Однією із найважливіших новел, запропонованих усіма законопроектами, і взагалі, за визначенням Г. Гулєвської, основною тенденцією розвитку організаційно-правових засад державного регулювання нотаріальної діяльності в Україні є орієнтація українського законодавства на входження до латинського нотаріату та перехід до єдиної форми нотаріальної діяльності [23, с.66] із скасуванням бюджетного нотаріату. Зазначимо, що питання переходу повністю до приватного нотаріату (яке обґрунтовується більшістю вчених-юристів і практичних працівників) має велике значення для вдосконалення взагалі інституту нотаріату, а в ракурсі контролю за нотаріальною діяльністю його потрібно розглядати саме через призму об’єкта та предмета державного контролю за нотаріальною діяльністю, структурні зміни в якому впливають у кінцевому випадку на всю концепцію контрольної діяльності держави у цій сфері. Враховуючи стійкість тенденції переходу до єдиного нотаріату, що відображена і в нормативних джерелах перспективного характеру, і в юридичний науковій та публіцистичній літературі, при розгляді основних напрямів удосконалення державного контролю за нотаріальною діяльністю, вважаємо доцільним виходити із презумпції необхідності такого переходу, запровадження позабюджетного нотаріату.
Однак, у будь-якому випадку суттєвою умовою досягнення результатів контролю держави за нотаріальною діяльністю є правильний вибір і формулювання поняття, мети та завдань такого контролю із обов’язковим їхнім закріпленням на рівні закону.
Важливого значення набуває також дотримання в практичній діяльності контролюючих суб’єктів визначених у попередньому розділі принципів державного контролю за нотаріальною діяльністю, які потребують відображення і в новому законодавстві про нотаріат та максимального забезпечення їхньої реалізації та виконання. Як уже зазначалося, одним із принципів контролю є компетентність. У зв’язку з цим необхідно підвищити вимоги до кваліфікації працівників спеціалізованих контролюючих суб’єктів. Важливими є також питання забезпечення контролю матеріальною та інформаційною базою, оскільки, як правильно зазначено О. Лукашовим, кращими методами контрольної діяльності є глибоке та систематичне вивчення ситуацій ... дуже важливою є обробка та використання достовірної інформації – статистичної, тематичної, забезпечення достовірних „зворотних зв’язків” [33, с.107].
Зазначимо, що питання формування системи суб’єктів, наділених контрольними повноваженнями, займає центральне місце в оновленні організаційно-правового механізму контролю за нотаріальною діяльністю. Особливої актуальності воно набуває за умов остаточного переходу до не бюджетної форми організації нотаріальної діяльності, запровадження по суті латинської системи нотаріату, що передбачає статус нотаріуса як представника незалежної професійної діяльності (так звані особи вільної професії). Як свідчить проаналізований нами історичний та зарубіжний досвід, за цих умов необхідним елементом функціонування такої системи є професійне самоврядування та підвищена роль корпоративного контролю, тобто контролю, який здійснюються на підставі делегованих від держави повноважень органами професійного самоврядування із закріпленням обов’язкового членства у таких організаціях (структурованих у єдину ієрархічно побудовану організаційно-правову систему) усіх представників нотаріальної професії. Такий підхід сприйнято і перспективним законодавством у сфері нотаріату. Удосконалення законодавчого врегулювання питань державного контролю за нотаріальною діяльністю повинно бути комплексним і охоплювати напрями, що, в цілому відповідають таким видам, як спеціалізований контроль (за організацією нотаріальної діяльності, контроль за законністю вчинення нотаріальних дій (здійснення професійних обов’язків), судовий контроль, податковий контроль.
Аналізуючи останні публікації з досліджуваної тематики, потрібно відзначити тенденцію зростання ролі та значення судового контролю в сфері нотаріальної діяльності. В. Комаров та В. Баранкова навіть висловлюють припущення, що “на органи юстиції може бути покладено лише контроль за організацією нотаріальної діяльності, тоді як функції контролю за законністю вчинюваних нотаріальних дій може виконувати лише суд, що може визнати нотаріальну дію незаконною у результаті розгляду або скарги на дії нотаріуса, або справи що виникла з нотаріальної дії, у порядку позовного провадження” [28, с.63].
На цьому етапі важливим елементом позасудової цивільної юрисдикції та судової реформи має стати створення єдиного професійного та відповідального нотаріату з урахуванням найдосконаліших зразків світового досвіду та основоположних принципів Міжнародного Союзу Нотаріату.
