( 1 + ( і / m ) * n * m);
б) для випадку нарахування складних відсотків
Ср = Слj ( 1 + і / m )n*m ;
Ср
Слj = ––––––––––––––––––––––.
( 1 + і / m ) n*m
Зазначимо, що для спрощення практичного застосування запропонованого методу визначення ліквідаційної вартості об`єктів ринкова вартість розглядається як постійна, еластичність попиту не враховується, а величина /\t1 вважається рівною нулю.
Наведені формули дають змогу визначити співвідношення ліквідаційної та ринкової вартості об`єктів застави. Множина цих співвідношень як функція двох змінних (і – річної відсоткової ставки та tд – “довгого” періоду експозиції об`єкта застави на ринку) відображена на рисунках 5 і 6.
Для зручності практичного застосування запропонованого методу визначення ліквідаційної вартості об`єктів застави складено у таблиці 7 та 8, які відображають ліквідаційну вартість як частку від ринкової для випадків нарахування простих та складних відсотків (залежно від річної відсоткової ставки та періоду експозиції товару на ринку).
На практицi доволi часто трапляються випадки, коли закладене по кредитному договору майно незаконно вiдчужується (купiвля, продаж, перезаклад, аренда тощо). В даному випадку, вiдповiдно до ст. 254 ЦК України за заставодержателем закрiплене закладне право заставодержателя за предметом застави у випадку її вибуття.
Вiдносно черги задоволення потреб заставодержателя. Так, вiдповiдно до ст .192 ЦК України у випадку повернення стягнення на предмет застави за рiшенням суду, вимоги заставодержателя будуть задовiльнятися в 4-у чергу; якщо стягнення проводилося в позасудовому порядку -- в п'яту чергу.
В зв'язку з цим, слiд визнати, щоправа кредитора, вимоги якого забезпеченi заставою, вiдповiдно iснуючих цивiльних норм настiлки малi, що при цьому втрачається забезпечувальна природа заставного зобов'язання.2
3.2.Виконання кредитної угоди, забезпеченної поручительством
Правові відносини поручительчтва і гарантії регулюються ст.191-196 Цивільного Кодексу України. На гарантію поширюються правили статей 191,194,196 цього Кодексу.
Гарантом або поручителем може виступати юридична особа. За договором поручительства поручитель зобов`язується перед кредитором і іншою особою відповідати за виконання нею свого зобов`язання в повному обсязі або частині, що визначена в договорі.
Поручительство може забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір поручительства повинен бути укладений в письмовій формі /додаток 4/. Недодержання письмової форми тягне недійсність договору.
Поручительство припиняється з припиненням забезпеченого ним зобов`язання. Поручительство також припиняється, якщо кредитор протягом трьох місяців з дня настання строку виконання зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.
Якщо строк виконання зобов`язання не визначений, то поручительство припиняється через рік з дня укладання договору поручительства /ст.194 ЦК України/.
В разі невиконання зобов`язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поручительства.
При поручительстві кредитор має право вимагати погашення кредиту, як від самого боржника, так і від поручителя разом, або від кожного окремо. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не втсановлено договором поручительства /ст.192 ЦК України/.
Поручительство передбачає собою вiдповiдальнiсть певної особи (поручителя) за порушення прав i iнтересiв суб'єктiв певних правовiдносин, що є наслiдками дiй контрагента в цих правовiдносинах.
Вiдповiдно до ст. 191-196 ЦК України по договору поручительства поручитель зобов'язується перед кредитором другої особи вiдповiдати за виконання останнiм його обов'язкi повiнiстю або частково. Пiдставою виникнення доручення може бути тiльки договiр.
"Склад зобов'язання поручителя зводиться до його вiдповiдальностi перед кредиторами третьої особи за виконання цiєю третьою особою свого зобов'язання. Поручитель вважається зобов'язаним виконати зобов'язання третьої особи, а лише нести вiдповiдальнiсть у випадку, якщо зобов'язання буде визнане невиконаним. Дане питання є найбiльш злободенним в сучаснiй банкiвськiй дiяльностi. Договiр поручительства укладається мiж кредитором за основним зобов'язанням i порусителем без участi боржника за основним поручительством."
Залежнiсть поручительства вiд правовiдносин за основним зобов'язанням проявляється головним чином в рiшеннi слiдуючих питань:
- про наявнiсть i дiяснiсть зобов'язання поручителя;
- про об'єм вiдповiдальностi поручителя;
- про умови його вiдповiдальностi.
Залежнiсть поручительства вiд долi основного зобов'язання у питаннях його наявностi i дiйсностi означає, що без основного зобов'язання поручительсво просто не може виникнути - признак акцессорностi поручительства ст. 192 ЦК України.
