінезони, курточки, костюми, штани, шкільна форма.

Вироби, які виготовлялись реалізовувались на внутрішньому ринку Радянського Союзу у т.ч. 80-83 % на ринку України, 17-20 % на ринках решти республік СРСР. Майже без змін така ситуація залишалась до 1990 року. З розпадом СРСР, розривом економічних зв’язків з підприємствами колишнього Союзу, падіння обсягів виробництва поставили швейну промисловість у дуже важке становище. Своєчасно у грудні 1991 року керівництвом було прийнято рішення взяти підприємство в оренду з правом викупу. Працюючі на умовах оренди колектив заробив кошти і приватизував частину майна у розмірі 23%. Решта майна 77% було приватизовано за рахунок майнових сертифікатів робітників та членів їх сімей. Таким чином рішенням міськвиконкому №358/12 від 30.06. 1993 року було зареєстроване акціонерне товариство відкритого типу "Трембіта" .

Завдяки курсу на співробітництво з західними партнерами та залученню іноземних інвестицій, найновіших технологій та обладнання підприємство працює і розвивається.

Почалась співпраця у 1992 році з італійською фірмою на умовах давальницької сировини. Питома вага продукції іноземної фірми в загальному обсязі становила 4%. З 1993 року діяльність з інофірмами розширилась, почалась співпраця з німецькою фірмою. У 1995 році вироби з давальницької сировини для інофірм становили 93 % загального обсягу виробництва. На базі співпраці з іноземними підприємствами були організовані спільні підприємства: українсько-італійське “Конфтрем”, “Сузір’я”, українсько-сірійське “Алчер”, це сприяло створенню додаткових робочих місць.

В даний час акціонерне товариство відкритого типу "Трембіта" є одним з успішно господарюючих підприємств на ринку чоловічого та жіночого одягу України, близького та далекого зарубіжжя.

Види продукції, її номенклатура та асортимент.

За 1999 рік виготовлено 508,6 тис. одиниць швейних виробів. АТВТ “Трембіта”, предметом основної діяльності якого є виробництво і реалізація швейної продукції широкого асортименту: чоловічі та жіночі піджаки, брюки, костюми, куртки, пальто, плащі; для пошиву використовує різні види тканин, змінює і удосконалює моделі виробів, використовує сучасні технології та обладнання, що дозволяє одержати високі кінцеві результати.

Фактичний асортимент у відпускних оптових цінах та у порівняних оптових цінах за 1999 рік представлений наступною таблицею.

Таблиця 2.1.

Зведення фактичного асортименту у відпускних оптових, у порівняних оптових цінах на 1.01 2000 року по Чернівецькому АТВТ "Трембіта"

Асортимент

Кількість

Тис.

