Так само вживання вигаданих слів в назвах таких як, The Ran-Dells, Disco Tex & His Sex-O-Letters, Wu-Tang Clan залишається більш менш стабільним.
Проаналізувавши назви груп по датах, дуже складно зробити чіткі висновки про причини змін структури назв. Проте, можна припустити, що такі зміни обумовлені істотними морфологічними змінами в структурі і єдиного множини назв груп, які відбулися в 1965-66 рр.
Раптові зміни однини та множини співпадають з контркультурним рухом 60х років. Відбулися не тільки зміни в структурі назв груп, але з'явилися нові культурні цінності, а також помінялося відношення до складу груп, група стала сприйматися як єдине ціле.
Середина 60х ознаменована появою заповзятливих музикантів, які самі придумували назви, а не йшли на поводі своїх продюсерів і звукозаписних студій. Поява стерео FM радіо в першій половині 60х років і сучасного концертного туру The Beatles в 1965 р., відкрили нові можливості музичного ринку, який був наповнений новими групами.
Змінилася також і сама музика. Рок і популярна музика розвивалася далі убік R&B, використовуючи народний та інші музичні стилі. Створення складного стилю Motown Sounds і поява легендарного продюсера Філа Спектора, відкрили дорогу психоделічному року і молодим, недосвідченим групам, які створювали музику в гаражах.
Із-за контркультурного руху і змін музичних стилів, цілком природно, що групи вибирають іншу модель номінації, для того, щоб відрізнятися від попереднього покоління.
Таким чином дана робота демонструє, що популярну музику можна включити в область культурної продукції, в яких розвиваються правила номінації груп і виконавців. Проте такі правила важливі для певних підгалузей, та музичних жанрів, загалом поп/рок музика. Дане дослідження демонструє чітку картину назв музичних груп і їх культурну мотивацію. Важливим аргументом є той факт, що в процесі номінації важливу роль грають “місцеві традиції”. Особливі музичні жанри показують характерні моделі назв. В більшості випадків вони асоціативні і метафоричні, у меншій мірі вони включають формальні та інтертекстуальні властивості.
РОЗДІЛ 3
Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп, виконавців та музичних стилів засобами Lingvo.
3.1. Аналіз універсального електронного словника Lingvo.
Для створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп і виконавців, та музичних стилів була обрана система Lingvo, яка була розроблена російською фірмою ABBYY. Компанія ABBYY є одною з ведучих світових розробників програмного забезпечення у сфері прикладної лінгвістиці. Назва словника - Lingvo - на міжнародній мові есперанто позначає «мова». ABBYY Lingvo став якісним багатофункційним засобом перекладу, який використовують в освіті та роботі більш 5 мільйонів чоловіків. Дана компанія має досить могутній апарат лексикографів і програмістів, що сприяє розвитку словника як в області зручності користування, так і за рахунок постійного розширення багатомовності і словникової бази. Основні переваги даного словника, що забезпечили його популярність це:
· зручністьінтерфейса;
· Можливість постійно поновлювати лексику та поповняти словник;
· Швидкий пошук;
· Точність і повнота перекладу;
· Легкість доступу до перехресних посилань.
Переклад з будь-якого Windows-додатка здійснюється шляхом натисканням гарячих клавіш. Треба виділити незнайоме слово чи словосполучення в будь-якому додатку, натиснути клавіші швидкого перекладу Ctrl+ns+Insчи Ctrl+З+З, і через кілька секунд з’явиться докладний переклад.
Обсяг словника непорівнянний з паперовими словниками, так як Lingvo 11 містить більш 2 300 000 словникових статей та надає саму повну словникову базу на 9 мовах: англійська, німецька, французька, італійська, іспанська, китайська, турецька, українська та російська. Багатомовна версія містить у собі 113 словників загальної та спеціалізованої лексики.
Характерними ознаками Lingvo є:
- докладне тлумачення слів;
- численні приклади вживання;
- вичерпний граматичний коментар і граматичний довідник, зручний для звертання користувача;
- багатофункціональність;
- можливість миттєвого переходу від мови оригіналу до мови перекладу і навпаки;
- озвучування великої кількості слів, що дає можливість освоєння правильної вимови;
- майже всі слова відмічені наголосом;
- можливість побудови і підтримки словників користувачів.
У новій версії Lingvo 11 DSL-компілятор дозволяє створювати словники на 26 мовах, в оболонці Lingvo підтримується відображення всіх символів цих мов і сортування слів за алфавітом, але важливо вірно вказати вихідну мову і мову перекладу словника. Крім того для ряду мов реалізовані морфологічна підтримка і можливість додавання словоформ.