Існуюча законодавча база щодо організації та діяльності нотаріату не завжди вчасно відповідає змінам, що відбуваються у правовій, економічній і соціальній сферах.
На сьогодні залишається непритаманний розвиненим суспільствам поділ нотаріусів на державних і приватних нотаріусів та відмінності в оплаті їх послуг. Потребує законодавчого уточнення визначення нотаріату як публічно-правового інституту, закріплення принципів нотаріальної діяльності, врегулювання порядку оплати нотаріальних дій та інших послуг нотаріусів, визначення основних засад допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності та забезпечення прозорості цих механізмів, визначення статусу та повноважень професійної самоврядної організації нотаріусів.
Потребують вдосконалення положення щодо нотаріальної таємниці, гарантій нотаріальної діяльності, державного контролю за законністю нотаріальної діяльності, статусу помічника і стажиста нотаріуса, підстави й порядку зупинення і припинення нотаріальної діяльності тощо.
Одночасно із створенням єдиного нотаріату підлягає законодавчому врегулюванню питання професійного самоврядування нотаріусів, встановлення нотаріальних округів, граничної чисельності нотаріусів, заміщення нотаріуса тощо.
Зазначені вище питання організації та діяльності нотаріату в Україні передбачається вирішити шляхом прийняття Закону України про внесення змін до Закону України “Про нотаріат” (нова редакція), що поєднує позитивні напрацювання за період існування нотаріату в нових умовах незалежної держави та міжнародний досвід.
Тому пропонуємо: - створення єдиного нотаріату в Україні, що діє на єдиних принципах, здійснюється нотаріусами, наділеними однаковими правами, обов’язками та гарантіями їх діяльності; - створення нового для вітчизняного законодавства інституту професійного самоврядування нотаріусів, що функціонуватиме на засадах законності, незалежності, демократичності, обов’язковості членства та загальнообов’язковості рішень органів професійного самоврядування, рівності можливостей доступу нотаріусів до участі у професійному самоврядуванні;
- прийняти Проект Нотаріального процесуального кодексу розроблений задля правового забезпечення процесу реформування нотаріату в Україні як інституту попереджувального правосуддя та розвитку нотаріальної діяльності за стандартами європейського нотаріату;
Прийняття та реалізація Нотаріального процесуального кодексу в якості своїх наслідків передбачає зменшення навантаження на судову систему України, забезпечення стабільності та безконфліктності цивільно-правових правочинів, підвищення престижу нотаріату і нотаріальної діяльності у суспільстві, запобігання можливих правопорушень і зловживань у сфері нотаріальної діяльності.
- визначення нотаріату як публічно-правового інституту та принципів його діяльності, поняття нотаріальної діяльності;
- уточнення визначення нотаріуса, змісту його прав та обов’язків;
- вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, зокрема, шляхом чіткого визначення пов’язаних з допуском процедур на законодавчому рівні, посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльність (помічника та стажиста нотаріуса);
- встановлення більш вимогливого та виваженого підходу до організаційно-правових засад діяльності нотаріусів, посилення контролю за діяльністю нотаріусів, розширення кола підстав для зупинення або припинення нотаріальної діяльності,
врегулювання питання оплати за вчинення нотаріусами нотаріальних дій та надання інших послуг, нові підходи до забезпечення страхування відповідальності нотаріуса та збільшення розміру страхової суми; - пропонується передати функцію кваліфікаційних комісій нотаріату при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, містах Києві та Севастополі Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - ВККН).
За ВККН закріпити наступні повноваження:
- проведення кваліфікаційного (та повторного) іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю;
- розгляду питання і прийняття рішення про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю;
- прийняття рішення про видачу Міністерством юстиції України свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю.
Прийняття зазначених пропозицій дозволить завершити процес реформування нотаріату шляхом створення єдиного нотаріату та самоврядної професійної організації нотаріусів із значним колом повноважень щодо внутрішнього регулювання нотаріату, представництва і захисту інтересів спільноти нотаріусів у відносинах із державою, фізичними та юридичними особами. Реалізація пропозицій забезпечить поступове та планове здійснення заходів, спрямованих на реалізацію його положень, що дозволить досягти максимальної ефективності при його реалізації, підвищення якості нотаріального обслуговування та належний захист інтересів фізичних і юридичних осіб, у тому числі нотаріуса.