Новоутворення, у свою чергу, якщо й з`являються на периферії, то набагато швидше (а іноді й одразу) проникають ближче до центру, будучи затребуваними та незамінними, активно входять у словниковий склад. Інновації з`являються, як правило, у мові науки, техніки, культури, політики, в той час як неологізми – у розмовному мовленні.
Виходячи з того, що часовий критерій для виділення новоутворення та неологізмів об`єктивно визначити неможливо, то має сенс скористатися суб`єктивним критерієм: чи сприймає колективна (та особиста) мовна свідомість ту чи іншу лексичну одиницю як нове.
Надалі для зручності позначатимемо терміном “неологізм” будь-яке слово, що має якості як лексичних новоутворень, так і якості неологізмів зокрема.
При перекладі неологізмів взагалі, та неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет зокрема, найскладнішим є з`ясування значення слова. Власне переклад неологізму, значення якого вже відомо перекладачеві, задача порівняно простіша, й вирішується вона за допомогою використання засобів, викладених нижче, у залежності від того, до якого типу слів належить даний неологізм.
Якщо нове слово відсутнє у англо-українському, англо-російському словнику, то слід спробувати знайти його в англо-англійському словнику. У багатьох широко відомих словниках існують розділи “Нові слова” (NewWordsSection). Багато неологізмів можна знайти у словниках та розділах, присвячених сленгу. Слід звернути увагу на те, що найбільш оперативно готуються та видаються словники малого та середнього обсягів, утім через те, що ці словники мають обмежений словниковий список, вони не можуть задовольнити потреби професіонала.
Проте, словники, з об`єктивних причин, не можуть відображати слова, що знов і знов з`являються , хоча б тому що лексикографи застерігаються включати в словники так звані “оказіональні” неологізми, тобто індивідуальні новоутворення, які вводяться окремими авторами для даного випадку. Найчастіше такі слова виявляються “нежиттєздатними” та зникають так само швидко, як з'являються.
I.2 З`ясування значення неологізму з контексту
Виходячи з визначення терміна “неологізм” можна припустити, що перекладач, вперше зустрічаючи власне неологізм, природно не має й гадки про поняття, яке воно позначає. Тому значення неологізму найчастіше визначається з контексту. При письмовому перекладі контекст, як правило дуже інформативний.
У процесі перекладу, звичайно, розрізняють два етапи:
1. з`ясування значення слова в контексті;
2. передача цього значення засобами МП.
При перекладі неологізмів, як вже зазначалося вище, перший етап має вирішальну роль, а останній є лише суто технічним питанням, хоча і його важливо вирішити методами найбільш прийнятними для МП.
У межах загального поняття контексту розрізняється вузький контекст (мікроконтекст) та широкий контекст (макроконтекст). Під вузьким контекстом мається на увазі контекст речення, тобто лінгвальні одиниці, що складають оточення даної одиниці, яке не виходить за межі речення; широкий контекст - це сукупність мовних одиниць, які оточують подану одиницю поза межами того чи іншого речення, тобто в суміжних з ним реченнях. Не можна визначити чіткі межі широкого контексту – це може бути контекст групи речень, абзацу, розділу або навіть цілого твору (наприклад, оповідання, стаття або роман). Важливо, при з`ясуванні значення неологізму, брати до уваги макроконтекст, бо саме він може містити “підказку”.
Вузький контекст, у свою чергу, можна поділити на контекст синтаксичний та лексичний. Синтаксичний контекст – це та синтаксична конструкція, в якій вживається дане слово, словосполучення або (підрядне) речення.Лексичний контекст – це сукупність конкретних лексичних одиниць, слів або стійких словосполучень, в оточені яких зустрічається ця одиниця.Врахування синтаксичного контексту дозволить перекладачеві з`ясувати приналежність неологізму до однієї з частин мови, однак під час з`ясування значення неологізму вирішальним є врахування саме лексичного контексту.
I.3 Аналіз структури неологізму для з`ясування значення неологізму
Нові слова, як правило, виникають на базі вже існуючих у мові слів та морфем . Аналіз цих слів та морфем може дуже допомогти перекладачеві при з`ясуванні значення неологізму. Для цього необхідно добре знати засоби словотворення в англійській мові, такі як:
- надання вже існуючому слову ще одного значення
- словоскладання
Одним з найдавніших, універсальних розповсюджених засобів словотворення в англійській мові є словоскладання, яке не втратило своєї активності й дотепер: більш ніж одна третя всіх новоутворень у сучасній англійській мові – це складні слова.
Процес словоскладання являє собою об`єднання двох основ, як правило, омонімічних словоформам. Оскільки норми англійської мови дозволяють поєднання слів, що мають такі само лексико-граматичні характеристики, що й основи при словоскладанні, то визначити, в яких випадках перекладач має справу зі складним словом-неологізмом, а в яких – із словосполученням, є дуже складною справою.
- утворення форм за аналогією з уже існуючими у мові за допомогою додавання до них різних продуктивних афіксів
- конверсія
Конверсією називається функціональний перехід слова з однієї частини мови в іншу, тобто вживання одного і того самого слова в якості різних частин мови. Втім деякі вчені (А.И. Смирницький, В.Н. Ярцева)1 вважають конверсію актом словотворення, коли слова, що утворюються, є омонімічними до своїх творчих баз, але різняться від них парадигмами.
- запозичення з інших мов
- зворотна деривація
Зворотна деривація – це процес утворення дієслів за допомогою усікання суфікса від корелятивних іменників.
- зрощення
Зрощення – це об`єднання або усіченого кореня одного слова з цілим словом, або об`єднання двох усічених коренів.
