Гроші у Оноре- це не тільки економічна сила,а й матеріалізоване вираження особистої вигоди й хижого егоїзму,гірших нахилів і пристрастей людини,які не стримуються,а,навпаки,стимулюються буржуазним суспільством.У своїй "Людській комедії" письменник послідовно,крок за кроком показує,як згубно діє ця сила на суспільні звичаї,сімейні відносини,мораль,політику,правосуддя,на різні сфери соціального й приватного життя."Закон суспільної користі,яким породжується патріотизм, вмить руйнується закон вигоди окремих осіб, яким породжується егоїзм...." .
Цей закон егоїзму поширюється буквально на всі сфери життя буржуазного суспільства. За таких умов,показує Бальзаку ряді творів,політична діяльність також перетворюється в засіб наживи, в своєрідне акціонерне товариство,яке знаходиться в руках ділків від політики,для яких суспільні інтереси-вигідна комерція. Таких персонажів виведено чимало в "Людській комедії".
Той же "принцип грошей",закон особистої вигоди з неменшою силою діє і в сфері правосуддя. Особливо характерний образ судді Камюзо, початок кар'єри якого Бальзак показує в "Темній справі",а далі продовжує її в "Музеї старожитностей","Позбавленні прав","Останньому втіленні Вотрена". Цей Камюзо належить до тих служителів Феміди,котрі,як говориться в "Темній справі",заради вигоди й почастей "готові по волі сильних світу цього послати на шибеницю і зняти з неї правих і винних. Тому й говорить один з персонажів цього роману:"Коли б мене звинуватили в кражі веж Собору Паризької богоматері,я постарався б чимскоріше зникнути". Справді небезпечно потрапляти в руки правосуддя,бо закон,каже Вотрен в романі "Батько Горіо","це павутина, яку пробивають великі мухи і в якій гине дрібнота".
Одна з головних наскрізних тем "Людської комедії" - моральний розклад і деградація суспільства під впливом "закону особистої вигоди". В різни аспектах, в незліченній кількості життєвих варіантів показує письменник, як чесність і порядність вбиваються пануючим в буржуазному суспільстві "фінансовим началом". Власне, у цьому полягає моральний сенс всіх тих історій молодої людини в буржуазному суспільстві, які подає Бальзак у "Людській комедії".- Ежена Растіньяка і Шарля Гранде,Рафаеля де Валентина і Люсьєна Шардона, Віктюр'єна д'Егріньйона та інших.
Тема моральної деградації суспільства постійно присутня і в численних розповідях про життя товстосумів-банкірів,лихварів, скупників, спекулянтів тощо, причому ці розповіді набувають особливої викривальної гостроти. Ще в 1830р. Бальзак писав в газеті"Карикатура":" Кожен день я зустрічаю банкротів,фальшивомонетників,злодюг,які користуються загальною повагою. Чому ж тоді наше суспільство відхрещується від убивць?"[12,c.60] У світі, змальованому письменником,залізна закономірність наживання великого багатства нечесним шляхом. Воно невіддільне від аморальності:"Що сталося б з нашим суспільством,коли б усі почали дошукуватися походження того чи іншого багатства?"- запитує адвокат в повісті "Червоний готель",де розповідається про те ,як один з товстосумів "Людської комедії", Тайфер вчиняє кривавий злочин і тим самим закладає основи свого багатства ("нахабного багатства,що виросло на злочині"). [12,C.61] Теж питання ще різкіше й відвертіше ставиться в оповіданні "Прощений Мельмот": "Хто ці розбійники, яких ми заради пристойності називаємо банкірами? [12,c.61]
У свій час В.Р.Гриб, досліджуючи дане питання,зробив такий висновок: "У нескінченній низці зображених Бальзаком капіталістичних ділків, і великих, і малих, банкірів і промисловців, неможливо знайти жодної привабливої, чесної, доброї людини. Зате яка колекція образів крайньої ницості, підлоти і злочинів!"[12,c.61] Певні винятки все-таки можна знайти в "Людській комедії"(згадаймо хоча б "мученика комерційної чесності" Сезара Бірото), проте вони не ставлять під сумнів наведений висновок, оскільки ці "винятки" неминуче стають у Бальзака жертвами ділків хижацького типу й таким чином перетворюються в ті випадки, які тільки підтверджують правило.
І все ж з найбільшою експресією та драматизмом розкриває Бальзак дію "фінансового начала", "закону вигоди" на сім'ю, родинні зв'язки й відносини. Досить тут згадати про жорстоку драму в сім'ї графа Ресто, про яку розповідається в повісті "Гобсек", про нещасного батька Горіо, обібраного до нитки й після того кинутого дочками, про скнару Гранде, який через гроші калічить життя своєї доньки Ежені тощо.
В романі «Ежені Гранде» постає перед нами драма, пружини якої – це сила грошей всевладна в суспільстві. Старий Гранде – це уособлення страшної сили грошей, яка в ньому постає в усій своїй потворності і нелюдськості. Він доводить до смерті дружину, переслідує дочку і знущається з неї.
З образом Шарля Гранде входить в роман одна з провідних тем «Людської комедії» - розтлінний вплив буржуазного суспільства на молоду людину.
