У практиці економічної освіти найбільщ відомі ділові ігри, тренінги, аналіз ситуацій, розробка колективних проектів у малих групах, методика колективного планування курсу, організаційно-діяльнісні ігри тощо.
2.3. Оцінювання і контроль, самостійна робота та рекомендована література.
Навчання – це самоосвіта, яка грунтується на самостійній роботі учнів. А завдання вчителя – розвивати здібності дитини, визначати напрямки самостійної діяльності: вчити так, щоб навчити діяти. Це особливо актуально для економічних знань, оскільки вони мають стати складовою життєвої практики людини.
Форми самостійної праці учнів дуже різноманітні: робота з матеріалом підручника, реферування проблемних ситуацій, робота з конспектом-схемою, аналіз виробничих ситуацій, виконання індивідуальних завдань, побудова “дерева цілей”, розв”зування задач, складання завдань за темами, робота з ЕОМ тощо.
Для самостійної праці використовується така методична література: робоча програма, методичні вказівки, конспекти-схеми лекцій, розроблені викладачем, методичні вказівки до навчально-методичної гри. Але при підготовці до занять учням необхідно, крім рекомендованої літератури , використовувати іншу.
Невід”ємним елементом вивчення економічної дисципліни є організація контролю і оцінювання знань учня.
Контроль включає в себе: перевірку – виявлення знань, умінь і навичок; оцінювання – вимірювання знань, умінь і навичок; облік – фіксування результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі або щоденнику.
Контроль має стимулювати розвиток учнів, а для цього необхідно враховувати рівень їхнього розвитку. Надміру високі вимоги гальмують розвиток, занижені – не активізують розумової діяльності. Тому треба серйозно підходити до вибору оптимального методу контролю. З-поміж таких виділяють:
- традиційний (2-3 контр. на семестр),
- традиційний зі збільшеною частотою (5-8 контр.),
- програмований зі звичайною частотою,
- програмований зі збільщеною частотою,
- традиційний, без орієнтації викладача на самостійну роботу студентів,
- з використанням такої орієнтації,
- програмований, коригуючий з орієнтацією на самостійну роботу студентів.
Процес оцінювання є способом контролю як за навчальною діяльністю учнів, так і за педагогічною діяльністю. Оцінка є важливим стимулюючим фактором, що відбиває характер відносин викладача і учня. Це виявлення позитивного або негативного ставлення викладача до результатів діяльності учнів. Вони можуть проявлятися як у формі посмішки чи догани так і у вигляді відмітки (1-5 або 1-12).
Дуже поширеною формою навчання, контролю та оцінювання знань є тест. Він є дуже простим, швидким і зручним видом перевірки знань як для учнів, так і для викладачів. Хоча розробка тесту і потребує затрат часу більше, ніж формулювання декількох питань для контрольної роботи, але він є значно простішим при оцінюванні і дозволяє оперативно перевірити знання не по окремому питанню, а з усієї теми дисципліни, або навіть і з цілого курсу.
Розділ 3. Науково-методична розробка економічної теми
3.1. Місце теми „Фінансові установи, їх функції” в програмі курсу „Основи економіки” та її актуальність.
Тема, що включає визначення та місце фінансових установ в системі кругообігу грошей в суспільстві є беззаперечно важливою та досить цікавою для викладення ще в школі, як правило вона вивчатся після визначення грошей та їх функцій, з метою формування в учнів уявлення про механізм функціонування грошового обороту та його нарощування. Основна увага повина прибілятися саме такій установі, як банк. Вона є центральним гравцем в цій системі і мабудь самим відомим. Перші поняття про банківські установи у підлітків формуются ще з дитинства, але як правило вони є досить примарними та романтичними та не мають нічого спільного з реальністю. Тому існує необхідність надання першочергових знань з цієї теми ще до моменту вибору професії. Важливим моментом є також розкриття такого поняття, як кредит, що зумовлено поширеністю його використання в суспільстві - всім відоме таке поняття як споживчий кредит, тому що чимало побутової техніки, що є дорогою, купуєтся через нього (якщо розглядати цю категорію через призму домашнього господарства), а про необхідність його у великому бізнесі годі й говорити.
3.2 План конспект уроку
Мета:
1. Ознайомити учнів із банківською системою України та США.
2. Визначити ті функції, які виконують сучасні банки.
3. Навчити учнів обчислювати простий і складний відсоток, спілкуватися з працівниками банку з метою отримання необхідної інформації, знаходити і аналізувати її перш ніж скористатися послугами банку.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма проведення уроку: ділова гра.
Обладнання кабінету: Оформлення з елементами інтер'єру комерційного банку. Окремі столи із відповідною табличкою "надають" певні банківські послуги. Учні, що за цими столами, є "працівниками" банку, а бейджики вказують на їх "посади" та прізвища. Решта учнів - клієнти банку "Вексель".
