Смекни!
smekni.com

Правовий захист працівників податкової служби (стр. 3 из 5)

Головна мета організації вивчення та оволодіння навиками безпечних дій у відповідних ситуаціях - привчати працівників до виконання норм та правил адаптованої поведінки під час виконання професійних обов'язків, вироблення та закріплення необхідних знань, умінь та навичок. Коли інша дія перетворюється у звичку діяти безпечно і набуває властивостей автоматичного виконання, можна вважати, що у процесі навчання досягнуто певного результату. Чим більшу кількість законних і відповідно адаптованих дій вдається зробити автоматичними, тим більше часу у працівників залишаєть­ся для оцінки ситуації, прийняття правильного рішення, що, у свою чергу, може зберегти йому здоров'я або навіть життя.

Розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, не нижчому межі ма-лозабезпеченості.

Сьогодні спеціалісти Міністерства праці та соціальної політики України опрацьовують механізм поетапного збільшення мінімальних та максимальних розмірів пенсій; забезпечення призначення пенсій залежно від минулої трудової діяльності.

Принцип солідарності. Солідарність як етичний принцип, ви­магає від працюючих фінансового забезпечення тих, хто вже втратив працездатність. Нове покоління працюючих відраховуватиме кошти на пенсійне забезпечення громадян, яких воно змінило на вироб­ництві. Це є суто пенсійні кошти. Отже, існує своєрідний "договір поколінь": молоді - літнім, і так безперервно здійснюється перероз­поділ коштів від працездатних непрацездатним. Але цей зв'язок по­колінь є лише частиною загального принципу солідарності. До його змісту входить також перерозподіл коштів між галузями економіки і регіонами, між переробними і сировинними галузями регіонами-донорами та іншими галузями.

На перспективу ставиться питання про залучення частини страхових внесків на накопичувальні пенсійні рахунки застрахованих осіб та здійснення пенсійних виплат з цих рахунків залежно від роз­міру накопичень.

Соціальне забезпечення за рахунок Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, коштів державного та місцевих бюд­жетів. Соціальне забезпечення в Україні здійснюється із коштів Пенсійного фонду, що діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 28.01.92. № 39.

За рахунок Фонду соціального страхування надаються: допо­мога по вагітності і пологах; допомога при народженні дитини та інші.

Через державний бюджет виплачується державна соціальна до­помога, адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям.

За рахунок місцевих бюджетів надається допомога з догляду за дитиною, допомога на неповнолітніх дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливе тощо.

Принцип здійснення соціального захисту державними ор­ганами. В Україні створено єдину систему пенсійного забезпечення. Це проявляється, насамперед, у тому, що виплата пенсій практично всім категоріям пенсіонерів здійснюється за рахунок коштів Пен­сійного фонду України і частково дотацій з державного бюджет)', які виділяються на пенсійне забезпечення. Єдина система передбачає централізоване правове регулювання, що гарантує на всій території країни рівні умови та норми, однакові можливості здійснення гро­мадянами України одного з найважливіших соціальних прав.

Держава встановлює підстави і види пенсійного забезпечення, визначає порядок і умови призначення пенсій, джерело фінансу­вання, створює систему органів, через які вирішуються питання соціального захисту, і все це закріплює в законодавчих актах.

Основні функції щодо соціального захисту виконують органи соціального захисту чи Пенсійного фонду України. В їх компетенції перебувають питання призначення пенсій, надання пільг і переваг ветеранам війни і праці, організації соціальної допомоги сім'ям з дітьми, одиноким і літнім громадянам. На них покладено обов'язки з матеріально-побутового обслуговування і працевлаштування інва­лідів, розгляд звернень громадян із винесенням рішень, роз'яснення законодавства, що мають обов'язковий характер для підприємств і організацій, які застосовують норми пенсійного права, та інші пи­тання соціального захисту пенсіонерів.

Поряд з органами соціального захисту населення, питаннями пенсійного забезпечення займаються органи Міністерства оборони, Служба Безпеки, Міністерства внутрішніх справ і державної подат­кової служби України. Вони беруть участь у пенсійному за безпе-ченні категорій осіб, які проходили службу в цих органах.

