У 1906 році "Спілці" вдалося очолити керівництво масовим пролетарським рухом на півдні Російської імперії. Певний успіх вона мала і під час виборів до ІІ Державної Думи, провівши до неї 14 депутатів. Проте організація, яка проголошувала себе єдиним представником українського пролетаріату і налічувала від 4,3 до 7 тисяч чоловік, перестала звертати увагу на національні проблеми, вважаючи своїм основним завданням вирішення соціально-економічних питань.
Наприкінці 1906 року "Спілка" стала політично і чисельно занепадати. У 1907 році був заарештований майже весь її центральний комітет. До 1911 року вона припинила своє існування, а рештки членів партії об'єдналися з УСДРП.
У грудні 1905 року більша частина РУП трансформувалася в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). В основу програми УСДРП було покладено Ерфуртську програму німецької соціал-демократії. Членами УСДРП були відомі громадські та культурні діячі - М. Порш, В. Винниченко, С. Петлюра, М. Вороний, І. Стешенко, М. Левитський, В. Чехiвський, А. Левицький та інші.
Після падіння Української Народної Республіки соціал-демократи мали змогу легально діяти лише у Західній Україні (Галичина і Волинь). У цей час радикали об'єдналися з залишками українських есерів і утворили Українську соціал-радикальну партію (УСРП).До її складу, крім названих вище, увійшли окремі організації УСДРП.
У міжвоєнний період УСДРП продовжувала діяти в еміграції. Соціал-демократи відіграли значну роль у створенні емігрантських культурних центрів, зокрема, Українського соціологічного інституту, Українського вільного університету та Українського робітничого університету. Наближення Другої світової війни унеможливило діяльність УСДРП навіть в еміграції. На Празькій партійній конференції в 1938 році її діяльність була тимчасово припинена. Разом з тим, конференція вирішила при першій нагоді відновити діяльність соціал-демократичної партії в Україні та участь в Соціалістичному Інтернаціоналі за умови визнання ним незалежності України і відмежування від марксизму.
Після Другої світової війни в 1950 році на з'їзді в Ауґсбурзі (Німеччина) членами колишніх УСДРП, УСДП і УСРП була утворена Українська соціалістична партія (УСП). УСП відновила участь українських соціал-демократів у Соціалістичному Інтернаціоналі і працювала в ньому до 1976 року.
3. СДПУ(О) В ЦИФРАХ І ФАКТАХ
Сьогодні в Україні активно працюють Кримська Республіканська, 24 обласні, Київська та Севастопольська міські організації, 780 міських і районних організацій СДПУ(О) та понад 17 тисяч первинних партійних осередків. Це свідчить про те, що партія стала потужною політичною силою, здатною змагатися за владу, втілювати в життя ідеали Свободи, Справедливості і Солідарності.
Весь цей період продовжувалося зростання лав партії. За останні чотири роки партія збільшилася у чотири рази - з 85-ти тисяч у жовтні 1998-го до 353 тисяч у березні 2003 року. Наразі вона охоплює всі адміністративно-територіальні одиниці України.
Найбільшими за чисельністю є Закарпатська обласна партійна організація, яка нараховує 36 401 члена партії, Харківська та Запорізька обласні парторганізації, на обліку в яких відповідно 32 300 і 25 115 партійців.
Більше половини членів СДПУ(О) - жінки. Їх у партії 174 622 або 50,2% від загальної кількості об'єднаних соціал-демократів.
Серед членів СДПУ(О) 12,9% - працівники сільського господарства, 10,3% - науки і освіти, 8% працюють у легкій і важкій промисловості. 2,9% або 9912 членів СДПУ(О) - в органах влади та місцевого самоврядування. В лавах налічується 33 247 студентів та учнів (9,6%), а також 30 867 пенсіонерів (8,9 %).
Членами СДПУ(О) сьогодні є заступник Голови Верховної Ради України, 2 Надзвичайних і Повноважних Посли України, 2 міністри, 2 голови державних комітетів, 1 державний секретар, відповідальні працівники Адміністрації Президента України, 3 голови та 12 заступників голів обласних державних адміністрацій, 25 голів районних державних адміністрацій та 141 їх заступник, а у 1998 році у наших лавах перебували лише 1 голова та 2 заступники голів обласних державних адміністрацій.
Членами СДПУ(О) є 25 народних депутатів України, 3 депутати Верховної Ради АР Крим, 4 голови обласних, 25 - районних рад, 113 депутатів обласних, 1 107 - міських рад, 2067 - районних та 224 - районних у містах рад, 889 депутатів селищних та 6531 - сільських рад. 34 члена партії є міськими головами міст обласного значення або їх заступниками, 47 - міст районного значення, 120 - селищними головами, 1 115 - сільськими головами.
Серед членів партії 3 Герої України, 18 Героїв Радянського Союзу, 6 Героїв Соціалістичної праці. 9160 партійців нагороджено орденами України та інших держав, 13 є лауреатами державних премій, 542 мають почесні звання, 118 є докторами наук, 522 - кандидатами, 2 члени СДПУ(О) є академіками Національної Академії наук України, 17 - академіками галузевих академій.
