Смекни!
smekni.com

Маркетингова стратегія суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (стр. 6 из 19)

- лінійна (використовується для апроксимації даних по методу найменших квадратів відповідно до рівняння: у = mх + b, де m - кут нахилу і b - координата перетинання осі абсцис).

- поліноміальна (використовується для апроксимації даних по методу найменших квадратів відповідно до рівняння: у = b + с1х + с2х2 + с3х3 +. + с6х6, де b і c1. с6 - константи).

- логарифмічна (використовується для апроксимації даних по методу найменших квадратів відповідно до рівняння: у = с lnх + b, де с і b - константи, ln - функція натурального логарифма).

- експонентна (використовується для апроксимації даних за методом найменших квадратів відповідно до рівняння: у = се, де с і b - константи, є - підстава натурального логарифма).

- ступенева (використовується для апроксимації даних за методом найменших квадратів відповідно до рівняння: у = схb, де с і b - константи).

- середня змінна, яку можна побудувати за декількома точками. В нашому випадку графік складається з п'яти граничних значень, отже при виборі цього типу тренду його можна буде побудувати за 2, 3 та 4 точками. При цьому кількість точок, що утворять лінію середньої змінної, дорівнює числу точок у вихідному ряді мінус значення періоду.

В даному випадку ми вибираємо тип Скользящее среднее (середня змінна), оскільки метод середньої змінної не передбачує наявності певної функції, а трендові значення визначаються прямим розрахунком. Прогнозне значення розраховується як арифметичне середнє п'яти минулих значень. Для цього в поле Період вводимо послідовно число періодів, що використовуються для розрахунку.

3. На другій вкладці Параметри вказуємо власну назву лінії тренду або приймаємо автоматичну: "2 (3,4) лінейний фільтр". На діаграмі лінія, побудована по точках середньої змінної, дозволяє побудувати згладжену криву, що більш ясно показує закономірність у розвитку даних.

Для отримання прогнозного значення виїзного потоку на 2010-2011 рр. аналогічним чином будуємо лінії логарифмічного та степеневого трендів, тобто криві, що описують процеси насичення.

1. У вкладці Линия тренда вибираємо тип лінії Логарифмическая / Степенная

2. У вкладці Параметри вказуємо назву тренду (або приймаємо автоматичну); кількість періодів (2) для прогнозу; та відмічаємо позиції "Показывать уравнение на диаграмме" та "Поместить на диаграмму величину достоверности аппроксимации R2". Відображуване разом з лінією тренда значення величиниR2 не є коректним, оскільки для логарифмічної, степеневої та експонентної ліній тренда в Місrosoft ЕхсеІ використовується трохи видозмінена модель регресії. В результаті отримуємо дві лінії тренду, що характеризують майже однакові прогнозні дані: виїзні туристичні потоки з України повільно зростатимуть, тримаючись на рівні 9 млн. чоловік.

Рис.2.1 Алгоритм розрахунку прогнозних значень туристичних потоків

2.2 Аналіз кон’юнктури ринку туристичних послуг України та м. Херсона

Як зазначалося у першому розділі дипломної роботи, визначення маркетингової стратегії туристського підприємства цілковито залежить від конкретної ситуації, в якій воно знаходиться. Тому передусім необхідно здійснити комплексний аналіз стану туристичного ринку України та м. Херсона, на якому функціонує туристична агенція "Вояж".

В межах даної роботи другий напрямок дослідження є пріоритетним, однак з метою визначення реальних тенденцій та темпів розвитку національного ринку туристичних послуг проаналізуємо його основні показники у динаміці та у регіональному розрізі (дод.1).

Застосовуючи комплексний підхід до вивчення кон'юнктури туристичного ринку я використала різні взаємодоповнюючі джерела інформації, серед яких статистична звітність Державної служби туризму і курортів України, Херсондержадміністрації, спеціалізовані періодичні видання такі як "Міжнародний туризм" та статистичні бюлетені "Туризм в Україні".

Протягом останніх десяти років туристичний ринок України розвивався в основному з орієнтацією на виїзд. Так, у 2007 році кількість туристів, що виїхали з України, зросла на 27% відносно рівня 2006 року (рис.2.2, рис.2.3, рис.2.4).

Головним фактором, що вплинув на такий ріст виїзного потоку, виявився значний відкладений попит на поїздки за кордон. Однак за останні три роки виїзний потік стабілізувався на рівні 7,2 - 8,3 млн. поїздок в рік і не має тенденції до подальшого зростання. Важливий фактор впливу на обсяг виїзного потоку - матеріальний благоустрій населення.

Рис.2.2 Динаміка обсягів туристичних потоків в Україні за 2000-2007 роки

Рис.2.3 Динаміка виїзного туристичного потоку, 6 міс. 2006-2008 рр.

