Смекни!
smekni.com

Особливості кооперативного використання мови персонажами казки Л. Керролла "Alice in Wonderland" (стр. 9 из 13)

Dormouse: I wish you wouldn’t squeeze so. I can hardly breath.

Alice: I can’t help it. I’m growing.

Dormouse: You have no right to grow here [20, c.160].

Ситуація нонсенсу побудована завдяки порушенню максими релевантності Сонею. Її зауваження, що Аліса не має права рости в залі суду, суперечить законам логіки і не має сенсу в описаній ситуації комунікації.

King: If that’s all you know about it, you may stand down.

Hatter: I can’t go no lower. I’m on the floor, as it is.

King: Then you may sit down [20, c.162].

Даний приклад показує, що порушення максими релевантності і способу в черговий раз сприяє утворенню ситуації нонсенсу. Проаналізуємо кожну репліку окремо. Так, Король, відпускаючи першого свідка, використовує формулу, яку використовують під час судових процедур - "youmaystanddown". В англійському суді місце свідка має спеціальну назву witness-standабо witness-boxі представляє собою невелике підвищення: звідси і виник вираз "tostanddown" [47]. Капелюшник розкладає цей сталий вираз і реагує на слова Короля буквально, чим порушує максиму релевантності. Цю ж тактику застосовано в наступній реактивній репліці Короля, де протиставляються вирази "tositdown" і "tostanddown".

Далі розглянемо свідчення Аліси, які також є прикладом ситуації нонсенсу.

King: What do you know about this business?

Alice: Nothing.

King: Nothing whatever?

Alice: Nothing whatever.

King: That’s very important.

White Rabbit: Unimportant, your majesty means, of course.

King: Unimportant, of course, I meant [20, c.167].

Король та Аліса порушують максиму кількості - в трьох репліках повторюється одна і та сама інформація (тавтологія).

Наступне висловлювання Короля "That’sveryimportant" в цьому контексті є порушенням максими якості "не кажи те, в чому не впевнений", тому коли його виправляє Кролик, Король легко змінює свою думку на протилежну.

Отже, порушення максим кількості та якості в цьому прикладі призводять до появи комічного ефекту і ситуації нонсенсу.

Queen: What’s in it?

White Rabbit: I haven’t opened it yet, but it seems to be a letter, written by the prisoner to, to somebody.

King: It must have been that, unless it was written to nobody, which isn’t usual, you know [20, c.168].

Фінальна сентенція Короля є порушенням максими релевантності "внесок повинен бути доречним", оскільки на даній стадії розмови ремарка Короля зайва і нелогічна.

Результатом порушення постулату релевантності є нонсенс.

3.3 Гра слів та каламбур як результат порушення принципів кооперації

Спочатку розглянемо приклади, які ілюструють утворення гри слів, оскільки значення цього поняття ширше за значення каламбуру, і, як і було сказано в другому розділі дослідження, ґрунтується на ідентичності лексичних одиниць (полісемії):

The first question of course was, how to get dry again: they had a consultation about this, and after a few minutes it seemed quite natural to Alice to find herself talking familiarly with them, as if she had known them all her life.

Mouse: Ahem! Are you all ready? This is the driest thing I know. Silence all around, if you please. ’William the Conqueror, whose cause was favored by the pope, was soon submitted to by the English, who wanted leaders, and had been of late much accustomed to usurpation and conquest. Edwin and Morcar, the earls of Mercia and Northumbria…’ [20, c.57].

Порушено максиму релевантності, оскільки значення, в якому вжито "dry" в реактивній репліці, не відповідає значенню, в якому його вжито в репліці-стимулі - перше значення цього слова в стимулюючій репліці "сухий", а в наступній - "нудний" [39]. Результатом порушення максими релевантності у цьому випадку є гра слів.

Звернемо увагу на уривок діалогу, в якому автор вдається до розкладання на компоненти ідіоматичного виразу:

Caterpillar: Explain yourself.

Alice: I cannot explain myself, I’m afraid, sir, because I’m not myself, you see[20, c.82].

Продовжуючи діалог з Гусінню, Аліса порушує максиму якості, оскільки її заплутана відповідь на таке просте питання ставить співрозмовника в глухий кут і викликає ситуацію непорозуміння. До того ж, Аліса, "розкладаючи" фразеологічний зворот "toexplainoneself", який є неподільною одиницею, порушує максиму релевантності. В результаті даного обміну репліками спостерігаємо утворення гри слів.

MarchHare: Tellusastory!

Alice: Yes, please do!

Hatter: And be quick about it or you’ll be asleep again before it’s done.

Dormouse: Once upon a time there were three little sisters, and their names were Elsie, Lacie, and Tillie; and they lived at the bottom of the well.

Alice: What did they live on?

Dormouse: They lived on treacle.

Alice: They couldn’t have done that, you know, they’d have been ill.

Dormouse: So they were, very ill[20, c.113].

Гра слів простежується в наступних репліках: Alice: Whatdidtheyliveon?

