45. Житловий фонд. Право громадян на житло та форми його реалізації. Житлові будинки, що знаходяться на території України, а також житлові приміщення та інші будівлі становлять житловий фонд. Він включає: державний житловий фонд, громадський житловий фонд, фонд житлово-будівельних кооперативів, індивідуальний житловий фонд. До житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших протреб непромислового характеру. У житловому кодексі України сказано, що житлове помешкання надається в порядку черговості в межах норми житлової площі. Максимальний розмір житлових приміщень, що надаються, відповідає встановленій в Україні житловій площі на одну людину 13. 65 м кв (ст 47 ЖКУ). Забороняється заселення у старі будинки, будинки, що не підлягають ремонту, в бараки та інші непристосовані для мешкання будівлі, а також у будинки, що підлягають ремонту. За статтею 64 ЖКУ члени сім'ї мають рівні права та обов'ящки.
46. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду. Приватизація житла - це відчуження квартир (будинків) та господарчих споруд, що до них відносяться, від державного житлового фонду на користь громадян України. Закон про приватизацію державного житлового фонду був прийнятий 19 червня 1992 року. Ідеї закону:Об'єктами приватизації є квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які громадяни використовують на умовах винаймання, не заселені квартири та частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їхнього будівництва, реконструкції або ремонту. Не підлягають приватизації квартири-музеї, квартири в будинках закритих військових поселень, кімнати в гуртожитках, квартири, віднесені у встановленому порядку до непридатних для проживання або служебних, а також квартири і будинки, розташовані в зоні безумовного відселення, забрудненій внаслідок аварії ЧАЕС. Приватизація здійснюється шляхом безкоштовного передання громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м. загальної площі на винаймача та кожного члена родини та додатково 10 кв м на родину. А також шляхом продажу надлишків загальної площі квартир громадянам України, що живуть у них або стоять у черзі тих, хто потребують покращення житлових умов. Загальна площа квартир (будинків) визначається як сукупність площі житлових та підсобних приміщень квартир, веранд, вмонтованих шаф, а також площ лоджій, балконів, терас, які враховуються з використанням коефіцієнтів: для лоджій - 0, 5, для балконів і терас - 0, 3. Незалежно від розміру загальної площі безкоштовно передаються у власність громадян заселені ними: 1)однокімнатні квартири;2)квартири (будинки), отримані в випадку руйнування або відселення всіх сімей з будинків (частин будинків), що належали їм на правах власності, якщо попередні власники не отримали за ці будинки грошову компенсацію. 3)квартири, в яких мешкають громадяни, що мають статус постраждалих у чорнобильській катастрофі. 4)Квартири, де проживають громадяни, що мають звання Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, нагороджені орденом Слави з-х ступенів, ветерани ВВВ та воїни-інтернаціоналісти, інваліди І та ІІ групи, інваліди дитинства, ветерани праці (жінки, що пропрацювали не менше 30 років і чоловіки - не менше 35 років), ветерани збройних сил та репресовані особи, реабілітовані згідно з законом про реабілітацію політичних репресованих в Україні. 5)Квартири, в яких мешкають родини загиблих під час виконання державних та громадських обов'язків та на виробництві, квартири, де мешкають військовослужбовці, згідно з законом про правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей. 6)Квартири, в яких мешкають багатодітні сім'ї, що мають 3-х та більше неповнолітніх дітей. Власник приватизованого житла має право продати, подарувати, заповісти, здати в аренду, поміняти, заставити своє житло або укласти інші угоди, не заборонені законом.