Світовий досвід показує, що люди починають активно подорожувати тоді, коли доход на одну людину в сім'ї складає приблизно $1500 в місяць. Безсумнівно, що середньомісячна заробітна плата в Україні досить відрізняється від цього рівня: у 2004 вона становила 450.6 грн. ($61), у 2005 р. - 678,2 грн. ($93), у 2006 р. - 780 грн. ($107), 2007 р. - 1283 грн. ($175), 2008-2009 становить 1461 грн. ($200) в період світової кризи.

Рис.2.4 Динаміка в’їзного туристичного потоку, 6міс. 2006-2008 рр.

Можливо, масовий виїзд українців за кордон зможе мати місце, коли середня заробітна плата складе хоча б $500-$700. Однак у найближчому майбутньому цей показник навряд чи буде досягнуто, тому очікувати суттєвого зростання виїзного потоку безпідставно.

Рис.2.5 Розподіл виїзного турпотоку з України 6 міс. 2008, 2007 рр

Важливими показниками, які є необхідними для вивчення попиту на туристичні поїздки є структура споживчих потреб та переваг населення, рівень купівельної спроможності та науково-технічного прогресу. їх визначення потребує ретельного дослідження наступних демографічних факторів: чисельність населення країни або сегменту, рівень народжуваності, віковий склад населення, його географічне розподілення (дод.2).

Відповідно до виявленої тенденції (насичення та стабілізація кількості поїздок) для отримання прогнозного значення виїзного потоку з України на 2010 рік були побудовані лінії степеневого та логарифмічного трендів, тобто криві, що описують процеси з насиченням1.

Рис.2.6 Згладжування динаміки виїзду вітчизняних туристів за кордон.

На рисунку 2.6 показані лінії цих трендів, рівняння, що описують їх поведінку, згідно з якими були отримані прогнозні значення виїзного потоку та статистичні параметри трендів. Обидві лінії прогнозують досить оптимістичну кількість виїздів у 2010 році - 8962 тис. чол.

1 методика розрахунку наведена в параграфі 2.1.

Рис.2.7 Прогнозування виїзного потоку з України на 2010 р.

Що стосується в’їзного туризму то за даними державної статистичної звітності по формі 1-ТУР туристичними підприємствами України протягом 6 місяців Україну відвідали 11,3 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 19 % або на 1,8 млн. осіб більше, ніж за аналогічний період 2007 року. Збільшення обсягів в’їзного потоку у І півріччі 2008 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою на 16% з таких країн: Польща (на 16 % або на 336,6 тис. осіб), Білорусь (на 33 % або на 304,5 тис. осіб), Молдова (на 16 % або на 264 тис. осіб), Росія (на 9,4 % або на 226 тис. осіб), Румунія (на 33,7 % або на 160,4 тис осіб). Цей сегмент займає 90% усього в’їзного туристичного потоку. Варто відзначити, що змінилася тенденція у сфері організованого туризму. У першому півріччі 2008 р. спостерігається зростання цього сегменту на 59% (+223,8 тис. осіб), тоді як відповідний період 2007 р. показав зменшення на 15%. Збільшення потоків організованого туризму спостерігаються з Польщі (збільшення на 235,5%, або на 143,3 тис. осіб), Росії (збільшення на 49,7%, або на 47 тис осіб), Німеччини (збільшення на 42%, або на 8,7 тис. осіб).

Рис.2.8 Розподіл в’їзного турпотоку в Україну, 6 міс. 2008, 2007 рр.

Аналіз в'їзних туристичних потоків у розрізі областей (дод.1) свідчить, що переважна більшість іноземних туристів (96%) обслуговувалась у п'яти регіонах України: м. Київ, АР Крим, включаючи м. Севастополь, областях Одеській, Львівській, Запорізькій. Це пояснюється тим, що ці регіони є найбільш відомими і тому привабливими для іноземних туристів. Невелика кількість іноземних туристів, що відвідали такі області, як Чернівецька, Закарпатська, Полтавська, Чернігівська, обумовлено відсутністю належної реклами цих регіонів привабливих з точки зору їх туристично-рекреаційних та історико-культурних можливостей.

При цьому прослідковується пряма залежність між обсягами реалізації послуг і обсягами іноземних (в'їзних) туристичних потоків. Так, на основні регіони перебування іноземних туристів припадає і вагоміша частка обсягів реалізації послуг: в цілому по м. Київ - 41,1% від обсягу реалізації в Україні; АР Крим, включаючи м. Севастополь - 25,3%; Одеська обл. - 8,6%; Львівська обл. - 3,8%, Херсонська обл. - 2,2%. В аналогічному порядку розподіляються за областями обсяги платежів туристичних фірм до бюджету.

Традиційно показники обсягів внутрішніх туристичних потоків найвищі в АР Крим та м. Севастополі, м. Києві, областях Одеській, Волинській, Херсонській.

Аналіз пропозиції туристичного ринку України показує, що за досліджуваний період 2006-2008 рр. у зміні кількості зареєстрованих туристських підприємств спостерігається чітка тенденція стабілізації (табл.2.1).