Отже, основними факторами, які впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів є виробниче середовище (мікроклімат, освітлення, наявність шкідливих речовин у повітрі, рівень шуму, випромінювання), трудовий процес (напруженість та важкість праці), внутрішні засоби діяльності ( робоче місце, пульт керування, засоби відображення інформації, допоміжне устаткування) та соціально-психологічні фактори. Серед основних розладів здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером можна виділити зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-м’язової системи, ураження шкіри, розлади ЦНС, порушення репродуктивної функції тощо.
Зоровий дискомфорт. Термін астенопія означає всякі суб’єктивні зорові симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності. Основними джерелами небезпеки є: 17-ти та 19-ти дюймові дисплеї, нечітке зображення, мерехтіння, напружена монотонна робота, несприятлива розподіленість яскравості у полі зору, засліплюючи дія світильників. Таким чином, порушення зорових функцій пов’язана з 3-ма групами факторів: параметрами освітлення робочого місця, характеристиками дисплея, специфікою роботи за комп’ютером. Тому в першу чергу треба звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку.
Перенапруження скелетно-м’язовоїсистеми. Тривала праця в одноманітному напруженому сидячому положенні, мала рухова активність при значних локальних динамічних навантаженнях, що припадають лише на кисті рук можуть призвести до появи низки хворобливих симптомів, що мають назву – синдром довготривалих статичних навантажень (СДСН). СДСН може проявлятися втомою, болем, судомою, онімінням та локалізуватись у різних частинах тіла (шия, спина, руки, ноги та ін.). Перенапруження скелетно-м’язової системи спричинено: нераціональною позою при сидінні, яка ускладнюється відсутністю урахування ергономічних вимог до організації робочого місця; однотипними циклічними навантаженнями, що викликані роботою за клавіатурою; обмеженою загальною руховою активністю.
Ураження шкіри проявляються у вигляді свербіжу та лущення шкіри, рожевих вугрів. Причина – низька відносна вологість на робочих місцях операторів та часте виникнення електростатичних зарядів.
Розлади центральної нервової системи (ЦНС). До найважливіших факторів, характерних для роботи операторів відео дисплейних терміналів (ВДТ), що впливають на погіршення стану їх ЦНС належать: інформаційне перевантаження мозку в поєднанні з дефіцитом часу; тривожне очікування інформації, особливо тієї, що викликає необхідність прийняти рішення; велике зорове та нервово-емоційне напруження; висока відповідальність за кінцевий результат; тривала ізоляція у спілкуванні, зумовлена індивідуальним характером праці за ВДТ. Праця операторів ВДТ пов’язана з низкою стрес-факторів, які можуть спричинити розлади ЦНС. Ці фатори належать до умов праці, особливостей трудового процесу, організації робочих місць, мотивації праці, особливостей апаратного та програмного забезпечення, соціальної сфери.
Порушення репродуктивної функції. Дослідження проведені в США та Швеції серед жінок, які під час вагітності працювали більше 20 годин на тиждень за комп’ютером показали, що у них число спонтанних абортів, мертвонароджених дітей та передчасних пологів майже в два рази перевищує аналогічні показники у жінок, які не працювали за комп’ютером під час вагітності. У багатьох публікаціях висловлюється думка про те, що найбільш імовірною причиною порушення репродуктивної функції у жінок, які працюють з ВДТ є електромагнітні поля, що генеруються комп’ютером. Також серед причин можна назвати весь комплекс діючих факторів, включаючи тривале перебування у незмінній позі, напруження скелетно-м’язової системи і стрес.
Робота за комп’ютером впливає й на інші системи організму. Так, численні публікації присвячені впливові на серцево-судинну систему. Тривале обмеження навантаження на м’язовий апарат може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертичної хвороби, інфаркту міокарда. В окремих публікаціях відмічено зниження опірності організму. Вказується на збільшення відсотку хвороб органів травлення, гінекологічні порушення.
Наступний фактор, що впливає на людину це мікроклімат приміщення.
Мікроклімат виробничих приміщень – це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температурою навколишніх поверхонь.
Загальний стан і продуктивність праці тих, що працюють в значній мірі залежить від мікроклімату виробничого приміщення.
