Смекни!
smekni.com

Проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів (стр. 3 из 13)

У сучасній мові знайшли розповсюдження численні словосполучення із лексемою virtual. Зразком для таких неологізмів послужило словосполучення virtual reality; воно було утворено наприкінці 80-х років для позначення “віртуальної реальності” - гіпотетичного світу образів, картин, ситуацій, створених за допомогою комп'ютерної графіки і спеціальних програм, тобто цей фразеологічний неологізм став синонімом слова cyberspace `кіберпростір`, що з'явилося в 1984 році. Надалі слово virtual набуває значення ‘створений за допомогою комп'ютерних систем, пов'язаний з комп'ютерною мережею Інтернет’.

На перший погляд, на прикладі семантичного неологізму virtual спостерігається переосмислення, яке фактично можна вважати антонімічним (порівн. “фактичний”- “гіпотетичний, нереальний”), тобто внаслідок інформаційної революції виникає і явище енантіосемії – внутрішньословної антонімії. Нове значення ніби підкреслює, що саме “кіберпростір”, світ Інтернету стає “фактичним” світом для все більшої кількості людей; це значення перетворюється на високочастотне, функціонально-важливе в сучасних умовах комунікації. З іншого боку, слід враховувати й етимологічне значення слова virtual - запозичення з латинської мови (лат. virtualis `можливий`), той факт, що етимологічний внутрішньо-понятійний зміст зберігся у споріднених словах романських мов. Наприклад, франц. virtuel, іспан. virtual, iтал. virtuale мають значення ‘потенційний, можливий’, отже можна встановити певний логічний звязок між докібернетичною і кібернетичною семантикою, тобто навіть якщо і вважати, що в англійській мові мало місце переосмислення зазначеного слова, воно не здається таким “протилежним” з точки зору етимології.

Слово virtual усе більше виступає в якості майже повного еквівалента елементу cyber-. З урахуванням того, що в досить широкому наборі контекстів, пов'язаних із кіберпростором, у якості майже повних еквівалентів виступає ще цілий ряд мовних одиниць, стає цілком зрозумілим поширене явище синонімії серед ''інтернет-інновацій'', наприклад: cybercash - E-cash - electronic cash - digital cash; cyber-commuter - telecommuter: cybermall -E-mall - digital mall; cybershopping - electronic shopping - Internet shopping; cybercolledge - virtual colledge; cybercommerce – e-commerce – e-trade – Internet commerce.

Саме слово Internet також перетворилося на базу для цілої серії неологізмів, особливо фразеологічних (Internetappliance, Internethost, Internetcafe). Прискоренний темп розвитку “інтернетівського світу” призвів, наприклад, до виникнення понять інтернетівський час (Nettime),інтернетівський рік (Internetyear).Поняття інтернетівський рік виникло за аналогією до поняття собачий вік (один собачий рік прирівнюється до семи людських років). Інтернетівські “гуру” вважають, що інтернетівський рік дорівнює трьом звичайниммісяцям. Слово Internet також послужило зразком для таких поширених інновацій, як intranet, extranet, evernet. Необхідно також відмітити, що виникло новотворення outernet для позначення традиційних доінтернетівських засобів інформації – преси, літератури, телебачення тощо.

Основою для багатьох неологізмів став і скорочений варіант слова Internet - the Net, наприклад: netangst, nethead, netiquette, netizen, net-fever, netmyth, netsavvy, netsurfing, netsploitation. У цьому зв'язку відзначимо концентрацію неологізмів навколо назви міжнародної інформаційної комп'ютерної мережі Internet. Існує, наприклад, цілий ряд експресивно забарвлених слів і словосполучень, що проводять аналогію між Інтернет і швидкісною шосейною дорогою, супермагістраллю тощо: I-Bann, Info-bahn, Info-Highway, I-Way, Information superhighway, electronic superhighway, e-Bahn.

Тож ми бачимо, що з кожним роком, з кожним витком технологічного розвитку розвивається і мова, утворюються все нові і нові неологізми, нові словотворчі елементи, які необхідні для адекватного відображення нової технологічної реальності.

