36 Поняття та класифікація функцій держави.
Функції держ - це основні напрямки її діяльності. в яких знаходять свій вираз сутність та соціал призначення держави. 3дійснення держ функ - це складний і багатогранний процес впливу держа, її відповідних структур на певне коло сусп відносин. Функц держ - це можливі і реальні основні напрями діяльності держ та її органів по забезпеченню потреб і інтересів сус-ва, які конкретизуються в завданнях, цілях і соц призначенні. Основні функ держ можна класифікувати:1 3а соціальним значенням держав діяльності: а) основні, що характеризують призначення держ, найбільш загальні, найважливіші напрями її діяльності на певному етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими держав органами, а різною мірою численними ланками державного апарату. Крім того, основні функції мають комплексний характер, об’єктом їх є широке коло споріднених сусп відносин, на які і впливає певна система напрямів держ діяльності. 0сновними є: функції оборони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян; б) додаткові, що є складовими елементами основних функцій, але самі собою не розкривають сутності держави. У складі основної функції, як оборона країни, можна виділити низку допоміжних: зміцнення збройних сил, розвиток НТП для забезпечення їх озброєнням, і т. ін. 2. 3а сферами діяльності держ: а) внутріш функц, що здійсн у межах даної держ і в яких виражається її внутр політика: регулюванняекономічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян; 6) зовнішні функції, що забезпечують здійснення зовнішньої політики держави: підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва. 3 3 точки зору тривалості їх здійснення у часі: а) постійні функції, що здійснюються протягом всього часу існування держ: оборону країни, охорону правопорядку; б) тимчасові функції, що здійснюються лише протягом певного періоду існування держави. Як приклад, події Жовтневої революції, під час якої Радянською держ було придушено опір пануючих класів, усунено їх від влади. 4. залежно від поділу влади - законодавчі, виконавчо-розпорядчі, судові і контрольно-наглядові. Всі вони забезпеч функці управління сус-вом і держ; 5. залежно від сфери суспільного життя - економічні, політичні, соціальні, гуманітарні, екологічні, ідеологічні.
37.Правова система: поняття, основні види правових систем сучасності.
Правова система — сукупність внутрішньо узгоджених, взаємозв'язаних, соціальне однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний нормативний вплив на суспільні відносини, закріплюючи, регулюючи, охороняючи й захищаючи їх. Романо-германська правова сім’я. У всіх країнах, що належать до р-г прав сім’ї, визніч поділ права на публічне і приветне. До публік права відносять галузі і інститути, які визнач статус і порядок діяльності органів держ і відносин індивіда з держ, а до приватн-галузі, інстит що регул взаємовідн індивідів. Пізніше принцип публічного права: конституц право; адміністрат, міжнародне, кримінал, тощо. Право склад не тільки з правов норм, а і включ норми, що створ у резуль тлумачення. У свіх країнах р-г прав сис-ми є писані Констит за нормами яких визнач найвища юр сила. Р-г прав сім’я подвл на 2 групи: романську(Франція, Бельгія, Іспанія, Італія, Люксембург, Португалія) і германську( ФРН, Австрія, Швейцарія, та інш. Англосаксонська правова сім’я. Класифік на загальне право і право справедливості (створ судом канцлера, для доповн або змінен загал права якщо воно відстало від життя). Норма права- відпрацьоване судов практикою рішення по конкрет справі. Головне джерело права – судова практика. Поділ на Високе правосуд і нижче правосуддя. Право Австралії зазнало впливу англ. загал права. Право склал із законів, що прийм Парламентом австрал Союзу. В Ірландії звичаєве право замінено насиль шляхом на на англ. загальне право. До англосакс сім’ї входять: Англія, Ірландія, Канада. Австралія, Нова Зеландія, інші колиш колонії Британ імперії. Мусульманське право. Нерозривний зв’язок з релігією ісламу. Частина ісламу – шаріат – це сукуп норм прав, реліг та обрядових настанов і правил, що покликані регул поведінку мусульм у всіх сферах життя, його почуття і думки. Найголов джерело – Коран. Сім’я традиційного права. Традиц право – дуалістичне право в силу наявності елементів європейського і звичаєвого права, його існування у формі писемного і не писемного права, звичаю та реліг закону. Традиц сус-ва: азіатські країни Середнього та Близького Сходу, Африки.
38.Тлумачення правових норм: поняття та мета.
