Реактивна репліка Герцогині є порушенням як максими якості, так і максими релевантності - її внесок до розмови містить неправдиву інформацію і одночасно є недоречним. Порушення цих постулатів призводить до утворення каламбуру: так, в висловлюванні Герцогині "There’salargemustard-minenearhere. And the moral of that is - ‘The more there is of mine, the less there is of yours’" спостерігаємо омонімію слова:
1. "mine" (іменник) - шахта;
2. "mine" - абсолютна форма особового займенника my[39].
Mock Turtle: I only took the regular course.
Alice: What was that?
Mock Turtle: Reeling and Writhing, of course, to begin with, and then the different branches of Arithmetic - Ambition, Distraction, Uglification, and Derision.
Alice: I never heard of ‘Uglification’. What is it?
Gryphon: Never heard of uglifying! You know what to beautify is, I suppose. Don’t you?
Alice: Yes, it means - to make anything prettier.
Gryphon: Well then, if you don’t know what to uglify is, you are a simpleton [20, c.148].
Розповідаючи про предмети, які вивчала в школі Фальшива Черепаха, вона порушує максиму способу, так як назви предметів побудовані на подібності слів: "ReelingandWrithing" - вертітися і корчитися замість "ReadingandWriting". На такому ж механізмі паронімії базуються й інші назви предметів:
· AmbitionзамістьAddition - честолюбство і додавання;
· DistractionзамістьSubtraction - безлад і віднімання;
· UglificationзамістьMultiplication - спотворювання і множення;
· DerisionзамістьDivision - висміювання і ділення [39].
Продовжуючи аналіз, варто відмітити, що Грифон і Черепаха вигадують слово "uglifying", вжите Грифоном і Черепахою, і, відмовляючись надати Алісі пояснення, звірі порушують максиму релевантності. В даному прикладі порушення максим способу та релевантності призводить до комічного ефекту, який будується на утворення каламбуру.
Hatter: I’m a poor man, your majesty, and I hadn’t but just begun my tea - not above a week or so; and what with the bread-and-butter getting so thin; and the twinkling of the tea.
King: The twinkling of what?
Hatter: It began with the tea.
King: Of course twinkling begins with a T! Do you take me for the dunce?
Go on [20, c.162]!
Король і Капелюшник порушують максиму релевантності: з боку Капелюшника порушення відбувається, коли він згадує, що чаювання почалося приблизно тиждень тому (він мислить іншими часовими категоріями). Репліка Короля про миготіння, яке починається на літеру Т - несумісна з напрямком розмови. В цьому випадку спостерігаємо гру слів побудовану на співзвучності слова "tea" - чай і власне літери Т. Внаслідок порушення постулату релевантності автор досягає комічного ефекту завдяки каламбуру.
Нижче зазначений приклад теж ілюструє утворення каламбуру, основаного на подібності: "Mystery, ancientandmodern, withSeography…", замість таких дисциплін, як історія та географія. Так само і наступні предмети "…Drawling, Stretching, andFaintinginCoils" звучать майже так само, як Drawing, Sketching and Painting in Oils.
Alice: What else had you to learn?
Mock Turtle: Well, there was Mystery. Mystery, ancient and modern, with Seography: then Drawling - the Drawling-master was an old conger-eel, that used to come once a week: he taught us Drawling, Stretching, and Fainting in Coil [20, c.142].
Mock Turtle: When we were little, we went to school in the sea. The master was an old Turtle - we used to call him Tortoise.
Alice: Why did you call him Tortoise, if he wasn’t one?
Mock Turtle: We call him Tortoise because he taught us, really you are very dull [20, c.139]!
В даному випадку вважаємо, що порушено максиму способу, тому що обидві репліки Черепахи не позбавлені двозначності. Тут є каламбур, основана на однаковій вимові слів "Tortoise" і "taughtus". Отже, ігнорування максими способу призводить до комічного ефекту - утворення каламбуру, основаного на омофонії.
Alice: And how many hours a day did you do lessons?
Mock Turtle: Ten hours the first day, nine the next, and so soon.
Alice: What a curious plan!
Mock Turtle: That’s the reason they’re called lessons, because they lessen from day to day [20, c.142].
В результаті порушення максими способу виникає каламбур, оснований на однаковій вимові різних слів (омофонії):
1. "lesson" (іменник) - урок;
2. "lessen" (дієслово) - зменшуватися [39].
Alice: Іf I’d been the whiting, I’d have said to the porpoise, ‘Keep back, please: we don’t want you with us! ’.
Mock Turtle: they were obliged to have him with them, no wise fish would go anywhere without a porpoise.
Alice: Wouldn’t it really?
Mock Turtle: Of course not. Why, if a fish came to me, and told mehe was going to journey, I should say ‘With what porpoise? ’.
Alice: Don’t you mean ‘purpose’ [20, c.148]?
Ігнорування максими релевантності і порушення принципу "зроби свій внесок доречним" призводять до комічного ефекту завдяки каламбуру, який будується на схожій вимові слів "porpoise" - дельфін і "purpose" - намір[39].
King: Nothing can be clearer than that. Then again - ‘ before she had this fit’ - you never had fits my dear, I think?
Queen: Never!
King: Then the words don’t fit you.
King: It’s a pun [20, c.172].
