Смекни!
smekni.com

Податкова політика держави 2 (стр. 12 из 15)

На суму податку на додану вартість, донараховану за результатами попередньої перевірки, виписується Розпорядження про внесення змін у визначену платником суму податку, що підлягає нарахуванню.

Копія Довідки та Розпорядження у разі донарахування суми податку за результатами попередньої перевірки надається платнику податку.

У разі виявлення завищеної суми податку платник запрошується до податкової адміністрації з відповідними документами податкового обліку для перевірки.

Додаткова сума податку, нарахована за результатами перевірки, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені в Розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів із дати виписки такого Розпорядження.

Перевіряється арифметична правильність складання платниками податкової декларації. Перевірці підлягає правильність визначення платниками ПДВ, належної до відшкодування :

- платником при визнаяенні суми до відшкодування в 24,25,26 номера після рядка 23б в розділі Ш податкової декларації, в відмітці платника про бажаний порядок проведення відшкодування ПДВ має бути враховано результати одноразового перерахунка, сума податкових векселів, актів перевірок;

- відображення платником податку в податковій декларації руху виданих ним податкових векселів щодо правильності та повноти включення векселя до податкових зобов”язань, оплати векселів і як саме чином такий вексель оплачується, (за рахунок сум, належніх до відшкодування, чи за рахунок коштів платника через установі банку;

- правомірність віднесення податкового векселя до податкового кредиту;

- результати перевірок податковоі звітності попередніх звітних періодів.

Під час перевірки дані податкової декларації звітного та попереднього періодів порівнюються з відповідними даними декларації по податку на прибуток.

За результатами попередньої перевірки достатньо підтвердити від 50 до 75 % суми ПДВ, задекларованої до відшкодування (або суми податкових зобо”язань і податкового кредиту). Повне відтворення суми ПДВ здійснюється при проведенні документальної перевірки.

Якщо за результатами перевірки виявлено помилки та є необхідність донарахувати або змінити задекларовану суму ПДВ, або виникли підстави передати податкову декларацію для проведення документальної перевірки, за результатами попередньої перевірки складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації по податку на додану вартість, при цьому у разі донарахування за результатами попередньої перевірки суми ПДВ (якщо розмір податку, вказаний платником у декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих платником розрахунків), виписується Розпорядження про внесення змін у визначену платником суму податку, що підлягає нарахуванню.

У разі виявлення завищеної суми податку, тобто коли за результатами перевірки виявлено, що платником задекларовано до нарахування ( в рядку 23а) більше, ніж визначено розрахунками або ж задекларовано до відшкодування ( в рядку 23б) меньше, ніж визначено розрахунками, платник запрошується до податкової адміністрації з відповідними документами податкового обліку для перевірки.

За результатами перевірки в пункті 4 розділу 1У податковоі декларації робиться відповідний запис:

“Помилок не виявлено. Сума ПДВ, задекларована до відшкодування, залишена без змін”.

“Передано для проведення документальної перевірки, Довідка додається “.

“Виявлено помилки,донараховано суму ПДВ, Довідка та Розпорядження додаються”.

При цьому, у разі зменшення суми ПДВ, задекларованої до відшкодування, за результатами попередньої чи документальної перевірки таке зменшення проводиться в першу чергу за рахунок рядка 24 податкової декларації, а коли суми, вказаної в рядку 24 недостатньо, то за рахунок рядка 25.

При встановленні значних порушень при проведенні попередніх перевірок відділ (сектор) непрямих податків (відділ (сектор) податків з фізичних осіб) направляє службову записку до відділу документальних перевірок з юридичних(фізичних) осіб з обгрунтуванням необхідності включення вказаного платника в найближчий час до плану проведення документальної перевірки.

При виявленні порушень при нарахуванні та сплаті непрямих податків міри адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства у вигляді штрафів застосовуються державними податковими органами відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Глава 3 Оптимізація фінансового механізму підприємств з позицій оподаткування

3.1 Моделювання та прогнозування надходжень непрямих податків з юридичних осіб до бюджету

Будь – яке підприємство чи установа — економіка-виробнича система зі складною внутрішньою структурою, різноманітними взаємозв'язками між її елементами, яка забезпечує своє функціонування цілеспрямовано. Воно є також складовою частиною економічної системи. Тому параметри, що характеризують стан установи, досить численні й взаємопов'язані.