Розділ II. Переклад неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

II.1 Способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української таросійської мов

У процесі міжмовних контактів було вироблено ряд засобів передачі неологізмів:

- транскрипція, транслітерація

Це, так звані, квазінеперекладні методи передачі неологізмів. Їх назвали так тому, що при використанні цих прийомів акт перекладу начебто обминається і замінюється актом запозичення звукової (при транскрипції) або графічної (при транслітерації) форми слова разом із значенням з МД до МП. Втім неперекладність цього прийому, насправді, тільки удавана: фактично тут запозичення здійснюється саме заради перекладу, як необхідна передумова для його здійснення. Запозичене слово стає фактом МП та вже в цій якості виступає як еквівалент зовні ідентичний з ним іншомовного слова. Власне кажучи, цей шлях є одним з найдавніших і найросповсюдженіших на стадії природних (дописьмових) мовних контактів, втім він продовжує відігравати значну роль і зараз. Але у наш час використання цього прийому пов`язане з цілим рядом обмежень (мовна політика, стилістичні норми, традиції різних соціолінгвістичних колективів тощо).

Метод транслітерації полягає в тому, щоб за допомогою українських, російських літер передати літери, з яких складається англійське слово, наприклад, put –укр. `пут`, рос.`пут` (опціон), Nikkei – укр.`Ніккей`, рос.`Никкей` (індекс курсів цінних паперів на Токійській фондовій біржі) тощо. Транслітерація широко використовувалась перекладачами аж до кінця ХІХ століття. Для цього перекладачеві необов`язково було знати вимову англійського слова, він міг обмежитись його зоровим сприйняттям.

Значно більшої розповсюдженості у перекладацькій практиці сучасності має прийом транскрибування, який полягає в передачі не орфографічної форми слова, а фонетичної. Через значні відмінності фонетичних систем української, російської та англійської мов, така передача завжди є дещо умовною і відтворює тільки подібність англійського звучання. Взагалі перекладачеві слід завжди мати на увазі, що під час використання прийому транскрипції завжди присутній елемент транслітерації. Елементи транслітерації під час транскрибування виявляються у наступному:

- транслітерація невимовних звуків

- транслітерація редукованих голосних

- передача подвоєних приголосних

- при наявності декількох варіантів вимови вибір варіанта, найближчого до графіки

- калькування

Серед власне перекладних засобів в окрему гілку вирізняється калькування, яке займає проміжне положення між повністю перекладними та неперекладними засобами передачі неологізмів. “Неперекладність” калькування виявляється у збереженні незмінної внутрішньої форми. Калькування припускає існування двустороніх міжмовних відповідностей між елементарними лексичними одиницями, які й використовуються в якості “будівельного матеріалу” для відтворення внутрішньої форми запозиченого або перекладного слова.

Калькування як прийом створення еквівалента схожий на буквальний переклад – еквівалент цілого створюється за допомогою простого складання еквівалентів його складових. Отже калькуванню піддаються тільки неологізми складного слова. Наприклад, слово multicurrencyскладається з multiіcurrency, обидва можна перекласти окремо як `багато` та `валюта`, при складанні отримуємо `багатовалютний` (напр. кредит). Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого за допомогою еквівалента та його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить до повної оборотності відповідності.

Хоча еквіваленти-кальки “страждають” буквалізмом, стислість та потенційна термінологічність робить їх досить привабливими для використання у газетно-публіцистичних та суспільно-наукових працях.

- описові еквіваленти

Описові еквіваленти відносяться до некалькуючих засобів передачі неологізмів та принципово відрізняються від кальки тим, що в описових засобах передачі неологізмів інваріантом перекладу є саме значення іншомовної одиниці безвідносно до характеру його зв`язку із зовнішньою структурою слова, у той час як при калькуванні інваріантом перекладу є форма одиниці МД (правда, не звукова або графічна, як при транскрибуванні або транслітерації, а лексична або лексико-морфологічна), змістова сторона залишається начебто “поза дужкою”. Схематично цю різницю можна зобразити у вигляді графіків, де Фмд та Фмп – форми слів, а З – інваріантне значення: