В умовах недостатньої забезпеченості області власними джерелами енергії особливої актуальності набуває можливість залучення нетрадиційних її джерел – енергії сонця, вітру, біомаси, тепла землі тощо.
Земельні ресурси
Земельні ресурси є основним багатством Тернопільської області. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родючих ґрунтів у світі. Висока частка родючих ґрунтів і рівнинність території значною мірою обумовлюють структуру господарського комплексу Тернопільщини і його спеціалізацію.
Рівень освоєння земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 85% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів.
Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні.
Основні типи ґрунтів
Лісові ресурси
Лісові ресурси в Тернопільській області відносно незначні. Ліси займають близько 14% території області (197,8 тис. гектарів), тобто 1,9% усіх лісопокритих площ України.
На більшості території області поширені широколистяні (дубові, грабові, букові) ліси, площа яких дорівнює близько 137 тис. гектарів. На півночі області переважають мішані ліси.
Лісистість складає 13,1%, що значно менше, ніж у середньому по Україні (15,6%) при нормі 15,5%.
Водні ресурси
Потенційні ресурси річкових вод області оцінюються в середньому за рік величиною 7,26, а в дуже маловодні роки – 4,10 км3. Вони формуються за рахунок притоку відповідно 5,45 і 2,70 км3, а також місцевого стоку – 1,81 та 1,05 км3 відповідно. Питомі місцеві ресурси на 1 км2 складають 131,2 тис. м3 і на одну людину – 1,55 тис м3. Об’єм підземних вод, зв’язаних з поверхневим стоком, який враховується в ресурсній частині водоресурсного балансу, становить 0,80 км3/рік, затверджені експлуатаційні запаси підземних вод – 0,09 км3/рік.
Водозабезпечення в області залежить від часового і територіального перерозподілу стоків водосховищами, ставками, водоводами, які подають воду в маловодні райони.
Головна річка – Дністер; його затоки – Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч. Місто Тернопіль розташоване на р. Сереті.
Екологічна ситуація Тернопільської області.
З погляду екологічно збалансованого соціально-економічного розвитку, Тернопільщина відноситься до числа регіонів з недостатнім рівнем економічного самозабезпечення, але з благополучним станом довкілля. На область припадає лише 0,25% від загальної кількості шкідливих викидів в атмосферне повітря і 0,16% скиду забруднених стічних вод. Тут практично відсутні значні сховища токсичних відходів. Водночас слід зазначити, що екологічне благополуччя є результатом не так ефективної природоохоронної діяльності, як низького рівня економічного розвитку, недостатнього розвою продуктивних сил області.
3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу території області.
3.1. Загальна характеристика господарського комплексу
У господарському комплексі Тернопільщини представлені промисловість та високоінтенсивне сільське господарство, а також сфера обслуговування та достатньо розвинена транспортна система. І хоча поки що область залишається однією з найбільш економічно відсталих в Україні, останнім часом в її економіці відбуваються певні позитивні зрушення.
Економіка Тернопільської області, починаючи з 1990 р., перебуває у глибокій економічній кризі. Причинами такого стану є: розрив старих господарських зв’язків і втрата традиційних ринків збуту; трансформація суспільного розвитку і невизначеність стратегічного напряму розвитку на початковому етапі проведення соціально-економічних перетворень; непослідовність і помилки у проведенні реформ; невизначеність головних напрямів структурної перебудови і непристосованість до особливостей функціонування у ринкових умовах; невідповідність ступеня розвитку ринкових структур потребам обслуговування; недостатня підтримка з боку держави малого і середнього бізнесу; недосконалість податкової політики, висока частка тіньової економіки тощо. Економічна криза негативно позначилась на темпах розвитку народного господарства, його структурі, ринку праці, рівні виробництва і споживання.
Поряд з цим, в економіці області намітились і позитивні тенденції: певна стабілізація економіки, зменшення рівня інфляції, формування основ багатоукладної економіки, створення бази ринкової інфраструктур та банківської системи, зростання ролі приватного підприємництва у створенні продукту і окремих видів доходів області.
Основу сучасного господарства Тернопільської області становить промисловість і агропромислові комплекси. Провідними галузями є харчова, машинобудівна та металообробна промисловість, зернове господарство, буряківництво та м’ясо-молочне тваринництво.
