В світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тис. чоловік і приблизно в 30 разів більша кількість людей отримує травми.
В Україні за 1993 р. скоєно 40 тис. ДТП, в яких понад 7 тисяч загинуло та 43 тисячі травмовано. Проведена профілактична робота дозволила в деякій мірі зменшити аварійність на транспорті. Але рівень травматизму залишається ще дуже високим. З вини водіїв усіх видів транспорту у 1994 році скоєно 30,2 тис. ДТП, в яких загинуло 5838 осіб; Ця категорія учасників руху найбільше впливає на стан аварійності в Україні. Нетверезими водіями власних автотранспортних засобів скоєно 5,8 тис. пригод, або 85% від усіх ДТП, скоєних з вини нетверезих водіїв.
Щодоби під колесами транспортних засобів втрачають життя двоє дітей та ще двадцять стають каліками. Щороку на шляхах України з дітьми трапляється декілька тисяч трагічних випадків, в яких гине стільки дітей, скільки навчається у декількох школах з середньою чисельністю учнів.
Протягом останніх п'яти років в державі провчиться певна робота
І щодо попередження аварійності на транспорті. Удосконалюється організація дорожнього руху транспортних засобів та пішоходів шляхом забезпечення засобами його регулювання. За чотири роки введено в ^експлуатацію 5,2 тисячі км автодоріг з твердим покриттям, відремонтовано 67 тисяч км автошляхів. У 1994 р. встановлено 165 тисяч дорожніх знаків, 107 км транспортних огороджень, влаштовано жорстких поверхневих обробок на 9,4 тисячі км доріг.
Однією з причин ДТП є незадовільна профілактична робота серед населення країни, в трудових колективах автопідприємств та низька адміністративна відповідальність керівного складу підприємств щодо виконання нормативних актів, пов'язаних з безпекою дорожнього руху.
Стан профілактичної роботи з безпеки дорожнього руху особливо незадовільний у дрібних автогосподарствах, чисельність яких з кожним роком зростає і зараз складає понад 60% від загальної кількості автогосподарств. В таких господарствах заходи щодо організації цієї роботи не плануються, не виконуються також вимоги нормативних актів.
В державних автогосподарствах незадовільно організовується проведення перед рейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв.
В деяких підприємствах внаслідок недостатнього фінансування ці служби скорочуються. В цілому в Україні з 94 тисяч автогосподарств тільки у 3,9 тисячі є служби дорожнього руху.
Багато автотранспортних одиниць переводиться на стиснутий природний газ. При цьому допускаються суттєві порушення «Правил техніки безпеки при експлуатації автомобілів на стиснутому, природному газі». В господарствах відсутні навчені згідно Правил безпеки в газовому господарстві, Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском та ін. В автогосподарствах часто відсутні інструкції по техніці безпеки при експлуатації автомашин, що працюють на стиснутому газі, водії не інструктуються з правил техніки безпеки при експлуатації таких автомобілів, не проводиться щоденний якісний огляд на герметичність та справність газової апаратури та інше.
В деяких автогосподарствах несвоєчасно проводиться державний технічний огляд транспортних засобів з метою перевірки їхньої справності, підвищення технічного стану.
Як свідчить статистика УДАІ УМВС на автошляхах в 1996 р. з причин керування транспортними засобами з технічними неполадками скоєно дорожньо-транспортних пригод значно більше ніж за аналогічний період 1995 року.
Закон України «Про дорожній рух» визначає жорсткі вимоги щодо технічного стану транспортних засобів, що перебувають в експлуатації. За несвоєчасне проведення державного технічного огляду передбачається штраф у розмірі 17-34 грн. (ст. 121,2.1).
За випуск на лінію технічно несправних транспортних засобів у 1994 р. притягнуто до адміністративної відповідальності 24 тис. посадових осіб. Зафіксовано понад 9 млн порушень правил дорожнього руху, допущених водіями та пішоходами. Затримано 326 тис водіїв, які керували транспортними засобами у нетверезому стані.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою створення безпечних та комфортних умов для учасників руху і охорони навколишнього природного середовища закріплені в Законі України «Про дорожній рух». ;он регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки та відповідальність суб'єктів - учасників дружнього руху, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Низька транспортна дисципліна характерно для учасників дорожньо-транспортного руху усієї країни. Напевно, це одна з причин того, що 18 березня 1997 року значно підвищені штрафні санкції за порушення Правил дорожнього руху, внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, наприклад, за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння штраф складає 2550-3400грн, позбавлення прав водія на 1-2 роки. Повторення протягом року - штраф 3400-6800 грн, Позбавлення прав на 2-3 роки з оплатним вилученням транспортних засобів чи без нього (ст. 130; ч.2). Безумовно, щоб не сплачувати чималих штрафів потрібно не порушувати існуючих Правил дорожнього руху.
