Смекни!
smekni.com

Правовий захист працівників податкової служби (стр. 4 из 5)

Джерела права соціального забезпечення - це нормативні акти, які регулюють правовідносини з пенсійного забезпечення та деяких інших видів обслуговування непрацездатних членів суспільства, сі­мей з дітьми.

Головним і визначальним джерелом права служить Конституція України. Так, зокрема, ст. 46 Основного закону встановлює право громадян на соціальний захист. Право на пенсію - одні із конкрет­них проявів усього загального конституційного права.

Тільки законами України визначаються основи соціального за­хисту, форми і види пенсійного забезпечення. Закони наділені ви­щою юридичною силою. Вона полягає в тому, що решта правових актів має виходити із законів і не суперечити їм. Закони приймА-ються Верховною Радою - єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Закони України як джерела права соціального захисту можна класифікувати за основними видами.

Нормативні акти про пенсійне забезпечення:

• Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.91;

• Закон Укра'їни "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.92;

• Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91;

• Закон України "Про державну службу" від 16.02.93; Нормативні акти про допомоги:

Закон Укра'їни "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.92;

• Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про дер­жавну допомогу сім'ям з дітьми" від 22.03.2001;

• Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабез­печеним сім'ям" від 01.06.2000;

• Закон України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 16.11.2000. Нормативні акти щодо матеріально-побутового та жит­лово-комунального обслуговування:

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх со­ціального захисту" від 22.10.93;

• Закон України "Про основні засади соціального захисту вете­ранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.93;

• Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.94;

• Закон України "Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей" від 20.12.91.

Визначення середньомісячного заробітку та порядок

призначення, перерахунку, виплати пенсій працівникам

державної податкової служби

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпе­чення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у відсотках до середньомісячного заробітку. Під середньомісячним заробітком розуміють середній розмір заробітної плати працівників, який ві­дображає регулярні, систематичні виплати і є типовим, нормальним, характерним для даного працівника. Середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією) за двадцять чотири останніх календарних мі­сяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які шістдесят календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудо­вої діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.

Середньомісячний заробіток за двадцять чотири календарних місяці і за шістдесят календарних місяців визначається шляхом ді­лення загальної суми, заробітку за двадцять чотирл календарних мі­сяці роботи підряд чи за шістдесят календарних місяців роботи під­ряд відповідно на двадцять чотири чи шістдесят.

При цьому, за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місце з неповним числом робочих днів у зв'язку з їх працевлаштуванням або звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи.

Якщо той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше двад­цяти чотирьох календарних місяців, середньомісячний заробіток ви­значається шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців.

Якщо працівник пропрацював менше одного календарного мі­сяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число ро­бочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні).

Для призначення пенсії будь-якого виду потрібно надати до­відки з місця роботи про середній заробіток особи, яка звернулася за пенсією, чи померлого годувальника. Свідчення про заробіток вносяться в довідку виключно на підставі особових рахунків, пла­тіжних відомостей та інших документів про нараховану і виплачену заробітну плату.

У склад заробітку, з якого нараховується пенсія, вносяться всі види винагород, на які нараховуються страхові внески, крім виплати одноразового характеру.

Пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії за віком або з інвалідності не менше як два роки з більш високим за­робітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється, за заявою пенсіонера, новий розмір пенсії, виходячи з більш висо­кого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд після призначення пенсії.

Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достат­нього для призначення повної пенсії, то за заявою пенсіонера про­водиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скіль­ки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі.

При переході з одного виду пенсій на інший пенсіонер може вибрати нарахування пенсії або з заробітку за два роки, або з заро­бітку за п'ять років перед днем подання заяви про переведення, або з заробітку за будь-які два роки роботи підряд після призначення пенсії.

Крім того, в разі переходу з однієї пенсії на іншу за новою під­ставою вона може нараховуватись із заробітку, з якого була призна­чена чи перерахована раніше виплачувана пенсія. В останньому ви­падку переведення здійснюється за документом про заробіток, який знаходиться у пенсійній справі.