3.2. Промисловість Тернопільської області
Тернопільщина є промисловим регіоном. ЇЇ знаходження поблизу Львівсько-Волинського вугільного басейну та індустріального Прикарпаття сприяє розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Промисловість області є одним з найважливіших елементів єдиної системи економіки, і має величезний вплив на всі загальноекономічні показники.
За обсягом виробництва в галузевій структурі промисловості найбільше значення мають харчова, машинобудування і металообробка, легка, промисловість будівельних матеріалів та мікробіологічна промисловість.
Виробництво продукції промисловості
за видами діяльності у 2003р.
(відсотків до загального обсягу)
| 1 - | добувна промисловість |
| 2 - | харчова промисловість та перероблення с/г продуктів |
| 3 - | легка промисловість |
| 4 - | виробництво виробів з деревини |
| 5 - | хімічна і нафтохімічна промисловість |
| 6 - | металургія та оброблення металу |
| 7 - | машинобудування |
| 8 - | виробництво та розподіл елекроенергії, газу та води |
| 9 - | інші |
Провідне місце серед галузей промисловості області належить харчовій, яка переробляє сільськогосподарську сировину. У ній виділяються цукрова, м'ясна, молочна, спиртово-горілчана, кондитерська, тютюнова, плодоовочевоконсервна, борошномельно-круп’яна та інші галузі. Галуззю спеціалізації Тернопільської області в державному i регіональному поділі праці є цукрова промисловість. Харчову і переробну промисловість області представляють 128 підприємств.
Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості, яка донедавна розвивалась у регіоні прискореними темпами. Усі підприємства працюють на привізному металі, випускаючи трудомістку продукцію: електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни, пускорегулюючі апарати, торговельне обладнання, господарське литво, металовироби. З початком ринкових реформ в машинобудівній галузі значно скоротилося виробництво, деякі види продукції більше не виробляються. Зараз підприємства переважно працюють на разові замовлення чи перейшли на випуск виробів з нижчим ступенем обробки.
Легка промисловість Тернопільщини базується на місцевій (шкіра) і привізній сировині (бавовна, шерсть, текстиль, шкіра та ін.). У ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна промисловість. Головна галузь легкої промисловості – текстильна. Динамічно зростає швейна промисловість, перш за все завдяки якісній недорогій робочій силі та близькості до кордонів ЄС. Вироблена продукція постачається і для відомих європейських брендів. Функціонують також підприємства шкіряно-галантерейної та взуттєвої промисловості.
В області розвинуті також виробництво товарів побутової хімії, пластмасових виробів. Іншими помітними галузями регіону є деревообробна (виробництво меблів, меблевих та паркетних заготовок) та промисловість будівельних матеріалів(на основі використання місцевих нерудних копалин – зокрема вапняків, глини, будівельного каменю).
Аграрний сектор посідає провідне місце в народногосподарському комплексі області.
Основною сферою агропромислового комплексу Тернопільської області є сільське господарство, яке дає 32% валового внутрішнього продукту регіону.
Серед галузей сільського господарства переважає рослинництво (58% валової продукції). Рослинництво має зерновий і буряківничий напрям спеціалізації. Тваринництво спеціалізується в основному на м'ясо-молочному виробництві. На нього припадає 42% валової продукції. 64% продукції сільського господарства Тернопільської області виробляється в галузі рослинництва, 36% - тваринництва.
Основними культурами рослинництва є зернові (55% посівних площ) , цукрові буряки (12% посівних площ), картопля, овочеві, кормові (30% посівних площ. Розвинені також садівництво і ягідництво.
Провідними галузями тваринництва є скотарство та свинарство; допоміжними галузями виступають вівчарство, птахівництво, ставкове рибництво, бджільництво, конярство, звірівництво.
В області реформовано 584 сільськогосподарських підприємства. На основі майнових та земельних паїв членів господарств створені нові господарства ринкового типу, зокрема 297 приватних підприємств, 247 товариств з обмеженою відповідальністю, 14 сільськогосподарських кооперативів і 12 селянсько-фермерських господарств.