На дошці: вивіска - банк "Вексель", тема та план уроку, домашнє завдання, схема банківської системи України, функції комерційного та центрального банків, схеми-малюнки, чекові і кредитні книжки, телефонні та дисконтні картки, схема кругообігу ресурсів доходів і грошей в ринковій економіці, критерії про вирішення надання кредиту клієнтам банку, схема ФРС, схема лізингу.
(Вчитель виконує роль "американського банкіра", який знайомиться з банківською системою України).
План
1. Поняття про банк та банківську систему.
2. Функції банків або які послуги надають банки своїм клієнтам.
3.3. Модель засвоєння бази знань
| Групи та елементи бази знань теми | Рівні засвоєння | ||
| Репродуктивний | Алгорітмічний | Творчий | |
| 1. Терміни і поняття - фінансові установи- банк- Комерційний банк- Емітент- Кредит- Гроші- Готівка- Бартер- Процент- Інфляція- Рахунок- Депозит- Фінансово-кредитні посередники- Брокер- Страхування- Позичковий капітал2. Теоретичні знання- види фінансових установ- взаємозв’язок між ними- Кредит, як категорія- Функціонування та одержання кредиту | +++++++++++++++++++ | ++++++++++++++++++ + | ++++++++++++++++ + + |
3.4.Методична карта уроку 1.
1. Актуалізація і мотивація знань та вмінь учнів.
Вступ (вчитель).
Згадайте схему кругообігу ресурсів, продуктів і доходів у ринковій економіці. Аналізуючи його, ми дійшли висновку, що доходи домашніх господарств є витратами підприємців і доходи підприємців є витратами домашніх господарств. Така ситуація називається ринковою рівновагою. Але в реальному житті і домашні господарства і підприємства схильні до заощадження . Як же краще розпорядитися заощадженими грошима? ( їх можна зберігати в банку, довірчих (трастових) установах, інвестувати у цінні папери позичити комусь зберігати вдома...).
Основною метою власників грошей завжди є збільшення грошового капіталу. Світовий досвід свідчить, що існує значний попит на послуги банків.
Для того, щоб познайомитися з їх видами, уявіть, що вам необхідно скористатися ними в уявному банку "Вексель". "Працівники" банку ознайомлять вас із функціями-послугами банку; розкажуть про вартість цих послуг, оцінять спроможність заявників отримати кредит, використовуючи "кредитну історію" клієнтів, а саме характер позичальника, здатність повернути борг і
капітал.
В ході пояснення учні роблять записи у зошиті основних понять теми.
2. Вивчення нового матеріалу.
"Директор". Банк "Вексель" в моїй особі радий вітати Вас! Запрошую познайомитися із послугами, котрі надає наш банк у рамках Закону України про банки та банківську систему. Банківська система України має таку структуру:
Національний банк України
комерційні банки спеціалізовані фінансово-кредитні
банки : посередники :
- іппотечні ( під зас- - інвестиційні фонди
таву нерухомості ) - трастові ( довірчі )
- інноваційні ( для товариства
нових технологій ) - страхові компанії
- споживчого креди- - пенсійні фонди
ту (кредити насе-
ленню)
Кістяк банківської системи — комерційний банк. Таким є і наш банк.
Комерційний банк — це установа, функціями якої є залучення коштів юридичних і приватних осіб та кредитування суб'єктів господарської діяльності і громадян.
Інші установи - не є "банками", це є ощадні установи.
"Заступник директора": кожна названа структура виконує свої функції.
„Вчитель”
Функції Центрального банку:
1) Надання послуг комерційним банкам:
- депозитні (накопичення і зберігання вкладів);
- кредитні (надання позичок);
- постачання готівки (грошей);
- безготівкові перекази.
2) Фінансування державних витрат.
3) Проведення грошової політики.
4) Грошова емісія, тобто друкування грошей.
Функції комерційного банку:
1) депозитні; 8) брокерство;
2) кредитні; 9) страхування;
3) трансакційні депозити; 10) акредитив (кредитні листи);
4) факторинг; 11) інвестування;
5) лізинг; 12) консалтинг (консультації);
6) траст; 13) андеррайтінг (гарантування
7) обмін валюти; розміщення).
Давайте звернемося до наших "працівників" для роз'яснення цих послуг.
"Заступник директора "
(Історія банківської справи)
Людей, котрі позичали гроші в кредит, раніше називали лихварями. Історія лихварства дуже цікава. Перші лихварі діяли вже тоді, коли навіть грошей не було. Стародавній грецький поет Гесіод, котрий жив у VII-VIII ст. до н.е., згадував про лихварів приблизно за 100-200 років до появи перших монетних систем в Елладі. Перші позички давалися натурою: зерном, тваринами. До речі, поняття поняття "давати в ріст" виникло саме тому, що лихвар позичав маленьке теля, а натомість йому повертали дорослого, тобто з натуральним приростом. Лихварі зазвичай працювали на ринках: брали гроші на зберігання, сплачували покупки від імені вкладників, переводили гроші до Інших місць, засвідчували торові угоди.