Безпеку руху як чинник зниження дорожньо-транспортних пригод Необхідно розглядати, враховуючи чотири основних напрямки: автомобіль, дорога, організація руху, учасники руху.
За статистичними даними на місці дорожньо-транспортної події Гине біля 65 відсотків від загальної кількості людських жертв, причому понад 2/3 з них гине всередині транспортних засобів (водії, пасажири).
Будь-який транспортний засіб (ТЗ) - це джерело підвищеної пеки. Людина, що скористалася послугами ТЗ, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це обумовлюється можливістю виникнення ДТП
Кожний учасник транспортного потоку в силу неправильних дій чи поведінки може створити небезпечну дорожньо-транспортну ситуацію як на самому транспортному засобі , так і поза ним. До учасників транспортного потоку входять ті, що керують транспортними засобами (водії, пілота, і ін.) пасажири ТЗ та пішоходи.
Не всі дорожньо-транспортні ситуації закінчуються благополучно, значна частина їх закінчується транспортними аваріями.Транспортна аварія - це подія, що закінчується загибеллю чи тілесними ушкодженнями людей або пошкодженням транспортних засобів, споруд чи вантажів.
Чимало аварій транспортних засобів закінчується людськими жертвами, які можна розподілити на дві групи.
Перша група - це люди, що загинули безпосередньо під час аварії.
Друга група - це ті, що загинули внаслідок недостатньо ефективних рятувальних заходів та поганої організації рятувальних робіт.
Зменшити число жертв першої групи можна шляхом прийняття заходів запобігання аварій та досконалої підготовки осіб для управління і обслуговування транспортних засобів. Число жертв другої групи може бути суттєво зменшеним завдяки підвищенню ефективності рятувальних заходів та засобів , вмілим їх використанням, а також за рахунок своєчасного надання потерпілим допомоги на місці події.
Транспортно-дорожня безпека людини як пасажира,так і пішохода може бути забезпечена:
високим рівнем професійної підготовки водіїв, пілотів, машиністів і ін.;
вдосконаленням конструктивних характеристик транспортних засобів, що складають їх технічну безпеку;
безумовним виконанням пасажирами та пішоходами правил дорожнього руху і правил користування різними видами транспорту.
Безпека транспортних засобів поділяється на активну, пасивну та після аварійну.
Активна безпека - це сукупність конструктивних та технічних характеристик транспортних засобів, що дозволяють попередити чи зменшити ймовірність виникнення ДТП.
Активна безпека залежить від гальмівних та динамічних характеристик транспортних засобів, рівня внутрішнього та зовнішнього шуму, ступеню токсичності вихлопних газів, світлотехнічних характеристик, рівня обзорності з місця водія і т. ін.
Пасивна безпека - це сукупність технічних характеристик транспортних засобів, що дозволяють зменшити тяжкість наслідків транспортних Аварій.
Пасивну безпеку забезпечують елементи обладнання транспортних засобів і його конструкції. До них відносяться травмобезпечні з м'якими накладками панелі приладів, оббивка дверей, стійок, верха, бампери, ремені безпеки, різні поручні, без осколочне скло вікон, спеціальна конструкція кузова, що дозволяє зберегти «життєвий простір» для водія та пасажирів, пристрої екстреного відкривання дверей та зупинки транспортних засобів і т. ін.
Післяаварійна безпека - це сукупність конструктивних експлуатаційних властивостей, що направлені на запобігання погіршення
наслідків після виникнення аварії. Вона залежить від достатньої кількості дверей, наявності аварійних виходів (дверей, люків, трапів), рятувальних засобів, первинних засобів пожежогасіння і всього того, що дозволяє забезпечити після аварійну безпеку.
Велике значення при аваріях відіграє психофізіологічний чинник, найбільш небезпечний з них це емоційний стрес. Для пасажирів зовсім не підготовлених та необізнаних з обставинами можливих аварій , цей чинник відіграє відповідну негативну роль.
Люди, які підготовлені , знають про можливі ситуації, а також про те, що робити при їх виникненні, мають швидку реакцію і будуть виконувати все те, що необхідно для їх спасіння. Крім цього вони менше скоюють помилок під час дійсної аварійної ситуації.
Тому необхідно, щоб кожен пасажир з метою підвищення особистої дорожньо-транспортної безпеки знав потенційно-аварійні ситуації, характерні для того чи іншого виду транспортних засобів, послугами якого він скористався. Крім того, був добре обізнаний з засобами індивідуального та колективного захисту, що знаходяться на транспортному засобі та знав способи їх використання,