Фосген- газ без кольору з запахом гнилих фруктів та прілого сіна, важчий за повітря. Використовується для виробництва фарбників, полі карбонатних полімерів, поліуретанів, похідних мочевини, в фармацевтичній промисловості.
Дія фосгену на організм викликає у людини набряк легенів (просочування плазми крові в альвеоли), внаслідок чого порушується газообмін. В крові збільшується вміст двоокису вуглецю, а вміст кисню падає. Ця реакцій проявляється після скритого періоду який триває від 4 до 8 годин, а то і більше. В цей період уражена людина відчуває себе задовільно і, як правило, не має уяви про отруєння.
Ртуть- рідкий метал, випаровується при кімнатній температурі (0° С), пари значно тяжчі за повітря (в 7 разів). Використовується для виготовлення різноманітних ртутних препаратів (пестицидів), вибухових речовин (гримуча ртуть), приладів (термометрів, манометрів і т.ін.), випрямувачів, ламп денного світла, в стоматології - для металевих пломб (ртутна амальгама) і ін.
Ртуть попадає в організм (у вигляді парів чи пилу ртутних сполук) через легені, частково через шлунково-кишковий тракт. Можливе проникнення і через неушкоджену шкіру. Циркулює в крові у вигляді альбуміната, депонується и паренхіматозних органах, легенях, мозку і кістках. Виводиться з організму нирками, слинними і іншими залозами.
Ртуть належить до так званих толових отрут, які блокують білкові сполуки, чим порушують білковий обмін та ферментативну діяльність організму Уражує переважно нервову та вивідну системи.
При аварійних ситуаціях можливе вдихування високих концентрацій парів ртуті, внаслідок інтоксикації настає тяжке ураження нирок (смерть настає від уремії).
Внаслідок отруєння настає функціональне порушення нервової системи з включенням в патологічний процес серцево-судинної системи. Ртуть подразник шкіру та швидко акумулюється в організмі. Типовими ознаками отруєння < невеликий інтенсивний тремор пальців рук, повік та язика, підвищена емоційна збудливість. З часом тремор рук набуває інтенсивного характеру, а його амплітуда постійно збільшується.
оболонки набувають червоного кольору. Через деякий час настають судоми, втрата свідомості та рефлексів, зупиняється дихання,настає смерть людини
Середня вражаюча токсикодоза для ціаністого водню складає - 0,7> мг.хв/л.
3. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах впливу СДОР
Успіхи захисту населення від токсичного впливу СДОР будуть залежати від терміновості, послідовності та повноти виконання відповідних заходів Залежно від того, яка СДОР є джерелом заражень навколишнього середовища їй середовища проживання,визначають засоби захисту населення.
Одним з необхідних елементів захисту в умовах впливу СДОР є терміном обмеження часу перебування на ураженій території. Щоб припинити подальші надходження СДОР в організм потерпілих, необхідно застосувати засоби індивідуального захисту (респіратори, протигази, ватно-марлеві пов'язки) Вивести потерпілих за межі зараженої місцевості, в загерметизовані приміщення чи сховища.
Усунути чи послабити домінуючі ознаки ураження можна шляхом термінового виведення отрути з організму, шкіряних покровів та слизових оболонок.
Інформації про аварію з викидом в атмосферу чи витоком СДОР та про небезпеку хімічного зараження місцевості та середовища проживання населення отримує з повідомлення» яке передається місцевим штабом ЦО. В цьому повідомленні населення інформується про дії в кожному конкретному випадку.
Після отримання повідомлення необхідно виконати такі рекомендації:
Вжити термінові заходи по захисту органів дихання (прикрити органи дихання змоченою водою пов'язкою) та покинути заражену місцевість.
Коли немає можливості покинути зону зараження, необхідно лишатись в приміщенні, захистити органи дихання, а приміщення за герметизувати. Для цього щільно закрити вентиляційні люки, димарі, вікна та двері. Щілини у вікнах закрити за допомогою плівки, лейкопластир чи звичайного паперу. На вхідні двері повісити змочену , водою ковдру або іншу щільну тканину. Потім діяти згідно з вказівками отриманими при наступних повідомленнях органів місцевої влади чи штабу ЦО.
На випадок неможливого подальшого перебування в приміщенні необхідно його залишити та вийти з зони зараження. Якщо напрямок виходу невідомий, необхідно рухатись в одну із сторін перпендикулярно напрямку вітру (бажано в ту сторону, яка підвищена та добре провітрюється).
При переміщенні по зараженій території необхідно рухатися швидко, але не бігти, щоб не знімати куряви. При переході уникати понижені місця (тунелі) де може бути застій та накопичення токсичних речовин.
Після виходу з зони зараження необхідно водою промити очі та відкриті ділянки тіла, в великій кількості випити теплого чаю або молока та виключити будь-яке фізичне навантаження.
При підозрі на отруєння токсичними речовинами необхідно звернутися в лікарняний заклад, щоб уникнути будь-якого ускладнення.