Температура повітря – один з провідних чинників, що визначають мікроклімат виробничих приміщень.
Вологість повітря – це вміст в ньому пари води.
Фізіологічно оптимальною є відносна вологість в межах 40-60%. Підвищена вологість повітря в поєднанні з низькими температурами надає значну охолоджуючу дію, а в поєднанні з високими сприяє перегріванню організму.
Рухливість повітря. Людина починає відчувати рух повітря при його швидкості приблизно 0,1 м/с.
Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють такі поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруги механізму терморегуляції.
Допустимими мікрокліматичними умовами називають такі поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати швидко нормалізуються зміни функціонального і теплового стану організму, що приходять, і напружену роботу механізму терморегуляції, що не виходить за межі фізіологічних пристосовних можливостей.
Вентиляція. Під вентиляцією розуміють систему заходів і пристроїв, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях, в робочій і обслуговуваній зонах приміщень метеорологічних умов, відповідних гігієнічним і технічним вимогам.
Залежно від способу переміщення повітря розрізняють вентиляцію природну і механічну.
Інший фактор, що впливає на фізичний стан людини є випромінювання.
Іонізуючим випромінюванням називається будь-яке випромінювання, прямо або що побічно викликає іонізацію середовища.
Іонізуюче випромінювання буває електромагнітним і корпускулярним.
Біологічна дія іонізуючих випромінювань на живий організм в першу чергу залежить від поглиненої енергії випромінювання.
Джерелами електромагнітних полів є, наприклад, індукційна котушка, робочий конденсатор, окремі елементи генераторів котушки контурів і зв'язку, конденсатори, що підводять лінії, трансформатори, антени і ін.
Ступінь дії електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності дії відповідного чинника, тривалості опромінювання, характеру випромінювання, режиму опромінювання, розмірів опромінюваної поверхні тіла і індивідуальних особливостей організму.
Біологічну дію електромагнітних полів вищих частот викликають в основному з їх тепловим і аритмічним ефектом.
По характеру генерації випромінювання лазери підрозділяються на імпульсні і лазери безперервної дії.
Енергетичні параметри лазерів залежать від їх вигляду.
Дія лазерного випромінювання на організм людини носить складний характер і обумовлено як безпосередньою дією лазерного випромінювання на опромінювані тканини, так і вторинними явищами, що виражаються в різних змінах, що виникають в організмі в результаті опромінювання. Розрізняють термічну і нетермічну дії лазерних випромінювань.
Ультрафіолетовим випромінюванням називається електромагнітне випромінювання в оптичній області, що примикає з боку коротких хвиль до видимого світла і що має довжини хвиль в діапазоні 200.400 нм.
Природним джерелом УФВ є сонце. Штучними джерелами УФИ є газорозрядні джерела світла, електричні дуги, лазери і ін.
П’ятим фактором є пожежна безпека. Горінням називається швидко протікаюче хімічне перетворення речовин, що супроводжуються виділенням великих кількостей теплоти і звичайно яскравим свіченням.
Пожежею називається неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що завдає матеріального збитку.
Вельми поширеним джерелом пожежі є куріння в недозволених місцях. Розповсюдження і джерела запалення, пов'язані з використанням електричної енергії. Це, перш за все короткі замикання, які супроводжуються великим тепловиділенням, освітою в зоні замикання дуги з розбризкуванням металу.
Безпека людей при пожежі, а також скорочення можливого збитку від них досягається забезпеченням пожежної безпеки виробничих об'єктів.
Під пожежною безпекою розуміється такий стан об'єкту, при якому з великою вірогідністю запобігає можливість виникнення пожежі, а у разі його виникнення забезпечується ефективний захист людей від небезпечних і шкідливих чинників пожежі і порятунок матеріальних цінностей. Пожежна безпека виробничих об'єктів забезпечується розробкою і здійсненням систем запобігання пожежам і системам пожежного захисту. Це завдання розв'язується як на стадії проектування устаткування, так і в процесі його експлуатації.
Фактор, що впливає на організм людини в процесі праці є освітлення приміщення.
Основними поняттями, що характеризують світло, є світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість.
Світловим потоком називають потік променистої енергії, що оцінюється оком по світловому відчуттю.