Поняття тлумачення права охоплює єдність двох процесів: усвідомлення і роз'яснення змісту норм права, держ волі, яка в ній виражена. Усвідомлення — це внутрішній розумовий процес, що не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора. Роз'яснення — це викладення сенсу і змісту державної волі і вираження її назовні. Тлумачення норм права — це діяльність суб'єктів щодо усвідомлення і роз'яснення змісту правових норм. Необхідність тлумач: а) невідповідність юрид норм фактичним умовам життя; б) юрид норми часом містять спец правові поняття, визначення, які мають багатозначний характер; в) у нормах права часом використовуються оцінні поняття, що виражають лише соціальне значення тих чи інших явищ; г) нерідко зустрічаються нечіткість, недбалість, недогляд правотворчих органів при оформленні своїх думок у нормах права. Часом їх воля знаходить свій вираз вельми схематично, деякі ознаки складу правопорушень взагалі не називаються (наприклад, та або інша форма вини) і встановити їх можна тільки тлумаченням норм права; д) необхідність тлумачення норм права іноді випливає із змісту самого нормативного акта. Розрізняють такі види та способи тлумачення правових норм. За суб поділяється на офіційне та неофіційне. Для виявлен співвідношу між текстуал виразом правов норми і її дійсним змістом застосов тлумач з точки зору обсягу і змісту: буквальне, розширювальні і обмежувальне. Ще є такі види: мовне, логічне, систематичне і історичне тлумачення. Завдання тлумачення полягає у з'ясуванні змісту того, що мав на увазі законодавець, видаючи нормативний акт. Отже, тлумачення норм права — інтелектуально-вольова діяльність суб'єктів права зі з'ясування й роз'яснення змісту норм права з метою їх найбільш правильної реалізації, яка може виражатися в особливому акті.
Функції Держ - це основні напрямки діяльності держ. Визнач соц сутність держ. Функції держ - це основні напрямки її діяльності. в яких знаходять свій вираз сутність та соціал призначення держави. 3дійснення держ функ - це складний і багатогранний процес впливу держа, її відповідних структур на певне коло сусп відносин. Функц держ - це можливі і реальні основні напрями діяльності держ та її органів по забезпеченню потреб і інтересів сус-ва, які конкретизуються в завданнях, цілях і соц призначенні. Основна фунція: охорона власності, охорона кордонів, захист правопорядку, охорна праві свобод громадян, збирання податків. Неосновні: культурна Осн методи здійсн фенкц держ: примус, переконання, заохочення і стимулювання.
40.Система права: поняття і структура.
Система права — це внутрішня форма права, яка має об'єктивний характер своєї побудови, що відображається в єдності та узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплексами, галузями, підгалузями, інститутами й нормами права. Поняття системи права, на відміну від правової системи, відображує не сукупність всіх правових явищ у їх взаємодії, а тільки внутрішню будову права як системи правових норм. Внутрішня форма (структура) права характеризується: 1) єдністю його складових частин, що зумовлюється системою сусп відносин, які визначають зміст правових норм, утворенням і чинністю останніх на основі єдиних принципів, можливістю застосування заходів примусу з боку держ, волею більшості населення; 2) диференціацією права на відносно відокремлені складові частини у вигляді певних об'єднань правових норм; 3) наявністю різних видів зв'язків норм права та їх об'єднань між собою (соціал, ідеологічних, юр, держ та інших). Внутрішня будова права має складний характер і може бути виявлена за допомогою різних критеріїв. Характер та зміст впливу норм права на суспільні відносини об'єднує їх, відповідно, у регулятивні та охоронні групи правових норм. Іншим критерієм може бути віднесення соц зв'язків, що регулюють норми права, до координаційних (на засадах рівності суб'єктів) чи субординаційних (на засадах підлеглості). Поширеними є об'єднання норм права у певні угруповання, на основі особливостей предмета і методу правового регулювання. У цьому випадку внутрішню структуру (форму) права складають міжгалузеві комплекси, галузі, підгалузі, інститути права. Провідною складовою частиною права є його галузь, яка об'єднує норми права, випливаючи із єдності предмета і методу правового регулювання, властивих цим нормам. Систему права Укр складають галузі державного, адміністративного, фінансового, земельного, цивільного, трудового, сімейного, кримінального, цивільно-процесуального, кримінально-процесуального та інші галузі права. Для кожної галузі прав характерні свої ознаки, з-поміж яких основною є специфіка предмета регулювання.