Смекни!
smekni.com

Дослідження функцій гіпергеометричного рівняння (стр. 11 из 13)

=[

-
]+
[k
+
-k-
]
0.

Щоб одержати друге лінійне незалежне рішення розглянутого рівняння, припустимо, що

, і виконаємо підстановку
.

Рівняння (5.1) перетвориться тоді в рівняння того ж виду

z

+(
-z)
-
=0

с новими значеннями параметрів

=1+
,
=2-
. Звідси треба, що при
2,3,…функція також є рішенням рівняння (5.1).

Якщо

0,
1,
2,…обоє рішення (
) мають сенс і лінійно незалежні між собою, тому загальний інтеграл рівняння (5.1) може бути представлений у вигляді

u= F(

,
,z)+B
F(1+
-
,2-
,z) (при
=1 u=
) (5.2)

0,
1,
2,…

Щоб одержати вираження загального інтеграла у формі, придатної для будь-яких значень (крім

=0,-1,-2,…), краще увести вироджену гіпергеометричну функцію другого роду

G

,
,z)=
F(
,
,z)+
F(1+
-
,2-
,z)(5.3)

0,
1,
2,…

Формула (5.3) визначає функцію G

,
,z) для будь-яких
, відмінних від цілого числа. Покажемо, що при
n+1 (n=0,1,2,…)права частина (5.3) прагнути до певної межі. Для доказу замінимо гіпергеометричні функції відповідними рядами й скористаємося співвідношенням теорії Г-Функції. Тоді одержимо (5.4)

G

,
,z)=
[
-
]=

=

(
)

Ми маємо

=
=

n=0,1,2,…

=
=
=

=

,

тому вираження в правій частині (5.4) при

n+1 приймає невизначений вид і прагне до межі, значення якого може бути знайдене за правилом Лопиталя. Відповідно до цього результату покладемо

G(

,
,z)=
G
,
,z)= (-1)n+1[
] (5.5)