Зручність інтерфейсу програми Lingvo і простота створення додаткових словників обумовили популярність DSL-інструментарію. Lingvo дає можливість створення і підключення словників, створених користувачами. У комплект словника входить спеціальна програма, що дозволяє компілювати нові словники під оболонку Lingvo, що підключаються до системи поряд зі стандартними. Lingvo може постійно розширюватися за рахунок знову створюваних користувальницьких словників.
Пакет Lingvo дозволяє вставляти в словники мультимедійні модулі, звукові файли у форматі WAV, а також зображення в растрових форматах BMP, PCX. Мультимедійні файли повинні розміщатися або в каталозі з пакетом Lingvo, або в каталозі, де розташований словник. Інтеграція таких фрагментів у гіпертекстову систему носить обмежений характер: як наслідок, у словниковій статті на місці картинки чи аудіо запису зображується піктограма. При натисканні на неї буде відтворений звуковий файл чи в окремому вікні відкривається картинка.
Величезну популярність серед непрофесійних користувачів отримала оболонка Lingvo, завдяки деяким дуже вдалим властивостям інтерфейсу. Оболонка Lingvo відрізняється дуже чітким виділенням основних функціональних елементів і продуманістю їхнього розташування. В Lingvo оболонку складають такі частини, як рядок для введення запитуваного слова, алфавітний список статей словника, який миттєво відповідає на зміни запиту, що вводиться, і поле, де відображається знайдена відповідь.
3.2. Опис створенного словника-довідника.
Існує два способи створювання користувальницьких словників для Lingvo:
- перший спосіб полягає в оперативному поповненні словника
безпосередньо з оболонки Lingvo. Він дозволяє створювати словники з картками простої структури, що мають тільки заголовок і переклад. Можливості візуальної і змістової розмітки для таких карток відсутні.
- другий спосіб – створення словника з використанням мови DSL.
Це зручно для введення словників великого обсягу. Картки словників, які створюються за допомогою DSL, можуть бути максимально схожі за структурою на картки системних словників Lingvo. Картки можуть містити всі необхідні елементи оформлення ( колір тексту; відступи; шрифт тексту), посилання на мультимедійні файли-ілюстрації, перехресні посилання між картками одного чи декількох словників. Можлива розмітка вмісту карток по зонах перекладу, коментарів і прикладів.
Компілятор мови DSL входить до складу ABBYY Lingvo починаючи з 6 версії. DSL (Dictionary Specification Language ) – мова, розроблена компанією ABBYY для розмітки словникових статей відповідно до технології показу словників, прийнятої в Lingvo. Таким чином будь-який користувач словника може створити і поширювати свій власний словник.
Основне призначення мови DSL – опис того, як показувати словникову статтю. Мова не визначає в точності структуру картки чи можливі типи інформації. Наприклад, у мові DSL немає поняття синонім, лексичне значення, але є поняття курсив, посилання і т.д.
Словник може бути створений прямо мовою DSL у вигляді текстового файлу. Цей файл треба зберегти в кодуванні ANSI чи Unicode, а потім змінити розширення файлу на dsl.
Вихідний файл словника був створений в текстовому редакторі (WordPad).
Текст словника мовою DSL складається з заголовної частини, що містить сервісну інформацію, загальну для всього словника, і послідовності словникових статей. Кожна словникова стаття складається з заголовку (заголовного слова або словосполучення) та тіла статті. При використанні словника в системі Lingvo заголовок показується в списку заголовних слів, а тіло статті подається в картці (вікно словникової статті) в якості перекладу або тлумачення.
Для коректної роботи створеного DSL-словника на початок текстового файлу прописується заголовок. В головній частині міститься наступна інформація: ім'я словника, що записується за допомогою ключового слова #NAME, вихідна мова #INDEX_LANGUAGE, і мова перекладу #CONTENTS_LANGUAGE. Наприклад, для даного словника-довідника англійських назв груп і виконавців, та музичних стилів, заголовна частина буде мати такий вигляд:
#NAME "Назви музичних груп"
#INDEX_LANGUAGE "English"
#CONTENTS_LANGUAGE " English "
Заголовок статті пишеться з першої позиції нового рядка. В заголовку
статті можуть зустрічатися алфавітні символи української та англійської мов, цифри, пробіл, дефіс, ‘,”. Заголовок словникової статті може бути не тільки словом, а й словосполученням.
Допускається наявність кількох заголовків у однієї статті. В цьому випадку спочатку записуються всі заголовки (кожний з першої позиції нового рядка), а після цього – тіло статті за зазначеними вище правилами. Всі заголовки показуються в списку заголовних слів, і в разі звертання до кожного з них видається тіло статті. Це дозволяє робити декілька посилань на одну словникову статтю.
Тіло картки записується з наступного рядка після заголовка. Кожний рядок у ньому повинен відступати від першої позиції хоча б на один пробіл або табуляцію. Тіло статті продовжується до заголовка наступної статті (ознакою його є символ з першої позиції, який відрізняється від пробілу або табуляції) або до кінця файлу.