Вiдповiдно до ст. 194 ЦК України поручитель вiдповiдає перед кредитором в тому ж об'ємi, що i боржник, включаючи i сплату процентiв, покриття судового мита та iнших збиткiв кредитора, що виникли в наслiдок невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником, якщо iнше не передбачене догвором поручительства. Разом з цим, в цивiльному законодавствi України вiдсутнiй вичерпний перелiк видiв виконання, за якi поручитель несе вiдповiдальнiсть. Тiльки коли в договорi поручительства буде прямо вказано, що поручитель не несе вiдповiдальнiсть за сплату будь-яких сум (збитки, неустойка, тощо), або дається вказiвка, що поручительство дається на певну частку боргу боржника, можна говорити про обмежену вiдповiдальнiсть поручителя.
У випадку змiни основного зобов'язання, що тягне за собою збiльшення вiдповiдальностi або iншi неблагоприємнi наслiдки для поручителя, вiдношення поручительства припиняються.
У вiдповiдностi зi ст. 196 ЦК України поручитель несе спiльну вiдповiдальнiсть за зобов'язаннями боржника. В зв'язку з цим було би доцiльно вiдмiтити ряд рис, притаманних правовiдношенням мiж кредитором (банком) та поручителем:
- пiдставою вiдповiдальностi боржника є порушення ним основного зобов'язання (в даному випадку кредитного договора), в той час, коли пiдставою вiдповiдальностi доручителя є його власна обiцянка вiдповiдати за поведiнку основного боржника (позичальника);
- у доручителя та у основного боржника може бути лише один кредитор;
- вiдповiдальнiсть доручителя настає тiльки тодi, коли наступає вiдповiдальнiсть основного боржника;
- iвдповiдальнiсть поручителя не може мати бiльший об'єм, ніж вiдповiдальнiсть головного боржника;
- вiдповiдальiнсть поручителя обмежена не тiльки власними запереченнями поручителя, але й запереченнями, якi мiг би висунути боржник;
- кредитор має право надавати вимоги про вiдповiдальнiсть за порушення основного зобов'язання як до основного боржника, так i до поручителя або до обох з них, в будь-якому порядку i в будь-яких долях, причому вiд основного боржника кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання;
- поручитель, що несе тягарр вiдповiдальностi за поведiнку основного боржника (позичальника за кредитним договором), набуває право вимоги до цього боржника на умовах не гiрших нiж тi, на яких поручитель понiс вiдповiдальнiсть -- ст. 196 ЦК України.
В рядi рис зобов'язання поручителя знаходиться в пiдлеглому вiдношеннi до основного. Але всеж-таки це два вiдмiннi зобов'язання.
Спiльна вiдповiдальнiсть поручителя носить диспозитивний характер. В ЦК України дозволяється така ж субсидарна вiдповiдальнiсть, коли вимога до поручителя може бути надана тiльки за умови попереднього надання вимоги до основного боржника (позичальника) i вiдмовленнi останнього задовiльнити наданi вимоги в розумнi термiни ст. 194 ЦК Укрїни.
Вiдповiдальнiсть поручителя носить необмежений характер, тобто вiн вiдпоiвдає у вiдповiдностi до умов даного ним поручительства всiм своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення.
Форма договора поручительства -- проста письмова (ст.192 ЦК України) Недотримання цього правила тягне недiйснiсть даного договора поручительства (ст.192 ЦК України. Договiр доручення може бути нотарiально завiрений за згодою сторiн. Договiр поручительства повинен бути нотарiально завiрений, якщо поручительство має своїм предметом вiдповiдальнiсть за невиконання зобов'язання iз нотарiального основного зобов'язання (кредитного договору).
Як було вказано вище, поручитель з моменту виконання зобов'язань перед кредитором за основним договором (кредитним договором), отримує право регресної вимоги до боржника. Причому об'єм цих вимог складається не тiльки з суми сплаченої ним кредитору, але й сум iнших збиткiв (ст. 195 ЦК України), в тому числi i вiдсотки за користування чужими грошовими коштами, передбаченими ст.196 ЦК України. Що стосується пiдстав прпинення поручительства , то тут можна видiлити декiлька пiдстав:
- виконання зобов'язань поручителем;
- переказ на iншу особу по забезпеченому поручительством зобов'язанню, якщо поручитель не дав згоди кредитору вiдповiдати за нового боржника;
- якщо кредитор вiдмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;
- при закiнченнi вказаного в договорi поручительства строку, на який воно дано, а у випадку, коли строк не встановлений -- поручительство припиняється по закiнченнi року з дня наступлення строку виконання основного зобов'язання (а якщо термiн виконання основного зобов'язання не встановлений -- два роки з дня укладання договора поручительства ) ст. 193 ЦК України.
В сучаснiй банкiвськiй практицi саме договiр поручительства поряд з договором застави є самими розповсюдженими способами в якостi забезпечення по кредитним зобов'язанням.