ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Соціальні виплати населенню: теорія, політика, генезис, організаційне забезпечення
1.1. Теоретичні основи соціальних виплат населенню в системі суспільних благ
1.2. Стратегія, політика та ретроспективний огляд фінансового забезпечення соціальних виплат в Україні
1.3. Організаційно-правові засади функціонування соціальних виплат органами праці та соціального захисту населення
Розділ 2. Аналіз діючої практики фінансового забезпечення соціальних виплат населенню, локальний рівень
2.1. Соціальний захист інвалідів і ветеранів війни та праці, громадян похилого віку
2.2. Державна допомога сім’ям з дітьми
2.3. Цільова грошова допомога на проживання громадян з мінімальними доходами та інші види соціального захисту
Розділ 3. Удосконалення фінансового забезпечення соціальних виплат населенню органами праці та соціального захисту населення
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
Відродження та економічне зростання будь-якої країни передбачає необхідність вирішення соціальних проблем. У важких умовах формується Україна як соціальна держава. Цей складний шлях соціального розвитку пройшла більшість європейських держав.
Розбудова соціальної моделі молодої незалежної України на засадах ринкової економіки має вирішальне значення для існування країни як соціальної держави. Надалі недооцінка проблеми, що мала місце до останнього часу, призведе до соціального вибуху та розвалу країни. Успіхи у становленні соціальної держави визначають для України і входження її у світове співтовариство, інтеграцію в європейські структури. Зростання бідності, корупції, веде до поглиблення міжнародної ізоляції країни. І, навпаки, зростання всенародного добробуту – ключ до реального, а не юридичного визнання країни.
Складовою частиною соціальної ринкової економіки є соціальний захист населення. Завдання України полягає в тому, щоб здійснюючи перетворення у напрямку економічного зростання , забезпечити достатній рівень життя громадян. У концепції соціальної ринкової економіки виправдав себе принцип соціальної допомоги. В умовах створення вільного економічного простору та свободи дій для успішної і творчої діяльності конкретної особи соціальна допомога окремим категоріям громадян створює фундамент для досягнення добробуту всіх членів суспільства.
Успішне входження України у міжнародне співтовариство, її активна участь у майбутніх інтеграційних процесах, безпосередньо залежить від характеру та рівня вирішення нею власних проблем у соціально-економічній сфері.
Таких проблем в Україні нагромадилось чимало. Так, більше трьох четвертих населення нашої держави живе на рівні, що за світовими вимірами вважається нижче середнього. Не виконується конституційна норма щодо рівня забезпечення громадян, соціальні виплати яких є єдиним джерелом їхніх доходів. Окремі соціальні виплати є надто мізерними і мають чисто символічне значення. Розроблена і схвалена програма уряду України передбачає суттєве реформування системи соціального захисту населення, однак залишається невирішальною проблема пошуку джерел виконання даної програми. Наявність цих та інших проблем, “вузьких місць” та недоліків обумовили вибір теми магістерської роботи та її актуальність.
Метою магістерської роботи є оцінка стану, методики і практики соціального захисту населення в умовах переходу України до ринкових відносин, фінансування соціальних виплат сім’ям з дітьми, інвалідам з дитинства, ветеранам війни та праці, як найбільш важливих видів соціального захисту і розробка шляхів їхнього покращення та удосконалення в сучасних умовах.
Для успішного досягнення поставленої мети у роботі поставлені наступні завдання :
- дослідити необхідність, суть та значення соціального захисту населення у перехідний період;
- вивчити види соціального захисту населення та джерела їх фінансування;
- розкрити організаційно-правові засади функціонування
програм щодо соціального захисту населення з державного та місцевих бюджетів;
- проаналізувати діючу практику фінансового забезпечення та соціальних виплат населенню на локальному рівні;
- розробити рекомендації по удосконаленню фінансового забезпечення соціальних виплат населенню органами праці та соціального захисту населення.
Об’єктом магістерського дослідження обрано систему соціального захисту населення в Україні в цілому, з більш детальним розглядом соціальних виплат сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям та захисту ветеранів війни та праці, які здійснюються за рахунок бюджетних коштів. Використані фактологічні матеріали районного фінансового відділу та управління соціального захисту населення у місті Борщів.
Предметом роботи є фінансові відносини, які виникають в процесі здійснення соціального захисту населення.
Методологічною основою роботи є Конституція України, закони України, нормативні та інструктивні документи з обраного напрямку дослідження.
Теоретичною основою роботи є висновки та узагальнення вітчизняних економістів, що містяться у монографічний , спеціальній та періодичній літературі, матеріалах наукових і науково-практичних конференцій з питань соціального захисту населення.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що автором уточнені концептуальні підходи до соціальних виплат у системі соціальних благ та сформульовані напрями удосконалення фінансового забезпечення соціальних виплат населенню .практичне значення роботи полягає у можливостях реалізації запропонованих рекомендацій, що стосуються покращення фінансового забезпечення соціальних виплат населенню у роботі органів соціального захисту населення, окремі пропозиції можуть бути реалізовані при розробці проекту Соціального кодексу України.
Магістерська робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
В першому розділі роботи висвітлені питання соціальних виплат населенню та фінансове забезпечення соціальних виплат, теоретичні, організаційно-правові засади соціального захисту населення.
Другий розділ присвячений аналізу діючої практики фінансового забезпечення соціальних виплат населенню на локальному рівні.
В третьому розділі сформульовані напрями удосконалення фінансового забезпечення соціальних виплат населенню органами праці та соціального захисту населення.
У висновках проведені підсумки магістерського дослідження.
Обсяг роботи 116 сторінок рукописного тексту. Робота містить 7 таблиць, 4 рисунки, 50 найменувань використаної літератури і один додаток.
Розділ 1. Соціальні виплати населенню: теорія, політика, генезис, організаційне забезпечення
1.1 Теоретичні основи соціальних виплат населенню в системі суспільних благ
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.
Соціальний захист – це система правових норм, яка регулює відносини по наданню соціальних послуг та матеріальному забезпеченню громадян в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, заохоченню материнства і наданню підтримки сім’ям з дітьми, а також у старості та інших випадках, передбачених соціальним законодавством [33, С.111].
Соціальний захист населення є продуктом ринкової економіки. В умовах ринкової економіки, атрибутом якої є різноманітні ризики, соціально-економічні гарантії мають здійснюватись за такими основними напрямами.
Перший напрям полягає в тому, що держава повинна гарантувати кожному громадянину, зайнятому трудовою діяльністю, нормальний рівень добробуту через мінімальний рівень заробітної плати, її індексацію, помірні податки і невтручання у підприємницьку діяльність в разі дотримання законодавства країни.
Другий – задоволення пріоритетних потреб людини. До них належать:
- здобуття освіти (загальної);
- виховання дітей і підлітків;
- підготовка кадрів;
- проведення культурно-освітньої роботи;
- охорона здоров’я;
- розвиток фізичної культури і спорту.
Ці потреби держава задовольняє в законодавчому порядку за рахунок бюджету в мінімально достатніх розмірах у формі безоплатних послуг, їх розміри повинні поєднуватися з розміром стягуваних прямих і непрямих податків. Це є умовою соціальних гарантій.
Третій напрям пов’язаний з вирівнюванням рівня життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких не залежить від їх трудових зусиль. Причинами можуть бути: стан здоров’я, вік, втрата роботи, кризові явища в економіці. Формами задоволення відповідних потреб виступають пенсії.
Четвертий напрям – всі можливі пільги, визначені чинним законодавством, матеріальна допомога, стипендії, грошові виплати, їх індексація тощо.
Отже, соціальні гарантії – це об’єктивна категорія, а їх рівень, різноманітність форм є виміром цивілізованості суспільства. Соціальні гарантії повинні забезпечувати певний рівень благ і послуг. У зв’язку з цим постає питання фінансування визначених витрат, їх джерелами можуть бути внески самих громадян, підприємницьких структур та кошти держави.
Населення знаходиться у тісному зв’язку з бюджетною системою. Ці стосунки носять двосторонній характер. Працююча частина громадян вносить до бюджету податки, обов’язкові платежі, а держава бере на себе певні соціальні гарантії, склад яких на нашу думку може бути рис. 1.1.
Так, соціальні гарантії реалізуються у трьох формах: грошовій (мінімальна заробітна плата), безоплатних послуг, і дотацій, що спрямовуються на зниження цін і тарифів на товари і послуги масового попиту.