Смекни!
smekni.com

Еколого-економічні інструменти природоохоронної діяльності на ВАТ "АЗОТ" (стр. 7 из 15)

Розрахунок розсіювання ведеться в радіусі до 50 висот найвищого джерела викиду, але не менше як на 2 км. Клас шкідливості визначається за санітарними нормами і правилами проектування промислових підприємств.

При небезпечній швидкості вітру

, приземна концентрація шкідливих домішок по осі факелу викиду на різних віддалях від джерела викиду визначається за формулою:

С =

(33)

– безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від співвідношення Х до Xm та величини F за формулами:

= 3·
- 8·
+6·
при Х/
≤ 1; (34)

=
при 1≤ Х/
≤ 8; (35)

=
при F≤ 1.5 та Х/
> 8; (36)

=
при F> 1.5 та Х/
> 8; (37)

Для низьких та наземних джерел, висота Н яких не більше 10 м, при значеннях X/Xm < 1, величина

у формулі (33) замінюється на значення
і знаходиться за формулою:

= 5 – (10 – Н) + 0,125·(Н – 2)·
(38)

Розрахунок розсіювання шкідливих речовин проводиться також з метою визначення існуючої дійсної зони впливу підприємства.

Для підприємства ВАТ «Рівне Азот» всі стаціонарні джерела викидів є високими джерелами та джерелами середньої висоти. Тому розрахунки розсіювання домішок в приземному шарі будуть проводитись згідно формул (26–29) та (33–37).

Крок розрахунку розсіювання для даного підприємства, що відноситься до об'єктів I-го класу шкідливості, становить 1000 м. Необхідні розрахункові дані та результати обчислень представлені у табличній формі (Таб. 3.2).

Таблиця 3.2. Зведені розрахунки розсіювання домішок в приземному шарі

Забруднююча речовина № джерела викиду F Vm d H Xm X X/Xm S1 С ГДК(ОБРД)
код назва
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Оксид азоту 17 1 4,03 1,5 30 1338 500 0,37 0,48 0,17 0,082 0,04
1000 0,75 0,95 0,16
1500 0,12 0,97 0,17
2000 1,49 0,88 0,15
2500 1,87 0,78 0,13
3000 2,24 0,68 0,12
3500 2,62 0,60 0,1
4000 2,99 0,52 0,088
4500 3,36 0,46 0,078
5000 3,74 0,40 0,068
5500 4,11 0,35 0,06
6000 4,48 0,31 0,05
6500 4,86 0,28 0,05
7000 5,23 0,25 0,04
7500 5,61 0,22 0,04
8000 5,98 0,20 0,03

За даними розрахунків визначаємо речовини, приземні концентрації яких в розсіюванні перевищують ГДК (ОБРД). Для ВАТ «РівнеАзот» це оксид азоту.

Для кожної з цих речовин будується епюра розподілу приземної концентрації по довжині від джерела викиду. За епюрою визначається віддаль, на якій значення максимальної приземної концентрації досягає ГДК.


Рис. 3.1. Епюри розподілу приземної концентрації

З рис. 3.1. можна визначити, що значення ГДК оксиду азоту по даному підприємству досягається на відстані 7000 м. Максимальна приземна концентрація оксиду азоту має значення 0,17 м³/с і досягається на відстані 7500 м.

3.3 Визначення розмірів санітарно-захисної зони

У результаті розрахунків (підрозділ 3.1 та 3.2) виявлені перевищення нормативного вмісту у повітрі оксиду азоту – максимальна концентрація якої становить 0,17 м³/с, та оксиду вуглецю – максимальна концентрація якого становить 0,09 м³/с моноетаноламіну – 0,0009 м/с Значення ГДК оксиду азоту по даному підприємству досягається на відстані 7000 м. Оскільки приземні концентрації забруднюючих речовин за межами нормативної санітарно-захисної зони ВАТ «Рівне азот» перевищують максимальні разові гранично допустимі концентрації цих речовин у повітрі, – тому необхідно провести уточнення розміру санітарно-захисної зони підприємства з урахуванням середньорічної рози вітрів.

Санітарно-захисна зона (СЗЗ) – це спеціально організована територія, яка встановлюється від джерела шкідливості (у нашому випадку від джерела забруднення атмосфери) до межі житлової забудови, ділянок оздоровчих закладів, місць відпочинку та інших подібних об’єктів з метою зменшення шкідливого впливу підприємства на здоров’я людини.

Розміри санітарно-захисної зони, які встановлюються у відповідності до чинних санітарних норм СН 245–71, повинні перевірятися розрахунком забруднення атмосфери відповідно до вимог [4] з урахуванням перспективи розвитку підприємства і фактичного забруднення атмосферного повітря.

Залежно від шкідливості забруднюючих речовин, що викидаються, і можливості їх очистки розміри СЗЗ становлять: для підприємств І-го класу шкідливості 1000 м, для підприємств ІІ-го класу шкідливості 500 м, для підприємств ІІІ-го класу шкідливості 300 м, для підприємств ІV-го класу шкідливості 100 м, для підприємств V-го класу шкідливості 50 м.

Територія санітарно-захисної зони повинна бути озеленена, ширина смуги зелених насаджень на межі СЗЗ підприємств І-го класу шкідливості – не менше 50 м, а для підприємств V-го класу шкідливості – не менше 20 м.

Розміри СЗЗ мають уточнюватись окремо для різних напрямків вітру в залежності від результатів обчислення забруднення атмосфери та середньорічної рози вітрів району розташування підприємства.

Уточнення санітарно-захисної зони проводиться для того, щоб показати реальний вплив підприємства на оточуюче навколишнє середовище, враховуючи повторюваність вітрів. Величина СЗЗ при цьому визначається за формулою:

l = l (43)

де: l

– розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямі, де концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК, м;

Р – середньорічна повторюваність напрямку вітрів румба, що розглядається;

Р

– повторюваність напрямів вітрів одного румба при круговій розі вітрів, % (при 8-ми румбовій Р
=100/8 = 12,5%).

Якщо відповідно до передбачених технічних рішень та розрахунків забруднення атмосфери розміри СЗЗ для підприємства виявляються більшими за встановлені санітарними нормами, то необхідно переглянути проектні рішення і забезпечити виконання вимог санітарних норм за рахунок зменшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу, збільшення висоти їх викиду з урахуванням встановлених обмежень тощо. Якщо і після додаткового перегляду рішень не будуть виявлені технічні можливості забезпечення нормативних розмірів СЗЗ, то розміри l приймають у відповідності з результатами розрахунку забруднення атмосфери за погодженням органів МОЗ та Держбуду України.

Для тих напрямів, де обчислена величина l виявляється меншою за нормативний розмір СЗЗ, корекцію розміру СЗЗ не здійснюють і приймають її рівною нормативній величині.

Уточнена санітарно-захисна зона визначається за найбільшою величиною розрахованої віддалі l

серед обчислених для речовин, що перевищують ГДК. У нашому випадку l
= 292 м. Інші елементи для визначення величини СЗЗ приведено в табличній формі:

Таблиця 3.5. Уточнення санітарно-захисної зони

Забруднююча речовина № джерела викиду l
Напрям вітру Повторюваність Р, % l, м Напрям СЗЗ
Код Назва
337 Окис вуглецю 17 7000 Пн 8 6160 Пд
Пн. Сх 6 6160 Пд. Зх
Сх 9 13440 Зх
Пд. Сх 16 8400 Пн. Зх
Пд 11 2368 Пн
Пд. Зх 11 1776 Пн. Сх
Зх 24 2664 Сх
Пн. Зх 15 8990 Пд. Сх