Для вибору раціональних варіантів управління установою необхідно прогнозувати можливі ситуації, впливати на них, спрямовуючи її діяльність на досягнення поставленої мети. Зрозуміло, що управління будь – якою установою чи організацією без використання сучасних комп'ютерних технологій не може бути ефективним. І це підтверд­жується численними працями, у яких описано досвід і результати теоретичних та практичних досліджень у галузі використання комп'ютерних технологій в управлінні організацією.

Значно складнішим є використання економіко-математичних методів оптимізації управлінських рішень, особливо це стосується фінансової діяльнос­ті організацій та установ.

Теоретичні й практичні здобутки у цьому напрямку скромні. Використан­ня обчислювальної техніки було спрямоване на автоматизацію обробки інфор­мації, продукування необхідних звітних, бухгалтерських ї банківсько-фінансових документів. Безперечно, ці типи задач дуже важливі. Але інша група задач, по­в'язаних із виробленням оптимальних управлінських рішень у господарсько-фінансовій діяльності, залишилася без належного дослідження. Є теоретичні напрацювання у створенні економіко-математичного інструментарію та відповідного програмного забезпечення для ЕОМ, що дає змогу розв'язувати оптимізаційні задачі, але їх практичного застосування майже немає. Це виклика­не низкою причин. Основні з них такі:

— управління економікою командно-адміністративними методами не потребувало інструментарію оптимізації управлінських рішень;

— через вади у своїй професійній підготовці управлінські кадри не могли використовувати інструментарію економіко-математичного моделювання для вироблення управлінських рішень;

— процедура використання інструментарію економіко-математичного моделювання не ввійшла до методик вироблення управлінських рішень.

Поняття раціональності управлінських рішень було так спотворене, що досить часто використання методів оптимізації оберталося на шкоду організації.

Перспективними напрямками використання науково обгрунтованого інструментарію є вироблення оптимальних рішень управління господарською і фінансовою діяльністю організації та установи — імітації, моделювання реальної ситуації, прогнозування на його основі розвитку цієї ситуації, які реалізу­ються через:

— діалогові процедури аналізу управлінських рішень;

— ділові ігри й імітаційні моделі для аналізу ситуації та відбору перспектив­них варіантів розвитку;

— моделі й алгоритми розроблення оптимальних управлінських рішень;

— програмне забезпечення для максимального спрощення діалогу деци-дента з ЕОМ.

Алгоритми моделювання повинні розв'язувати два основних типи задач. Перший тип — задачі прогнозного типу, розв'язання яких забезпечувало б оцінку прогнозних показників на значний проміжок часу, використовуючи певною мірою невизначену інформацію. Другий тип — задачі із забезпечення оптимального режиму функціонування установи у реальному часі з максимальною невизначеністю всіх параметрів, що розглядаються.

Дуже важливою є задача з вибору оптимальної стратегії поведінки організації, установи в умовах впливу зовнішнього середовища, зокрема податкового впливу владних структур.

Слід звернути увагу на проблему стандартизації управлінської діяльності, розв'язання якої дає можливість користуватися набутим досвідом, наявним математичним і програмним забезпеченням, то значно здешевлює створення й експлуатацію систем управління.

Часто в економічних дослідженнях зустрічаються стохастичні залежності, які відрізняються приблизністю, невизначеністю. Вони проявляються тільки в середньому по значній кількості об’єктів. Кожній величині факторного показника може відповідати декілька значеня результативного показника. Це пояснюється тим, що всі фактори, від яких залежить результат, діють у комплексі. В залежності від того, наскільки оптимально сполучаються різні фактори, буде неоднаковою ступінь впливу кожного з них на результативний показник. Взаємозв’язок між факторами, що досліджуються, і результативним показником проявиться, якщо взяти для дослідження більшу кількість об’єктів та порівняти їх значення. Тоді у відповідності з законом великих чисел вплив інших факторів на результативний показник нейтралізується. Це дає можливість встановити зв’язок між явищами.

Кореляційний зв’язок – це неповна, ймовірна залежність між показниками, яка проявляеться тільки в масі спостереження.

Для нашого дослідження використаємо парну кореляцію, тобто зв’язок між двома показниками, один з яких є факторним, а інший – результативним. Використання кореляційного аналізу надає можливість вирішити задачі: