Смекни!
smekni.com

Поліпшення фінансових показників функціонування ВАТ ПБК Славутич в місті Запоріжжя (стр. 5 из 24)

Значення коефіцієнта, що рекомендує, Бівер за міжнародними стандартами перебуває в інтервалі 0,17 - 0,4. Однак, якщо значення цього показника протягом тривалого періоду часу (1,5 - 2 роки) не перевищує 0,2, те це свідчить про формування незадовільної структури балансу підприємства.

Коефіцієнт Бівера - показник дискусійний, насамперед через неоднозначність трактування складу показника. Однак практики вважають, що точність моделі Бівера перевищує точність моделі Альтмана [38, с.361].

Основним обмеженням всіх перерахованих моделей прогнозування ризику банкрутства є, насамперед, відсутність обліку специфіки й реалій економічного життя окремих країн і факторів, що враховують вплив галузевої приналежності конкретних аналізованих підприємств [38, с.361].

6. Модель діагностики ризику банкрутства сільськогосподарських підприємств [27, с.623]. Вона має такий вигляд:

Z = 0,111 х Х1 + 13,239 Х2 + 1,676 Х3 + 0,515 Х4 + 3,80 Х5 (1.6)

де: Х1 - частка власного оборотного капіталу у формуванні оборотних активів;

Х2 - доводиться оборотного капіталу на рубль основного;

Х3 - коефіцієнт оборотності сукупного капіталу;

Х4 - рентабельність активів підприємства;

Х5 - коефіцієнт фінансової незалежності (частка власного капіталу у валюті балансу).

Константа порівняння дорівнює 8. Якщо величина Z-рахунку більше 8, то ризик банкрутства малий або відсутній. При значенні Z-рахунку менше 8 ризик банкрутства присутнє: від 8 до 5 - невеликої; від 5 до 3 - середній; нижче 3 - великий; нижче 1 - наступає повна (стовідсоткова) неспроможність.

Тестування даної моделі по досліджуваній вибірці суб'єктів господарювання показало, що вона дозволяє досить швидко провести експрес-аналіз фінансового стану сільськогосподарських підприємств і досить точно оцінити ступінь імовірності їхнього банкрутства.

Такі показники й моделі в основному використовуються для всебічної оцінки фінансового стану підприємства. Однак це не означає, що систематичний аналіз фінансового стану повинен здійснюватися по всіх цих показниках. Вибір показників залежить від мети й завдання аналізу в кожному конкретному випадку.

Із усього вищевикладеного доцільно сформувати наступні напрямки вдосконалювання методики оцінки фінансового стану підприємства:

¾ перелік первинних показників оцінки фінансового стану підприємства повинен бути оптимальним (невелика кількість найважливіших показників);

¾ однойменні показники повинні розраховуватися за однаковими схемами (формулами) розрахунку;

¾ оцінка фінансового стану підприємства повинна доповнюватися оцінкою ризику його банкрутства;

¾ результати оцінки фінансового стану підприємства повинні бути однозначно трактованими [38, с.451].

1.3 Особливості аналізу фінансових показників на промисловому підприємстві й напрямку його вдосконалення

На сьогоднішній день в економічній літературі існує безліч методик поглибленого аналізу та експрес-аналізу фінансового стану підприємства, в основі яких покладено співставлення абсолютних та відносних показників. Тому в практичній діяльності перед фінансовими аналітиками промислових підприємств постає складна задача вибору методики проведення оцінки фінансового стану підприємства, яка б об’єктивно відображала його господарську діяльність.

Вирішенням вказаної проблеми може стати розробка єдиної методологічної основи інтегральної оцінки фінансового стану підприємства, яка б дозволила всебічно оцінити фінансово-господарську діяльність підприємства, визначити недоліки в його роботі та відшукати шляхи поліпшення фінансового стану підприємства. Інтегральна оцінка є ефективним механізмом аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств [4, с.196]. Це зумовлює важливість визначення інтегральної оцінки фінансового стану підприємства і актуальність питань, пов'язаних з розробкою нових і поліпшенням існуючих методик її проведення.

Фінансовий стан підприємства, характеризується множиною певних фінансових показників, тому для співставлення та упорядкування окремих підприємств виникає необхідність агрегування усіх ознак множини до одного кількісного показника, яким є інтегральна оцінка. Одним із різновидів інтегральної оцінки є рейтингова оцінка, яка по суті є порівняльним аналізом одиниць досліджуваної сукупності.

Оскільки показники, що характеризують фінансовий стан мають різний вплив, тобто вони різновагові, то для побудови рейтингу необхідно використовувати формулу середньоарифметичної зваженої, яка передбачає надання кожному показнику певного рівня значимості [4, с.207]:

(1.7)

Де m – кількість фінансових показників рейтингової оцінки;

si – стандартизоване значення фінансового показника;

wi - вага (значимості) фінансового коефіцієнта.