Король навмисне намагається скаламбурити: його каламбур побудований на омонімах:
1. "fit" (іменник) - припадок;
2. "fit" (дієслово) - підходити[39].
Оскільки Король і не приховує свого бажання досягти комічного ефекту через гру слів, можемо зазначити свідоме порушення принципу мовного співробітництва, а саме постулату способу "уникай двозначності". Коротше кажучи, порушення максими способу у цьому прикладі призводить до гумористичного ефекту, який акцентує нашу увагу на невдалій спробі Короля здатися дотепним.
Дослідники стилістичного прийому іронії, як вже зазначалося в другому розділі роботи, вважають, що іронія цілком може бути "розлита" по всьому тексту казки. Наразі, для нашого дослідження цікавими є приклади, в яких іронія є результатом порушення максим кооперації, і спричинений нею комічний ефект можна чітко виділити.
Dodo: In that case, I move that the meeting adjourn, for the immediate adoption of more energetic remedies.
Eaglet: Speak English [20, c.58]!
Даний приклад ілюструє двостороннє порушення принципу співробітництва. Так, перший співрозмовник своєю реплікою, яка перевантажена інформацією і виходить за рамки стилю їхньої розмови, порушує максиму кількості і максиму способу: уникай неточності, висловлюйся стисло. Другий мовець порушує максиму якості, вкладаючи в свою репліку зовсім протилежний іронічний зміст. Закликаючи співрозмовника розмовляти англійською, хоча в цей момент саме це вони роблять, він натякає на незрозумілість попереднього висловлювання.
CheshireCat: HowdoyouliketheQueen?
Alice: ‘Not at all, she is so extremely’…Just then she noticed that the Queen was close behind her, listening; so she went on, ‘… likely to win, that it’s hardly worth while finishing the game.’
The Queen smiled and passed on [20, c.128].
Гумористичний ефект досягається порушенням максими якості. Аліса завідомо надає неправдиву інформацію, тому що боїться розгнівати Королеву, яка стоїть у неї за спиною. В даному прикладі спостерігаємо утворення іронії, адже реактивна репліка Аліси на адресу Королеви містить негативну оцінку дій і характеру Королеви, яка прихована під лестощами.
Alice: Oh, Iknow! It’savegetable. Itdoesn’tlooklikeone, butitis.
Duchess: Iquiteagreewithyou. Andthemoralofthat is - ‘Be what you would seem to be’ - or, if you’d like to put it more simply - ‘Never imagine yourself not to be otherwise than what it might appear to others that what you were or might have been would have appeared to them to be otherwise’.
Alice: I think I should understand that better if I had it written down; but I can’t quite follow it as you say it.
Duchess: That’s nothing to what I could say if I chose.
Alice: Pray don’t trouble yourself to say it any longer than that [20, c.135].
Комічна ситуація нонсенсу виникає внаслідок ігнорування обома співрозмовниками постулату релевантності Грайса, про що свідчить абсолютно заплутана і недоречна репліка Герцогині. Аліса, з притаманною їй ввічливістю, каже, що краще зрозуміла б цю сентенцію, якби вона була написана на папері, але на горду заяву Герцогині про те, що вона може сказати значно більше, іронізує у відповідь. Остання реактивна репліка Аліси демонструє лише формальне ввічливо-позитивне відношення до предмету обговорення, хоча, насправді, таким чином дівчина демонструє негативне відношення до чергової "моралі" Герцогині й небажання продовжувати розмову. Отже, іронія виникає як результат порушення максими якості.
Сцена з віршем, зачитаним Кроликом в якості доказу (який начебто написав Валет), і реакція на цей "доказ" персонажів, ілюструє утворення комічного ефекту за допомогою ситуації нонсенсу і іронії:
Alice: If any of them can explain it, I’ll give him sixpence. I don’t believe there’s an atom of meaning in it.
King: If there’s no meaning in it, that saves a world of trouble, you know, as we needn’t try to find any. And yet I don’t know. I seem to see some meaning in them, after all - ‘said I could not swim’ - you can’t swim, can you?
Knave: Do I look like it [20, c.170]?
Валет порушує максиму релевантності, адже відповідати питанням на питання означає порушити принцип кооперації; крім того, в його відповіді слід розрізняти іронію - Валет всього лише паперова карта і цілком очевидно, що плавати він не може. Вважаємо, що постулат релевантності також порушено Королем, оскільки його відповідь на зауваження Аліси про те, що лист не має жодного сенсу, нелогічна і недоречна, особливо під час розгляду судових справ. Так, порушення максими релевантності Королем призводить до ситуації нонсенсу, а ігнорування цієї максими Валетом - до появи іронії.
Під час дослідження ми виявили випадок, коли неможливо було виділити якийсь конкретний стилістичний засіб, який так чи інакше сприяв би утворенню гумористичного ефекту.
Alice: Dinah’s our cat. And she is such a capital one for catching mice, you can’tthink.And oh, I wish you could see her after the birds! Why, she will eat a little bird as soon as she look at it.
Magpie: I really must be getting home; the night air doesn’t suit for my throat [20, c.65].
Насправді, розповідь Аліси про свою кішку настільки стривожила сороку, що та вирішила за краще змінити тему розмови і полетіти геть. Таким чином, автор досягає комічного ефекту, внаслідок порушення Сорокою максими релевантності.
Проаналізувавши порушення принципів кооперації персонажами казки