47. Юридична відповідальність за порушення житлового кодексу України. За порушення житлового законодавства встановлена кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність.Кримінальна відповідальність передбачена:1)За порушення недоторканості житла громадян (ст 130 Кримінального кодексу) кримінальну відповідальність несуть посадові особи, котрі здійснили незаконний обшук, виселення або інші дії, що порушують недоторканість житла. Встановлений перелік адміністративних правопорушень в області житлових прав громадян житлово-комунального господарства та благоустрою за здійснення котрих настає адміністративна відповідальність. До них відноситься:1)Порушення посадовими особами порядку поставлення на облік громадян, що потребують покращення житлових умов (ст 149 кодексу адміністративних правопорушень). 2)порушення правил користування житловими будинками та житловими приміщеннями (ст 150 КОАП);3)за самовільне займання житлового приміщення (ст 151 КОАП);4)За невиконання сторонами зобов'язань за угодою з винаймання житлового приміщення. Згідно з ст 176 житлового кодексу невиконання власниками квартир, що винаймаються, обов'язків з ремонту квартир у випадках, коли це необхідно, дає винаймачу право зробити немонт і стягнути з власника вартість його або відняти ці гроші від квартплатні. Стаття 100 ЖК: Винаймувач, що здійснив самовільне переобладнання або переробку житлового або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести його у нормальний стан. Стання 116 ЖК: Житлове законодавство передюачає позбавлення права користування житловим приміщенням за його руйнування, зіпсуття або використання не за призначенням.
48. Екологічні права обов'язки громадян. Екологічні права - це нове поняття з закріплених на Конституційному рівні груп прав людини, що забезпечує потреби у безпечному навколишньому середовищі (50). Це 1)Право на безпечне для життя та здоров'я навколишнє середовище та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди; 2)Право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища, про якість харчових продуктів та предметів побуту, а також право на її розповсюдження.
49. Загальна характеристика Кодексу про адміністративні правопорушення. Адміністративне право регулює суспільні відносини, що виникають в сфері виконавчо-розподільчої діяльності держави. Для цих відносин характерне те, що в них обов'язковим учасником є відповідний орган державного увправління (посадова особа, наділена владними повноваденнями). Іншою стороною можуть бути органи, державні посадові особи, а також підприємства, організації, заклади, громадські об'єднання або громадяни. До адміністративних відносяться наступні види суспільних відносин:1)Відносини між вище- та нижче-стоячими органами державного управління. 2)Відносини між несполученими органами державного управління. 3)Відносини між органами державного управління та підприємствами або установами. 4)Відносини між органами державного управління та недержавними підприємтсвами, установами, громадськими об'єднаннями. 5)Відносини між органами державного управління та громадянами. Порядок здійснення державного управління виконавчою владою регулюється нормами адміністративного права, і тому в теорії та практиці державного будування адміністративне право отримало найменування “управліннєвого”. Адміністративна відповідальність наступає за скоєння правопорушень, передбачених КОАП.
50. Поняття адміністративного проступку. Проступок, згідно з 3 статтею КОАП - це протиправне, винне, навмисне або необережне діяння або бездіяльність, що може загрожувати державному або громадському порядку, власності, правам та свободам громадян, уставновленому порядку увправлінню, за яке законодавством передбачена певна адміністративна відповідальність. Ознаками проступку є протиправність, суспільна шкіливість та адміністративна карність. Протиправність - це порушення суспільних правил, встановлених державою. Адміністративний проступок може виражатися як у протиправній дії, так і в бездіяльності. Правопорушення може бути скоєне як навмисно, так і з необережності. За навмисного правопорушення правопорушник усвідомлює противоправний характер своєї дії, передбачає наслідки і бажає або свідомо припускає їхнє настання. Необережність має місце, коли особа передбачає можливість настання шкідливих наслідків, але легковажно розраховує на запобігання або не усвідомлює протиправність скоєного.
51. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності та види адміністративних стягнень. Адміністративна відповідальність настає за адміністративне правопорушення: через інститут адміністративної відповідальності реалізуються норми різноманітних гащузей права: адміністративного, фінансового тозо. Тому коло актів, що мають до неї стосування, дуже багатоманітне. Види стягнень: 1)Попередження 2)штраф 3)вилучення з відшкодуванням 4)конфіскація 5)тимчасове позбавлення спеціального права 6)виправні роботи 7)адміністративний арешт.