Якщо пенсіонер бажає повернутися на раніше отримувану пен­сію, проводиться не переведення з однієї пенсії на іншу, а віднов­лення раніше призначеної пенсії.

Після призначення пенсії всі документи надходять спеціаліс­тові з виплати, який на їх підставі відкриває особові рахунки пен­сіонерів. Є два способи виплати пенсій за місцем проживання пен­сіонерів:

- через відділення зв'язку;

- через банківські системи.

Пенсії належить виплачувати щомісяця наперед у повному розмірі, без урахування отриманого заробітку за місцем фактичного проживання пенсіонера незалежно від прописки.

Якщо пенсіонер через хворобу чи з інших причин не має мож­ливості отримати пенсію особисто, він може видати доручення ін­шій особі. Доручення має бути засвідчене в нотаріальному порядку, ЖЕК чи стаціонарною лікувальною установою, де пенсіонер пере­буває на лікуванні. Доручення чинне протягом зазначеного в ньому строку, але не більше трьох років. Якщо пенсіонер не одержує пенсії протягом певного часу, то після шести місяців виплати тимчасово припиняються. Для поновлення виплати необхідно звернутися до ор­гану, що виплачує пенсію. Незапитана пенсіонером своєчасно пенсія виплачується за минулий час, але не більше як за три роки. При цьому причини, з яких пенсіонер не звертався своєчасно за призна­ченою пенсією, для вирішення питання про виплату пенсії за ми­нулий час значення не мають. Якщо пенсія не виплачувалася з вини органу, що призначає, чи виплачує пенсію, то невиплачені суми по­вертаються і виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Пенсіонерам, які проживають у будинках-інтернатах для осіб похилого віку виплачується 25 % призначеної пенсії, але не менше 20 % мінімальної пенсії за віком.

Пенсії, які призначаються особам рядового та начальницького складу органів податкової міліції, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим особам на день звільнення зі служби.

Пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- окладу за останньою штатною посадою, яку займали перед звільненням;

- окладу за спеціальне звання;

- відсоткової надбавки за вислугу років;

- додаткових видів грошового забезпечення, що надаються що­місячно (надбавки за вчене звання, науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Перерахунок раніше призначених пенсій особам начальниць­кого і рядового складу податкової міліції та членам їх сімей у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, що сталося після звіль­нення зі служби, проводиться щорічно, виходячи з установленого за станом на перше січня поточного року розміру грошового за без-. печення, з якого обчислюються пенсії. Особам начальницького і ря­дового складу податкової міліції, які одержували перед звільненням зі служби персональні (збережені) посадові оклади або підвищені посадові оклади, пенсії обчислюються із звичайних, а не з персо­нальних (збережених) або підвищених окладів.

Пенсії, що призначаються членам сімей померлих осіб началь­ницького та рядового складу податкової міліції, обчислюються в порядку, передбаченому законодавством, з відповідних видів гро­шового забезпечення, з яких підлягала обчисленню пенсія утриман-

ця. При звільненні особам начальницького і рядового складу по­даткової міліції виплачується грошова допомога у розмірі п'яти­місячного грошового забезпечення, особам старшого і вищого на­чальницького складу податкової міліції, які звільнені зі служби за віком, хворобою, скороченням штату чи за обмеженим станом здо­ров'я без права на пенсію, поряд з виплатою одноразової грошової допомоги виплачується протягом одного року з дня звільнення оклад за спеціальне звання.

Розв'язання спорів з пенсійних питань

Відповідно до ст. 104 Закону України "Про пенсійне забезпе­чення" скаргу на рішення органу, який призначає пенсії, може бути подано до районної (міської) ради народних депутатів або до ра­йонного (міського) суду. Рішення органу, що призначає пенсію, мо­же бути оскаржено в адміністративному порядку. Зазвичай скарги подають у вищий орган, якому безпосередньо підпорядкована уста­нова, дії якої оскаржуються.