Dormouse: They lived on treacle.

Вираз "to live on something" має декілька значень, в даному контексті обіграються такі значення цього виразу:

1. "to exist on some surface" - жити, існувати на поверхні чогось;

2. "to have something as one’s food" - харчуватися чим-небудь[39].

Нонсенс у цьому випадку виступає як результат порушенням максим якості та релевантності. Розглянемо порушення максими якості: Соня починає розповідати історію, і у стороннього спостерігача складається враження, що сюжет придумується по ходу розповіді, тобто подана ним інформація є завідомо неправдивою. Важко адекватно сприймати інформацію, яка суперечить нашим уявленням про світ, але тут діє логіка навпаки, характерна для твору в цілому. Останню репліку Соні сприймаємо як порушення принципу відповідності.

MarchHare: Takesomemoretea.

Alice: I’ve had nothing yet, so I can’t take more.

Hatter: You mean, you can’t take less, it’s very easy to take more than nothing.

Alice: Nobody asked your opinion.

Hatter: Who’s making personal remarks now [20, c.114]?

В даному прикладі спостерігаємо порушення максими способу. Перша репліка Березневого Зайця ілюструє порушення максими якості - йому відомо, що Аліса не пила чаю. Одночасно з цим, Березневий Заєць розкладає на компоненти стійкий вираз "takesomemore". Виникає гра слів побудована на полісемії: перше значення слова "more" - ще, а друге значення "more" - більше [39]. Судження Капелюшника не порушують формальних законів логіки, але дратують Алісу, яка почуває себе ображеною і тому грубо реагує на його репліку - порушуючи максиму релевантності. Зазначений обмін думками побудовано на принципі topsy-turvyrhymes, тому, як і в попередньому випадку, ігнорування максим релевантності, якості та способу призводить до нонсенсу.

Alice: Why did they live at the bottom of a well?

Dormouse: It was a treacle-well.

Alice: There’s no such thing.

March Hare: Sh! Sh!

Dormouse: If you can’t be civil you’d better finish the story for yourself.

Alice: No, please go on! I won’t interrupt you again. I dare say there may be one.

Dormouse: One, indeed! And so these three sisters - they were learning to draw, you know.

Alice: What did they draw?

Dormouse: Treacle[20, c.115].

На питання Аліси, чому троє сестер жили на дні колодязя, Соня не дає адекватної відповіді - порушено максиму релевантності. Наступне порушення цієї максими спостерігаємо в іншій репліці Соні, яка пропонує дівчині самостійно закінчити історію - знову ж таки її внесок до розмови порушує принцип кооперації і є невідповідним.

Далі спостерігаємо каламбур, який базується на омонімії: "One, indeed!" - Один, а як же! Аліса вживає "one" як займенник, слово-замінник іменника "treacle-well"; і вживає "one" в значенні один. Описувана ситуація - приклад порушення максими релевантності, оскільки значення, у якому вжито дане слово в репліці-стимулі, не відповідає значенню, в якому його вжито в реактивній репліці. Схожа ситуація відбувається в наступному обміні репліками - чергове порушення принципу релевантності виводимо через гру слів: "Whatdidtheydraw?" - перше значення дієслова "todraw" - малювати, друге - черпати (воду, сироп) [39]. Отже, ігнорування максими релевантності в перших чотирьох репліках призводить до утворення ситуації нонсенсу, а в наступних - до комічного використання слів, які мають декілька значень або однакові за звучанням (полісемія та омонімія), тобто до утворення гри слів.

Dormouse: That begins with an M, such as mousetraps, and the moon, and memory, and muchness - you know you say things are ‘much of muchness’ - did you ever see such a thing as a drawing of muchness?

Alice: Really, now you ask me. I don’t think…

Hatter: Then you shouldn’t talk. [20, c.116].

Соня своєю реплікою порушує максими якості та кількості - його внесок перевантажений зайвою інформацією, і на сказане ним немає адекватних доказів, тобто його внесок до розмови неправдивий. Крім того, в цьому випадку знову спостерігається розкладання сталого виразу: "muchness" - слово, яке не має самостійного значення, а може вживатися лише як компонент розмовного виразу "muchofmuchness" - одного поля ягода [39]. Неправильне вживання цього слова свідчить про недотримання максими релевантності. Порушення вищезазначених максим є причиною утворення гри слів.

Наступна репліка розгубленої Аліса "Idontthink" в даному контексті означає швидше за все початок фрази "IdontthinkIdid" - Мені здається, ні (не бачила), але Капелюшник в своїй реактивній репліці порушує максиму релевантності, оскільки реагує на слова дівчини буквально. Порушення максими релевантності спричиняє утворення комічного ефекту та ситуації нонсенсу.

‘You shan’t be beheaded! ’ - said Alice, and she put them (the cards) into a large flower-pot that stood near. The three soldiers wandered about for a minute or two, looking for them, and then quietly marched off after the others.

Queen: Are their heads off?

Soldiers: Their heads are gone, if it please your majesty [20, c.123]!