Ежені – жертва злої сили грошей, що позбавляє її життя, приносить страждання, розбиває життя. Ежені Гранде – це ще один з перших реалістичних зображень процесу відчуження людини, її зречевлення в капіталістичному суспільстві. Далеко обганяючи свій час, Бальзак з вражаючою точністю показує, як сила грошей відчужує людину і спотворює її життєпрояви.
У романі «Батько Горіо» Бальзак прагне виявити драматизм життя того часу і його приховані пружини, він відображає і тлумачить зовнішню дійсність.
У романі «Кузина Бетта» яскраве і різнобічне вираження знайшла тема розбещеності верхів буржуазного суспільства, його моральної деградації, якою охоплюються різні сфери життя.
В жодному творі Бальзак, навіть в «Блиску й злиденності куртизанок», змалювання розпусти, морального розкладу в різних його проявах не займало такого місця, як у «Кузині Бетті». Особливо наглядний у цьому плані образ барона Юло, керівника департаменту воєнного міністерства; його розбещеність, гонитва за чуттєвими насолодами зрештою набувають маніакального характеру. На утримання коханок йому потрібні величезні суми грошей, і барон Юло не зупиняється ні перед розоренням своєї сім»ї, ні перед злочином. Цей процес поширюється й на Кревеля, спадкоємця Бірато, який розбагатів і став мільйонером. Образ Кревеля, один з найпримітніших і найрельєфніших у романі, несе в собі велике соціальне узагальнення.(12,с.155)
В системі образів роману важливе місце відведене також пані Марнеф. Героїня зневажає будь-який труд і уявляє життя, як суцільну насолоду, яка до того ж мала діставатися їй без будь-яких зусиль. Вона належить до прикованих, заміжніх куртизанок, які, кидаючись у розпусту, розраховують легко, ніби граючись, нажити багатство, відзначаються особливою жадобою до грошей, причому майже всі вони, як і пані Марнеф, мають вербувальника й помічника в особі свого чоловіка. В змалюванні Бальзаком пані Марнеф характерне породження розтлінного середовища, де нормою життя стали аморальність і жадоба до наживи.
До останніх шедеврів Бальзака належить «Кузен Понс». Цей роман , без вагань, можна віднести до найбільш глибоких і тонких творів «Людської комедії», де великий життєвий і творчий досвід письменника втілився в особливо досконалій формі. В романі «Кузен Понс» буржуазне суспільство теж постає в глибоких соціальних контрастах, світові багатства й розкоші протиставляється в ньому світ бідності й злиднів. (12,с.164)
Роман «Блиск і злиденність куртизанок» має яскраво виражений авантюрний сюжет, який, проте, не був самоціллю для Бальзака. Він був повністю підпорядкований генеральним завданням письменника – всеохоплюючого дослідження буржуазного суспільства і нищівного його викриття. В цьому романі знаходимо дуже строкатий людський і соціальний конгломерат, охоплений єдиною напруженою дією. І все це, зрештою, розкриває ту істину, що в усіх сферах суспільства діють одні і ті ж закони егоїзму й наживи, одна й таж цинічна мораль чи , вірніше аморальність. (12,с.140)
В романі «Сезар Білото» автор змальовує середовище паризьких торгівців з його своєрідним життєвим укладом, його найтиповіших представників. Дуже виразно показується в романі, що основна вершина життя в цьому середовищі – жадоба, збагачення, нажива, і навіть «мученик комерційної честі» : Сезар Бірото аж ніяк не позбавлений її. Цьому своєму роману Бальзак дав довгий інформуючий заголовок в стилі «старих романістів», не позбавлений іронії: «Історія величі й падіння Сезара Бірото, власника парфумерної крамниці, помічника мера другого округу Парижа, кавалера ордену Почесного легіону і т.д.». Мученик комерційної чесності (Бірото) стає у Бальзака не апологією світу комерсантів, а скоріше його викриттям. (12,с.149)
Отже, в соціальному циклі романів О.Бальзака «Людська комедія» тема падіння моралі в усіх розповідях про: банкірів, лихварів, скупників, спекулянтів тощо, причому ці розповіді набувають особливої викривальної гостроти. Залізна закономірність наживання великого багатства нечесним шляхом невіддільно від аморальності.
1.2 Романи О.Бальзака « Батько Горіо» і « Гобсек» та їх проблематика.
Роман «Батько Горіо» є одним з ключових творів «Людської комедії».Він свідчить про те ,як стрімко відбувся розвиток Бальзака - реаліста в середині 30-х рр.. Тільки-но досягнувши «завоювання абсолютної правди» в «Ежені Гранді»,він зразу ж робить принципово важливий крок вперед, створюючи «Батько Горіо» нову романну структуру , котра відповідала завданням зображення сучасного суспільства в різних аспектах і вимірах ,аналізу внутрішніх відносин і зв’язків суспільного цілого. Таким чином роман О. Бальзака «Батько Горіо» стає ніби праобразом пізніших найбільш глибоких і багатогранних романів письменника . І разом з тим є першим твором , написаним вже як частина грандіозного цілого , «Людської комедії», і його герої це вже й персонажі , що повертаються , що живуть на більш широкому просторі. ( 9,с.250 )