Операції щодо переробки товарів можуть включати: власне переробку товарів; обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари; ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання; використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.
Строк переробки товарів в даному випадку встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.
Наступний митний режим визначено статтею 243 Митного кодексу Митного кодексу як знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.
Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.
Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються Державною митною службою спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.
Останній митний режим, визначений главою 40 Митного кодексу України це відмова на користь держави, тобто митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
Більш детально порядок відмови від товару на користь держави в митному праві регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1955 „Деякі питання відмови на користь держави від товарів, що перебувають під митним контролем”, якою затверджено „порядок видачі митним органом дозволу на відмову на користь держави від товарів, що перебувають під митним контролем”.
Даним Порядком визначено, що у разі наміру власника товарів відмовитись від них на користь держави без будь-яких умов на свою користь він або уповноважена ним особа подає до митного органу заяву за формою, що визначається Держмитслужбою України.
Заява розглядається керівником митного органу або іншою уповноваженою посадовою особою протягом трьох робочих днів після її реєстрації. За результатами розгляду заяви приймається рішення або про надання дозволу на поміщення у митний режим відмови , або про заборону поміщення в митний режим відмови.
Вищенаведеною Постановою також затверджено „Перелік товарів, що не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави”. До таких товарів відносяться:
- товари, що не перебувають на митній території України;
- товари, строк зберігання або використання яких закінчився;
- товари, що потребують особливих умов зберігання у разі, коли митний орган не має можливості забезпечити такі умови;
- товари, щодо яких не здійснено встановлених статтею 27 Митного кодексу особливих видів митних контролю;
- товари, вилучені митними органами відповідно до вимог Митного кодексу України;
- ядерні матеріали, радіоактивні та небезпечні відходи, особливо небезпечні хімічні речовини, отруйні речовини;
- товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу.[11]
3. МИТНІ ПРОЦЕДУРИ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ.
Згідно статті 110 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту, також лініями електропередачі.
Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у:
- вантажних відправленнях;
- супроводжуваному багажі;
- несупроводжуваному багажі;
- ручній поклажі;
- міжнародних поштових відправленнях;
- міжнародних експрес-відправленнях.
Пункт 19 статті 1 Митного кодексу України дає нам визначення власне митних процедур як операцій, пов’язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів та транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків та зборів.
Таким чином, митні процедури це реальний прояв митного контролю, що залежить від того, до якого саме митного режиму заявлено той чи інший товар або транспортний засіб.
Проте, залежно від того, яким саме чином здійснюється переміщення товару чи транспортного засобу через митний кордон України застосовується й різний обсяг митних процедур та цей обсяг має різне наповнення.
Митні процедури, що здійснюються під час митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, якими переміщуються громадяни та товари через митний кордон України, мають уніфікований характер та не залежать від країни реєстрації або країни – власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує.
Також передбачені особливості застосування митних процедур до запасів споживання, а саме для:
- товарів, призначених для споживання пасажирами та екіпажем на борту суден, літаків, у поїздах, інших транспортних засобах, незалежно від того, продаються ці товари чи ні;
- товари, включаючи паливно-мастильні матеріали, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування суден, літаків, засобів залізничного а іншого транспорту, у тому числі придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії або для здійснення необхідного поточного ремонту цих транспортних засобів;
- товари, призначені для матеріально-технічного постачання та спорядження, паливно-мастильні матеріали, сировина для промислової переробки, продовольство, інші товари, що вивозяться за межи митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами суден, які здійснюють морський промисел.
Всі вищенаведені товари, що переміщуються в обсягах, визначених на підставі встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання та з урахуванням тривалості рейсу, підлягають митному оформленню в без ліцензійному порядку без декларування та сплати податків та зборів, а понад зазначені норми – у загальному порядку відповідно до заявленого митного режиму.
Що стосується алкогольних напоїв та тютюнових виробів, то на борту транспортного засобі, що здійснює міжнародний рейс та прибуває на митну територію України, їх дозволяється ввозити та вивозити для споживання членами екіпажу та пасажирами з розрахунку споживання однією особою на добу за нормами, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тепер звернемось до обсягу та змісту кожної окремої групи митних процедур залежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів через митний кордон України.
Глава 16 Митного кодексу України визначає порядок застосування митних процедур на водному транспорті.
Весь обсяг митних процедур здійснюється митними органами в зонах митного контролю на території морських та річкових портів, а також в акваторії портів, відкритих до міжнародних перевезень.
З цього загального правила є виключення, так, якщо судно внаслідок аварії , стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів.
У зв’язку з дуже великою кількістю водних вантажних а пасажирських перевезень, з метою прискорення процедури митного оформлення, стаття 124 Митного кодексу України встановлює правило, за яким митне оформлення суден закордонного плавання здійснюється цілодобово у порядку їх прибуття.
Весь час знаходження судна на стоянці в порту воно знаходиться під митним контролем. В цей час митні органи мають право здійснювати огляд та переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів та приміщень, де знаходяться товари, підстави для ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України чи транзит через територію України яких відсутні.
Пропуск через митний кордон України товарів, що перевозяться в міжнародному водному сполученні, здійснюється на підставі оформлення митних декларацій.
Для того, що б судно могло залишити порт, капітанові судна необхідно отримати відмітку митного органу на відповідному судновому документі про дозвіл вийти з акваторії порту. Для тимчасового відходу судна із порту у зв’язку з дією непереборної сили, а також з метою рятування людей дозвіл митного органу не обов’язковий.
Детальна регламентація відносинам щодо здійснення митних процедур на водному транспорті надається „Порядком здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України тварі та інших предметів з використанням морського, річкового й поромного видів транспорту”, затвердженим наказом Держмитслужби від 23 січня 2001 року № 26.
Даний Порядок визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійснені митного контролю за переміщенням суден закордонного плавання, товарів та інших предметів, що переміщуються ними через митний кордон України.