- абревіація
І.4 Аналіз творення неологізмів сфери Інтернет та комп`ютерних технологій для з`ясування їх значень
”Інтернетизація” та розвиток комп`ютерних технологій супроводжується справжнім вибухом новотворень, пов'язаних з інформаційною технікою. Так, серед неологізмів 2000-2001 років вони складають понад третину всіх інновацій. Більшість таких новотворів закріплено одночасно за декількома сферами матеріального і духовного життя у зв'язку з їхньою комп'ютеризацією, інформаціоналізацією. Аналіз ’’інфонеологізмів’’ дає, насамперед, можливість усвідомити деякі тенденції розвитку словотворчої і лексико-семантичної системи мови. Афіксоїд cyber- (частина слова cybernetics) до кінця 80-х років ХХ століття функціонував в англійській мові в складі невеликої кількості слів, переважно вузькоспеціального характеру. ''Кібернеологізми'' ринули в англійську мову в 90-ті роки у зв'язку з тією роллю, яку почала відігравати міжнародна інформаційна комп'ютерна мережа ''Інтернет'' . Зараз кількість ''кібернеологізмів'' не піддається точним підрахункам. Британський лінгвіст М.Квініон називає вибух таких неологізмів `кіберчумою` – cyberplague. Елемент cyber- поряд із загальним значенням ’пов’язаний із комп'ютерною технікою’ все частіше вживається в більш вузькому значенні ‘пов'язаний з Інтернет, здійснюваний через міжнародну інформаційну комп'ютерну мережу’. Саме на базі елементу cyber- останнім часом було створено дієслово cyberize, що вводить поняття `кібернезувати` із різними його відтінками (комп'ютеризувати, активно використовувати Інтернет ).
Суфіксами почали також вважати спочатку частини адрес інтернетівських організацій (.com, .net), а згодом і такі елементи, як dot-com, dot-net, а також затверджені нові назви (адреси) інтернетівських організацій, наприклад, dot-biz, dot-info, dot-name, dot-pro. Виникнення нових “афіксів” пов'язане з необхідністю “розвантаження” Інтернету, створення умов для більш швидкого пошуку необхідної інформації: наприкінці 2000 року 20 мільйонів інтернетівських сайтів мали у своїх адресах елемент “dot-com”. Якщо дійсно вважати умовні позначки інтернетівських адрес новими словотворчими елементами, то їх кількість буде досить значною, оскільки і надалі будуть затверджуватися нові диференціюючі позначки. Одна з відомих комп'ютерних компаній, наприклад, подала прохання про надання їй 118 “суфіксів”; серед них такі елементи, як dot-sex, dot-sucks, dot-shop.
Зазначимо, що в зв'язку з виникненням (поряд з dot-com ) новихадрес інтернетівських організацій (dot-biz, dot-info, dot-name, dot-pro) лише перша їх частина (dot ) все більше починає виконувати функцію афіксів ( як суфіксів, так і префіксів). У той же час елемент dot є лише графічним позначенням крапки, тому можна сказати, що поняття афікс у зв'язку з інформаційною революцією може перетворюватися і на поняття віртуальне.
Міжнародна Електротехнічна Комісія (IEC) пропонує також увести нові, суто “комп'ютерні” префікси kibi-, mebi-, gibi-, tebi-. Це пов'язано з тим, що в зв'язку з “бінарною” природою обчислювань розмір пам'яті, місткість дисків тощо вимірювалися не числом “1000”, а “1024”. До теперішнього часу фахівці в галузі комп'ютерної техніки для позначення числа “1024” використовували стандартний метричний префікс для “1000” – kilo-. Проте вважається, що стає проблемою певне непорозуміння, яке виникає внаслідок двох значень префікса kilo-. Саме тому величина “1024” буде позначатися префіксом kibi, наприклад, kibibites. Префікси mebi-, gibi-, tebi- замінять, відповідно, префікси mega-, giga-, tera-. Нові префікси утворені шляхом використання двох перших літер “старих” префіксів плюс елемент bi (скорочення від слова binary). Цілий ряд лексичних одиниць не тільки закріпився за інформаційною технікою, але і перетворився у справжні центри слово і фразотворення. Це насамперед стосується слова electronic, що, крім загальних значень ‘електронний, комп”ютеризований, пов'язаний із комп'ютерною технікою’, усе частіше вживається в значенні ‘той, що здійснюється через комп'ютерну мережу Інтернет ’. У цьому значенні дане слово часто функціонує в абревіатурній формі (E). Елемент e- навіть вважається новим префіксом. Останнім часом базою для цілого ряду лексичних і фразеологічних неологізмів стає неологізм dot-com, що позначає фірму, компанію, яка здійснює свою діяльність через Інтернет. Серед ключових інтернетівських одиниць - центрів, що притягують численні елементи словотворчої, фразеологічної і лексико-семантичної парадигми, - необхідно відзначити декілька слів, що є фактично семантичними неологізмами, породженими у світі комп'ютерної й іншої сучасної техніки. Так, слово digital із 80-х років ХХ століття почало вживатися в значеннях ‘пов'язаний із комп'ютерами, комп'ютеризований’, і саме з ними пов'язані численні інновації останнього десятиліття: digitalia, digitalisation (digitalization), digiteer, digitheaed, digitocrat, digirati, digitopia, digital video, digital audio tape, digital videodisk, digital terrorism, digital media. Останнім часом слово digital набуло ще одного, більш спеціалізованого значення ‘пов'язаний із комп'ютерною мережею Інтернет’; це значення реалізується в цілому ряді словосполучень.