Єдиним органом законодавчої влади в державі є Верховна Рада України. Вона приймає закони про основи соціального захисту населення, форми і види пенсійного забезпечення, затверджує ос­новні показники бюджету Пенсійного фонду, які включаються до Державного бюджету, визначає розмір (тариф) обов'язкових стра­хових внесків підприємств, організацій і громадян.

Систему органів державної виконавчої влади представляють цен­тральні органи та місцеві державні адміністрації. Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. До його ві­дання належать питання, пов'язані з реалізацією та виконанням га­рантій, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення. Кабінет Міністрів видає підзаконні нормативні акти з питань здійс­нення соціального захисту.

Єдиним із центральних органів державної виконавчої влади, що здійснює функції управління соціальним захистом у країні, є Міністерство праці та соціальної політики України, підвідомче Ка­бінету Міністрові, на яке покладено завдання втілення в життя єдиної державної політики у сфері соціального захисту пенсіонерів, інвалі­дів, одиноких, непрацездатних громадян, які потребують підтримки з боку держави .

Коло повноважень Міністерства праці та соціальної політики досить широке. Однак більшість із них виконується через систему обласних, районних (міських) управлінь праці та соціального захисту населення, що входять до складу місцевих державних адміністрацій чи міськвиконкомів за принципом подвійного підпорядкування.

Управління районної (міської) ланки, будучи низовим органом у системі соціального захисту населення, безпосередньо пов'язані з громадянами, які потребують соціального захисту і пенсійного за­безпечення; тісно співпрацює із відповідними державними органами в цій галузі. Саме в цій ланці управління іде найважливіша опера­тивна робота з питань соціального захисту населення. Тому йому властиві ті ж принципи, які характерні для управління взагалі, хоча і тут є свої специфічні особливості. Його діяльність повинна базу­ватись, передусім, на принципі законності, що є конституційним і випливає із ст. 8 Основного Закону України. Суть цього принципу полягає в тому, що всі органи соціального захисту населення і всі посадові особи повинні здійснювати свої функції відповідно до за­конів України, неухильно захищаючи конституційні права громадян.

Принцип охорони права громадян на соціальний захист. Під охороною права громадян на соціальний захист розуміють кошти, спрямовані, по-перше, на матеріальне забезпечення громадян у пе­редбачених законом випадках; по-друге, на відновлення порушених прав у сфері пенсійного забезпечення. У ст. 46 Конституції України не лише зафіксоване право на пенсію, а й зазначено гарантії його здійснення. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних і інших джерел соціального захисту.

Пенсії та інші види соціальних виплат і допомог, що є основ­ним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого також системою юридичних гарантій, за допомогою яких забезпечується:

- вільний вступ громадян у конкретний вид пенсійних право­відносин, їх зміна і припинення;

- оскарження відмови у прийнятті заяви про призначення пен­сії та порушення терміну її розгляду;

- дотримання законності під час призначення і виплати пенсії та охорона права на пенсію.

Зазвичай реалізація суб'єктивного права громадян на відповід­ний вид пенсії не зустрічає протидії з боку органів соціального за­хисту населення чи Пенсійного фонду, які здійснюють пенсійне за­безпечення. Однак якщо цей орган відмовить громадянинові у при­значенні пенсії, він може звернутися за допомогою не лише в органи державної виконавчої влади, а й до суду. Скарги на рішення органу, який призначає пенсії, можуть подаватися до районної держадмініс­трації чи міськвиконкому або до районного (міського) суду. Скарга в даному випадку є формою реагування на факти порушення суб'єк­тивного права громадян на пенсію, засобом усунення і попередження цих порушень.

Отже, встановлений порядок реалізації права на пенсію сприяє не лише його фактичному здійсненню, а й забезпечує охорону та відновлення порушеного права.

Джерела права соціального захисту

При формулюванні поняття джерела права як правила бе­руть за основу такі дві основні позиції:

1) його розуміють як матеріальне джерело - звідки йде зміст норми або правотворча сила, наприклад, державна влада, парламент, Президент України, судові органи;

2) формальне джерело права - спосіб вираження змісту правил поведінки або те, що дає правилу загальнообов'язковий характер.

Залежно від ступеня юридичної сили розрізняють два основних види джерел права: закони і підзаконні - нормативні акти.