Одиниць

Сума у відпускних

Діючих оптових цінах

Сума у порівняних

Оптових цінах

на на випуск На На випуск
одиницю тис. грн. Одиницю Тис. грн.
1 2 3 4 5 6
Вироби з
Давальницької
Сировини
Інофірм
Костюм чол. 32,7 33,06 1081,1 89,48 2856,7
Двійка Германія
Костюм чол. 52,6 35,17 1848,3 114,48 5990,1
Трійка Германія
Піджак чол.
Костюмний 19,7 28,90 569,3 57,50 1366,7
Двійка Германія
Піджак чол.
Костюмний 67,2 27,88 1873,3 57,50 4057,7
Трійка Германія
Піджак + жилет 15,6 27,05 422,0 57,50 898,0
Германія
Піджак + штани 9,4 27,41 257,7 57,50 542,2
Германія
1 Піджак чол. 2 146,0 3 26,94 4 3933,4 5 57,50 6 8397,8
Один. Германія
Піджак + 2пари 23,4 27,52 644,0 57,50 1349,9
Штанів Германія
Піджак чол. 24,3 23,16 562,8 51,50 1183,7
Італія
Піджак чол. 0,5 15,60 7,8 51,50 27,1
Італія
Піджак чол. + 0,6 27,00 16,2 51,50 35,5
Жилет Італія
Піджак жін. + 0.5 25,20 12,6 51,50 29,6
Жилет Італія
Піджак жін. 2,1 23,43 49,2 51,50 100,6
Італія
Штани чол.
Костюмні двійка 11.2 6,01 67,3 57,50 356,3
Германія
Брюки чол.
Костюмні трійка 28,0 5,93 166,1 31,90 893,3
Германія
Штани 2пари до
Піджака 32,4 5,87 190,1 31,90 1227,3
Германія
Штани чол. 40,8 6,55 267,4 31,90 1301,6
Один. Германія
Штани + піджак 4,8 6,97 33,5 31,90 152,3
Германія
Штани + жилет 1,0 6,10 6,1 31,90 31,3
Італія
Штани чол. 2,4 4,25 10,2 31,90 75,5
Італія
Штани + піджак 1,7 6,97 11,8 31,90 54,2
Германія
Жилет + піджак 1.3 4,46 5,8 25,00 31,8
Германія
Жилет чол.один 2,6 4,27 11,1 25,00 66,0
Германія
Жилет 13,6 4,08 55,5 25,00 308,1
Костюмний
Германія 0,9 19,78 17,8 25,00 22,6
1 2 3 4 5 6
Жилет чол.
Італія 0,8 3,75 3,0 25,00 6,6
Жілет жін.
Італія 0,3 33,00 9,9 253,00 63,2
Пальто жін.
Італія 1.8 32,33 58,2 253,00 456,6
Пальто чол.
Германія 0,2 26,50 5,3 114,48 17,2
Комплект жін. 538,4 12196,8 31896,8
Італія
Всього
Вироби для
Ринку України 0,7 215,71 151,0 89,48 67,1
Костюм чол.
Двійка 0,2 215,00 43,0 114,48 21,2
Костюм чол.
Трійка 0,1 251,00 25,1 89,48 12,1
Костюм жін. З
Штанами 0,1 203,00 24,7 89,48 10,2
Костюм жін. З
Спідницею 2,7 148,70 401,5 57,50 133,7
Піджак
Костюмний 1,5 157,67 236,5 57,50 86,0
Двійка
Піджак 4,3 131,72 566,4 57,50 210,4
Костюмний
Трійка 1,3 135,92 176,7 57,50 75,3
Піджак чол. 0,6 133,00 79,8 57,50 33,7
Один
Піджак + штани
+ жилет 0,3 79,67 23,9 57,50 17,2
Піджак + штани
Жакет жін.
Костюмний до 0,8 122,14 97,7 57,50 39,2
Штанів 0,3 102,33 30,7 57,50 10,5
Жакет жін.
Костюмний до
Спідниць 0,6 122,14 73,3 57,50 34,5
Жакет жін.один.
Жакет жін. 0,9 91,56 82,4 31,90 49,8
Костюмний до
Спідниці 0,7 62,00 43,4 31,90 22,7
Штани чол. 0,1 37,00 3,7 31,90 3,9
Один. 0,4 55,00 22,0 31,90 11.7
Піджак + жилет
Штани жін. 1,4 24,00 33,6 25.0 34.1
1 Штани + піджак 2 1,3 3 21,00 4 27,3 5 25.0 6 32.6
Жилет до 0,1 42,00 4,2 25.0 1.7
Костюма трійка 0,6 39,17 23,5 25.0 13.5
Жилет + піджак 0,1 72,00 7,2 31.9 2.8
+ штани 0,1 36,00 3,5 57.5 3.1
Жилет жін. 19,2 2181,2 927.0
Спідниця жін. 17.0 10.8
Блуза жін. 14395.0 32834.6
Плаття жін.
Всього 38,301
Різні

Техніко - економічна характеристика АТВТ “Трембіта”