Фінансовий стан підприємства насамперед характеризується показниками фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності, та ефективності використання капіталу, тому інтегральна оцінка представляє собою сумарне значення стандартизованих показників, що характеризують ці складові.

Стандартизація вибраних показників здійснюється шляхом ділення фактичних показників на стандартне значення, тобто [4,с.209]:

(1.8)

де xi – фактичне значення фінансового показника;

ai – стандартне значення фінансового показника.

Таким чином, виходячи із визначеного механізму стандартизації (1.8), формула (1.7) буде мати наступний вигляд :

(1.9)

На основі отриманого інтегрального показника робиться висновок про рейтинг підприємства за шкалою, наведеною в табл. 1.

Слід зазначити, що даний підхід в основному розглядається російськими вченими та фінансовими аналітиками [15, с.31–35], тому даний підхід потребує певної адаптації для українських підприємств.

Таблиця 1

Інвестиційний рейтинг підприємства

Рейтинг Зона діяльності Значення І Фінансовий стан
А ++ А + А Зона інвестицій Більше 100 від 91 до 100 від 81 до 90 Дуже добрий стан Стабільний стан Безпечний стан
Б + Б Зона спекуляцій від 71 до 80 від 61 до 70 Невпевнений стан Нестабільний стан
В + В Зона благодійності від 51 до 60 нижче 50 Потенційне банкрутство Банкрутство

Експертним методом були визначені стандартні значення фінансових показників та їх вагові коефіцієнти, які відображені в табл. 2.

Таблиця 2

Стандартні значення фінансових показників та їх вагові коефіцієнти

Показник Wi Ai
Показники ефективності використання капіталу
Рентабельність вкладень 8 0,2
Ефективність використання власного капіталу 6 0,2
Загальна рентабельність продукції 9 0,4
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів. 10 0,8
Коефіцієнт оборотності матеріальних активів 4 6
Коефіцієнт оборотності власного капіталу 4 6
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 6,5 3,5
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 6,5 3,5
Показники платоспроможності та ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 6 0,3
Загальний коефіцієнт ліквідності 6 2
Коефіцієнт покриття 9 1
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами 7 0,5
Коефіцієнт незалежності 7 0,5
Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів. 7 1
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів 7 0,1

Вирішення першої проблеми передбачає державне втручання для законодавчого вдосконалення національних стандартів бухгалтерського обліку.

Для надання інтегральній оцінці більш динамічного характеру необхідна побудова моделі, яка дозволить визначити інтегральну оцінку фінансового стану підприємства в майбутньому.

Уникнути суб’єктивізму можливо за рахунок формалізації думок експертів. В даному дослідженні більш детально зупинимося на формалізації думок експертів.

В якості вхідних даних пропонується розглядати показники (фактори), що характеризують фінансовий стан промислового підприємства (для зручності при переліку одночасно введемо ряд умовних позначень): Z1 – рентабельність вкладень по чистому прибутку; Z2 – прибутковість поточних активів; Z3 – рентабельність перманентного капіталу; Z4 – рентабельність вкладень; Z5 – рентабельність власного капіталу; Z6 – рентабельність продукції; Z7 – рентабельність реалізації; Z8 – рентабельність продажу за чистим прибутком; Z9 – оборотність оборотних коштів; Z10 – оборотність матеріальних коштів; Z11 – оборотність власного капіталу; Z12 – оборотність кредиторської заборгованості; Z13 – оборотність дебіторської заборгованості; Y14 – абсолютна ліквідність; Y15 – загальна ліквідність; Y16 – покриття зобов’язань дебіторською заборгованістю; Y17 – поточна ліквідність; Х18 – забезпеченість власними оборотними коштами; Х19 – співвідношення власних і залучених коштів; Х20 – фінансова незалежність; Х21 – довгострокове залучення позикових коштів; Х22 – маневреність власних коштів; Х23 – концентрацію залученого капіталу.

За допомогою кореляційного аналізу були визначені показники, які створюють мультиколінеарність та несуттєво впливають на інтегральний показник. Після елімінування вищезазначених показників, система факторів, які впливають на інтегральну оцінку фінансового стану промислового підприємства набула вигляду: Z2 – прибутковість поточних активів; Z5 – рентабельність власного капіталу; Z6 – рентабельність продукції; Z8 – рентабельність продажу по чистому прибутку; Z9 – оборотність оборотних коштів; Z12 – оборотність кредиторської заборгованості; Y14 – абсолютна ліквідність; Y16 – покриття зобов’язань дебіторською заборгованістю, коефіцієнт покриття; Х18 – забезпеченість власними оборотними коштами; Х20– фінансова незалежність.