Смекни!
smekni.com

Еколого-економічні інструменти природоохоронної діяльності на ВАТ "АЗОТ" (стр. 4 из 15)

До територій з особливим статусом охорони можна віднести:

Городецький парк – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, загальною площею 8 га. Розташований в с. Городок Рівненського району.

Підпорядковується Рівненсько-Острозькій єпархії від 13. 10. 1993 року. «Острів» – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, площею 15 га. Розташована по р. Устя, навпроти заказника Вишнева гора. На острові можна виділити екорівні:

- заболочені смуги навколо «острова»;

- найвища частина схилу із рядом степових рослин;

- найнижча частина схилу із участю чагарників та гребеня.

Вишнева гора – ботанічний заказник державного значення (з 1974 року). Знаходиться в с. Городок у підпорядкуванні Шпанівської сільської ради. Площа заповідника становить 94 га. Заповідник являє собою крейдяну гору на правому березі р. Устя, де зростає 100 рідкісних степових видів рослин. Це крайня північно-західна ділянка степу в Україні. На південних схилах рослинність змінюється з висотою. Тут зростають Біля підніжжя вологолюбиві рослини: шавлія лучна, гадючник шестипелюстковий, буквиця лікарська. Круті схили займає степова рослинність представлена формаціями вишні степової, ковили волосистої, осоки низької.

Рівненська область знаходиться в помірно-континентальному кліматі. Розташована на північному-заході України.

На території області поширені карстові явища. Із корисних копалин є торф, каолін, запаси бурштину, є джерела мінеральних вод.

Середня температура січня -4,8… – 5,6С, липня +18,1…+18,6С. Опадів 600–650 мм на рік, більше влітку.

Ґрунти області різноманітні є сірі лісові, темно-сірі, опідзолені та дерново-підзолисті. На вододілах у лісостеповій частині області трапляються чорноземи.

2. Джерела забруднення атмосферного повітря

2.1 Коротка характеристика основних виробництв ВАТ "Рівнеазот"

1. Виробництво аміаку (цех А-2) проектною потужністю 496000 т. В 1973 р. введені в дію агрегати N1,2, а в 1979 р. агрегат N3. З 1998 р. агрегат №2 (підготовки синтез – газу) знаходиться на консервації. В 2005 році прийняте рішення про капітальний ремонт та в вод в експлуатацію агрегату №2.

Стадії технологічного процесу:

– конверсія метану, отримання азотно-водневої суміші;

– очищення газів конверсії від вуглекислого газу;

– синтез аміаку із азотно-водневої суміші.

На час перевірки в роботі були І та ІІІ агрегати ПСГ та І та ІІІ агрегати синтезу.

2. Виробництво аміачної води (цех А-1) проектною потужністю 470000 т. амводи в рік. Введено в дію в 1969 році.

Крім аміачної води, яку отримують при абсорбції газоподібного аміаку водою, в цеху проводиться зрідження вуглекислого газу одержання «сухого льоду», рідкої вуглекислоти та зрідження газоподібного аміаку, зберігання рідкого аміаку та відвантаження аміаку та аміачної води в залізничних цистернах.

З. Виробництво неконцентрованої азотної кислоти (цех НАК) проектною потужністю 720000 т в рік. В робочому стані 6 агрегатів. Агрегати N1,2 виведені з експлуатації. Агрегати N3,4 введені в дію в 1972 р.; агрегати N5,6 – в 1974 році; №7 – в 1978 р.; №8 – в 1984 році. Стадії технологічного процесу:

– окислення аміаку киснем повітря, отримання нітрозних газів;

– абсорбція двоокису азоту із нітрозних газів водою, одержання неконцентрованої азотної кислоти.

Під час перевірки в роботі були 4,6,7,8 агрегати.

4. Виробництво аміачної селітри (цех АС) проектною потужність 490000 т/рік. Введено в дію в 1972 році. Засноване на взаємодії аміаку з азотною кислотою. На час перевірки цех працював на потужностях близьких до максимальної проектної.

- 5. Виробництво контактної сірчаної кислоти (цех КСК) Наказом по підприємству №694 від 30.08.2005 р. виробництво сірчаної кислоти виведено з експлуатації.

6. Виробництво екстракційної фосфорної кислоти (цех ЕФК) проектною потужністю 220000 т/рік. Введено в дію 1975 році.

У 2001 році виробництво було зупинено через відсутність сировини (апатитового концентрату згідно з наказом по підприємству за №245 від 22.03.01 р.). Наказом по підприємству №694 від 30.08.2005 р. виробництво сірчаної кислоти виведено з експлуатації.

7. Виробництво амофосу (цех СФД) проектною потужністю 190000 т/рік. Введено в дію в 1975 році. Засноване на взаємодії фосфорної кислоти з аміаком.

В зв’язку з відсутністю сировини – фосфорної кислоти виробництво було перепрофільоване на виробництво складних мінеральних добрив: вапняно-аміачної селітри (ВАС), потужністю 400 тис. т. в рік На час перевірки виробництво не працювало через неврегульованість збуту продукції.

8. Виробництво циклогексанолу – циклогексанону (цех АК-1). Введено в дію в 1984 році, проектна потужність – 25000 т/рік. Стадії виробничого процесу:

– стадія 100 – гідрування бензолу, отримання циклогексану;

– стадія 200 – окислення циклогексану до циклогексанолу – циклогексанону сирцю;

– стадія 300 – очищення та розділення продуктів стадії 200.

Під час перевірки виробництво стояло через відсутність сировини.