При отруєнні хлором потерпілому необхідно надіти протигаз, а в разі його відсутності органи дихання захистити ватно-марльовою пов'язкою, змоченою водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком - 5 % розчином лимонної кислоти, та вивести його з зони зараження.
При отруєнні аміаком потерпілого заводять В тепле та спокійне місце. Шкірні покриви, очі, ніс та рот промивають водою у великій кількості. Після цього в очі закапати дві-три каплі ЗО % розчину альбуциду, а в ніс-оливкового масла. Робити штучне дихання при отруєннях аміаком забороняється.
При отруєннях хлором ,коли у потерпілого зупинилося дихання,необхідно вжити заходів до його відновлення. Шкірні покриви, рот та ніс рясно промити 2%розчином питної соди.
При ураженні фосгеном потерпілого винести з небезпечної зони, забезпечити йому повний спокій та тепло. Розстебнути комір, пояс та всі ґудзики, а при можливості зняти верхній одяг, тому що він може бути забруднений парами фосгену. Дати випити гарячого чаю. Штучне дихання потерпілому від парів фосгену робити забороняється. Його необхідно терміново відправити в лікарняний заклад.
При ураженні сірчаним ангідридову потерпілого необхідно винести на свіже повітря. Шкіру та слизові оболонки промивати водою чи 2 % розчином соди на протязі 15 хвилин, очі промивати тільки водою також на протязі 15 хвилин.
При ураженні ціаністим воднем (синельною кислотою) перша допомога повинна надаватися терміново. На потерпілого надіти протигаз, дати антидот (роздавити ампулу амілнітрату і покласти під маску протигазу). Одночасно потерпілому необхідно забезпечити спокій та тепло. Негайно звернутися в медичний заклад.
При ураженнях бензолом першу допомогу надають терміново. Потерпілого виносять на свіже повітря, кладуть та забезпечують спокій та тепло. Шкіру промивають водою з милом та змащують дерматоловою мазью. При утрудненому диханні дати зволожений кисень чи карбоген, к при необхідності зробити штучне дихання.
Велике значення при проведенні рятувальних операцій є швидка локалізація та ліквідація наслідків аварії, здійснення заходів по боротьбі з витіканням чи викидами в атмосферу СДОР, контроль за проведенням всіх необхідних аварійно-відновлювальних робіт в зоні зараження.
4. Безпека дорожнього руху як чинник підвищення життєдіяльності
В наш час важко знайти людину, яка б не користувалася послугами будь-якого виду транспорту. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країн, створюють зручність та комфорт для людей. Однак, транспортні засоби мають ряд негативних явищ, які характеризуються людськими жертвами, великими матеріальними збитками, шумом, загазованістю навколишнього природного середовища, загромадженістю вулиць.
Автомобільний парк України на сьогоднішній день складає понад сотні тисяч одиниць автотранспортних засобів. Третина цієї кількості припадає на автотранспортні засоби народного господарства. Велика кількість автотранспортних засобів знаходиться у власному користуванні.
Збільшення кількості легкових автотранспортних засобі» приватного користування, в тому числі швидкісних іноземного виробництва, викликало зростання інтенсивності руху на дорогах України.
Щорічно в транспортний потік вливається біля 10 тисяч молодих водіїв. Перебуваючи за кермом швидкохідних автомобілів іноземною виробництва, не маючи ще достатніх навичок управління, дана категорія учасників дорожнього руху стає призвідниками надзвичайних ситуацій на дорогах України.
Питома вага автомобілів іноземного виробництва від загальної кількості легкових автомобілів складає лише 7 відсотків, а на протязі минулого року ними скоєна кожна п'ята аварія. Половина від всіх дорожньо-транспортних пригод (ДТП) допущена водіями віком до 30 років.
В умовах швидкого кількісного зростання автомобільного парку України сильно відстає будівництво доріг та утримання їх в належному стані Через економічні труднощі останнім часом дорожнє будівництво в багатьох областях України практично припинено. Складною залишається ситуація і утриманням та ремонтом вуличної мережі міста та населених пунктів.
Рух автомобілів проходить на дорогах разом з тракторами, пішоходами, велосипедистами, гужовим транспортом і навіть домашніми іа дикими тваринами.
Спостерігається значне зростання пригод через наїзд автомобілів на гужовий транспорт (у 19% році - на 46.2 відсотка). На 24 відсотки зросла кількість пригод через наїзди на транспортні засоби, що стоять на дорогах.Значна частина їх споюється через відсутність належної зовнішньої Інформації про транспортний засіб в умовах недостатньої видимості, особливо І темну пору доби.
Розвиток транспортних систем , підвищення їх ролі в суспільному житті супроводжується не тільки позитивним ефектом, але і негативними чинниками, серед яких найбільш від'ємним є високий рівень аварійності транспортних заходів та дорожньо-транспортних пригод.