Тернопільська область розташована на заході України, в межах Лісостепової зони. Область має вигідне економіко-географічне положення, що робить її привабливою ланкою між Європейським Союзом та ринками України. В адміністративно-територіальному відношенні Тернопільська область поділяється на 17 адміністративних районів; нараховується 18 міст, у тому числі одного обласного підпорядкування, 17 селищ міського типу і 1019 сіл.
Тернопільська область має досить розвинутий природно-ресурсний і виробничий потенціал, але економічна криза охопила всі ланки економічного і суспільного життя. Негативні процеси у реальному секторі економіки позначились на темпах, пропорціях і галузевій структурі господарства області, що призвело до падіння обсягів валової доданої вартості, нерівномірності темпів росту, деформації у відтворювальній структурі економіки. Криза реального сектора обумовила скрутний стан соціальної сфери і низький рівень життя населення.
Однією з головних характеристик трудоресурсної ситуації в області є рівень безробіття. На нинішньому етапі трансформації економіки зростає кількість зайнятих осіб на малих підприємствах, і хоча це не вирішує проблеми безробіття, але певною мірою сприяє його стабілізації.
У господарському комплексі Тернопільщини представлені промисловість та високоінтенсивне сільське господарство, а також сфера обслуговування та достатньо розвинена транспортна система. І хоча поки що область залишається однією з найбільш економічно відсталих в Україні, останнім часом в її економіці відбуваються деякі позитивні зрушення: певна стабілізація економіки, зменшення рівня інфляції, формування основ багатоукладної економіки, створення бази ринкової інфраструктур та банківської системи, зростання ролі приватного підприємництва у створенні продукту і окремих видів доходів області тощо.
Основу сучасного господарства Тернопільської області становить промисловість і агропромислові комплекси. Провідними галузями є харчова, машинобудівна та металообробна промисловість, зернове господарство, буряківництво та м’ясо-молочне тваринництво.
За обсягом виробництва в галузевій структурі промисловості найбільше значення мають харчова промисловість, машинобудування і металообробка, легка, промисловість будівельних матеріалів та мікробіологічна промисловість.
Аграрний сектор посідає провідне місце в народногосподарському комплексі області. Основною сферою агропромислового комплексу Тернопільської області є сільське господарство.
Серед галузей сільського господарства переважає рослинництво (58% валової продукції). На тваринництво припадає 42% валової продукції. 64% продукції сільського господарства Тернопільської області виробляється в галузі рослинництва, 36% - тваринництва.
Соціальна сфера Тернопільської області має низку проблем, які вимагають негайного вирішення. Заходами, що сприятимуть цьому, є впровадження нових організаційно-структурних моделей усіх установ соціальної сфери, підвищення ефективності управління галуззю, а також удосконалення форм організації та механізму фінансового обслуговування
Транспорт — одна з важливих галузей господарства, яка в значній мірі впливає на розвиток виробничої і невиробничої сфер. Через територію області проходить значна кількість залізничних і автомобільних шляхів сполучення, що з’єднують країни Азії, Близького і Далекого Сходу із країнами Західної Європи.
В області розвинуто майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов'язані між собою і утворюють єдину транспортну систему, яка є складовою частиною транспортної системи України.
Область бере участь у внутрішньодержавних та зовнішньоекономічних зв’язках. В структурі експорту традиційно переважає продукція сільського господарства, харчової та переробної промисловості . В структурі імпорту переважає продукція машинобудівної (38% від загального імпорту області), хімічної (25%), легкої (16%) та деревообробної (10%) галузей промисловості.
Проте, незважаючи на певні позитивні зрушення, що відбулися в останні роки, сьогодні Тернопільщина залишається одним із найбільш відсталих в економічному плані регіонів. Ситуація для Тернопільщини погіршується й зростаючою конкуренцією з боку сусідніх регіонів, особливо Львівської, Хмельницької та Вінницької областей, які є більш економічно розвинутими.
Тернопільська область не реалізовує повною мірою свій виробничий, інтелектуальний, бізнесовий, політичний капітал. Для того щоб область почала активно розвиватися, необхідно запроваджувати інноваційні моделі розвитку міст та області, робити ставку на розвиток місцевого самоврядування та залучення до бюджету коштів заробітчан шляхом сприяння розвитку малого та середнього бізнесу.
1. Данилишин Б.М. Продуктивні сили економічних районів України. – К. ЗАТ «НІЧЛАВА», 2000. – 520 с.
2. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. – К.: Кондор, 2004. – 296 с.
3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). Вид. 4-е, доп. – К.: Європ. Ун-т, 2001, 216 с.
4. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей України). Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 644 с.
5. Шищенко П.Г., Олійник Я.Б. Географія: Навч. посіб. Для старшокласників та абітурієнтів. Відповіді на всі запитання нової програми. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. – 455 с.
6. Статистичний щорічник України. – К.: Консультант. – 2004.
7. Балабанов Г.В. Трансформація територіальної організації господарства України// Український географічний журнал, 2001 р., №3, с. 81.
8. Грецько В. Зростання фонду оплати праці як необхідна умова для подолання диспропорцій в соціально-економічному розвитку регіонів/головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації//Україна: аспекти праці, 2001 р., №2, с. 17-21.
9. Калініченко І.Романенко В. Територіальна диференціація в економці України//Економіка України.- 2000 р., №6.
10. Кулік О.О. Соціально-економічний паспорт області: Тернопільська область//Український географічний журнал, 2000 р., №2, с. 34-35.
11. Пушкар З.М. Структурно-територіальний аналіз тваринницько-промислового комплексу Тернопільської області// Український географічний журнал, 2000 р., №2, с. 45-49.
12. Стичінський С.Л. Політика економічного розвитку регіонів України//Проблеми науки. 2004 р., №11, с. 29-34.
13. Тернопільщина: погляд у майбутнє//Економічний часопис ХХІ, 2003 р., №2, с. 4-46.
14. Ювілей держави: поступ регіонів (репрезентація областей України в прес центрі Оргкомітету з підготовки та відзначення свята незалежності)//Урядовий кур’єр, 2001 – 18 серпня. – с. 5.
15. Яремчук І.Г. Історія розвитку цукробурякового виробництва//Економіка АПК, 2004 р., 3 5, с. 22-27.