9. Виробництво адипінової кислоти (цех АК-2) Введено в дію 1984 році. Проектна потужність – 25000 т/рік. Основні стадії виробництва:

– окислення суміші циклогексанолу та циклогексанону азотною кислотою в присутності міді до отримання суміші органічних кислот;

– виділення адипінової кислоти із розчину шляхом кристалізації;

– очищення адипінової кислоти перекристалізацією із розчину в знесоленій воді;

– виділення адипінової кислоти методом фугування і сушіння в «киплячому шарі».

Під час перевірки виробництво стояло через відсутність сировини.

10. Цех АК – 5.

Цех призначено для знешкодження відходів виробництва циклогексанолу – циклогексанону, адипінової кислоти: водне кислих, водно-лужних стоків, фракцій: гептанової, спиртової, X – масел, віддувних газів стадій 100, нітрозних газів цеху АК-2. При термічному розкладі рідких відходів отримують 10% розчин кальцинованої соди, який використовується в технології цеху АК-2, для нейтралізації стічних вод. Цех не працював через простій цехів АК-1, АК-2.

11. Асфальтобетонна установка. Введено в 1992 році. Стадії виробництва: плавлення бітуму, нанесення бітуму на гравій та сушіння бітумно-гравійної суміші. Виробництво сезонне.

12. Ремонтні та допоміжні цехи.

13. Виробництво теплової енергії (ПКЦ) В складі – З котлоагрегати К-50–40 продуктивністю до 42 Гкал/год, 4 котлоагрегати БКЗ-75–390Б продуктивністю до 90 Гкал/год та 1 котлоагрегат для підігріву теплофікаційної води ТХ-ПВ-1. Введено в дію: К-50–40 в 1969 році, інші – в 1983,1988 рр. Під час перевірки в роботі бу 1 котлоагрегат К-50–40.

14. Водозабезпечення (цехи ВІК та ХПВ)

15. Виробництво очищених НДК.

Нижчі дикарбовані кислоти – суміш, в основному адипінової, глутарової та янтарної кислот, що являються відходами виробництва адипінової кислоти, забруднені смолами та солями міді і ванадію.

Установка очищення НДК проектною потужністю 2700 т/рік працює на базі обладнання цеху солі АГ. Задіяна в 1998 р. Передбачена можливість роботи установки як на готовому розчині НДК з виробництва адипінової кислоти, так і на сухій суміші НДК. Проектом передбачено випуск продуктів марки «А» і «Б» (відповідно збагачених адипіновою (до 80%) та глутаровою кислотами) з використанням вузлів перекристалізації, сушіння в киплячому шарі, центрифугування.

Стадії процесу:

– розчинення НДК (прийом готового розчину);

– висадження основної кількості міді щавлевою кислотою (оксалату міді) і фільтрація розчину НДК на прес-фільтрі;

– очищення розчину НДК від смоли на вугільному фільтрі;

– очищення розчину НДК від міді та ванадію на катіонітовому фільтрі;

- кристалізація очищених НДК на апараті ПТ і затарювання лускованих НДК в біг-беги.

При виробництві аміаку утворюються відходи кубових залишків перегонки моноетаноламіну (МЕА). Кубові залишки перегонки МЕА – густа темна рідина. За хімічним складом являє собою розчин у воді моноетаноламіну та смоли – продукту окислення моноетаноламіну. Концентрація моноетаноламіну біля 15%, смоли до 37%. За токсичними властивостями кубові залишки перегонки моноетаноламіну віднесені до ІІ класу небезпеки. На час перевірки, за вісім місяців 2005 року, утворено 17,0 тонни кубових залишків МЕА. Для складування кубових залишків МЕА передбачено місце в шостій секції накопичувача токсичних відходів. До 2000 року кубові залишки МЕА частково відвантажувались для потреб малого підприємства «БМБ» м. Чернігів, як нестандартні мастила. З 2000 року по 1.09.2005 р. реалізації цього відходу не було.

Крім вищезгаданого, на підприємстві в цехах аміаку, неконцентрованої азотної кислоти, циклогексанолу утворюється група каталізаторів, які складаються з металів, або окислів металів (міді, нікелю, заліза, хрому). На підприємстві з метою дотримання норм екологічної безпеки при поводженні з відпрацьованими каталізаторами, видано наказ №328 від 31.07.98 р. «Поводження з відпрацьованими каталізаторами». До наказу додається інструкція «Про порядок здачі відпрацьованих каталізаторів на тимчасове зберігання». Згідно наказу в цехах де використовуються каталізатори, після їх вивантаження з апаратів проводиться аналітичний контроль якісного складу. Після отримання довідки про якісний склад відпрацьованого каталізатору проводиться його зважування і затарювання у спеціальну тару та відправлення його на тимчасове зберігання у вантажний цех к. 149. При цьому проводиться оформлення відповідних документів бухгалтерської звітності.

В атмосферне повітря надходить такі забруднюючі речовини, як оксид вуглецю, оксид азоту, моноетаноламіну, аміаку.

Таблиця 2.1. Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин

Найменуванняджерела викиду Висотаджерела викиду, м Діаметрджерела викиду,м Обєм Швидкість Температура Код Найменування Вихідні дані величини вики дуг/с
Димососи 30 1,5 39,97 22,63 200 301 Оксид азоту 80,94
30 1,5 39,97 22,63 200 337 Оксид вуглецю 42,05
30 1,5 39,97 22,63 200 1852 Моноетаноламін 0,45
30 1,5 39,97 22,63 200 303 Аміак 0,73

2.1 Загальна характеристика цеху