За віком: членів СДПУ(О) до 30 років - 31,2%, від 31 до 40 років - 25,6%, від 41 до 50 років - 23,2%, від 51 до 60 років - 13,6%, старших 60 років - 6,4% від загальної кількості членів партії. Середній вік членів СДПУ(О) - 39 років.
4. ПАРТІЯ НА ВИБОРАХ
У 1998 році, коли вибори проводилися за змішаною системою, СДПУ(О) вдалось не тільки подолати 4%-ий бар'єр, а й вперше створити власну фракцію у Верховній Раді України, яка успішно працювала у Парламенті ІІІ скликання.
За підсумками виборів народних депутатів України 31 березня 2002 року СДПУ(О) здобула 6,27% голосів виборців. На початок роботи Верховної Ради ІV скликання разом з депутатами-мажоритарщиками утворено фракцію з 31 народного депутата. Станом на 1 березня цього року фракція СДПУ(О) налічує 39 народних депутатів України. Першого заступника Голови СДПУ(О) О.Зінченка обрано Заступником Голови Верховної Ради України, член фракції СДПУ(О) Г.Руденко очолює Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, 2 члени фракції є першими заступниками голів Комітетів, 5 - заступниками голів Комітетів, 6 - секретарями Комітетів та 6 членів фракції є головами підкомітетів. Загалом народні депутати України - члени фракції СДПУ(О) представлені у 20 з 24 комітетів Верховної Ради України.
Депутатами органів місцевого самоврядування обрано 10 928 членів СДПУ(О). Станом на 1 березня 2003 року по Україні створено 822 фракції та групи СДПУ(О) у місцевих радах всіх рівнів.
5. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІДЕЙ СОЦІАЛ - ДЕМОКРАТІЇ
Одним із найважливіших джерел інформації про партію, її діяльність, здобутки соціал-демократії на теренах України та за кордоном є центральний друкований орган партії "Наша газета +". Вперше партійна газета вийшла у квітні 1999 року і за чотири роки збільшила свій наклад з 25 тисяч до 300 тисяч та здобула популярність у своїх читачів.
Регіональні партійні газети виходять в АР Крим ("Наш взгляд" та "Ялтинський вісник"), Житомирській ("Житомирщина молода"), Закарпатській ("Соціал-демократ" та "Прикордонний соціал-демократ"), Кіровоградській ("Час і ми"), Львівській ("Об'єднана сила"), Луганській ("Соціал-демократія"), Одеській ("Альтернатива +"), Сумській ("Ми - однодумці"), Черкаській ("Соціал-демократ Черкащини"), Чернігівській ("Пульс тижня") областях та у місті Севастополі ("Перспектива"). У 2002 році загальний наклад партійних видань становив близько 5-ти мільйонів примірників, з них - 1,8 мільйона - регіональні видання.
Сучасним каналом розповсюдження інформації про партію, її діяльність та позиції щодо різноманітних суспільно-політичних подій є офіційний сайт партії в мережі Internet. Інформаційну Internet-сторінку партії було створено ще в 1999 році, а оновлена версія партійного сайту (www.sdpuo.org.ua) була презентована громадськості 5 грудня 2001 року. Інформація на сайті розміщена трьома мовами - українською, російською і англійською, що гарантує інтерес з боку різних читацьких аудиторій і розширює національні кордони.
Одним з важливих факторів, спрямованих на поширення соціал-демократичних ідей, є діяльність партійного видавництва СДПУ(О) "Основні цінності", створеного у квітні 2000 року.
6. ПІДГОТОВКА КАДРІВ ТА ПАРТІЙНЕ НАВЧАННЯ
Партією постійно проводилось навчання партійного активу, оскільки політична і професійна підготовка партійних кадрів, їх компетентність у галузі управлінської діяльності сьогодні є одним з головних факторів поліпшення діяльності як партії в цілому, так і її організацій на місцях. Системна робота у цьому напрямку розпочалася у 2000 році. Відповідно до постанови Політбюро СДПУ(О) від 3 листопада 2000 року в м. Києві проведено семінар з питань організаційно-партійної роботи. Протягом 2001 -2002 років проведено ще 33 семінари з різних напрямків підготовки.
Після прийняття 13 липня 2002 року постанови Політбюро СДПУ(О) "Про організацію курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів СДПУ(О)" робота з партійного навчання вийшла на якісно новий рівень. Метою курсів є забезпечення представників партійних регіональних активів ґрунтовними знаннями та навичками для здійснення ними ефективної діяльності, спрямованої на пропагування та поширення ідей соціал-демократії. Навчання здійснюється за напрямками: ідеологічна підготовка, організаційно-партійна робота, регіональна політика, проведення виборчих кампаній, публічна політика. Курси на центральному рівні розраховані на секретарів, керівників апаратів, завідувачів відділів ідеологічної роботи обласних комітетів партії. Вони проводяться зонально, в чотирьох містах України - Києві, Львові, Харкові, Сімферополі, куди запрошуються представники сусідніх регіонів. Заняття проводяться протягом двох-трьох днів з періодичністю раз на квартал. Весь курс розрахований на 2 роки.