Призначення Програми трансформації:
Науково спроектувати інноваційну модель національної загальноосвітньої школи (у формі школи козацько-лицарського виховання), яка б характеризувалася перевагою:
А. Духовних і гуманістичних цілей та завдань над технократичними, антиприродними, примітивно практичними.
Б. Соціально-культурного і мистецького змісту над науково-технічним.
В. Динамічно відкритих форм козацько-лицарського виховання та навчання над статичними і закритими, також і традиційними уроками.
Г. Психолого-мистецьких інваріантних технологій і методів виховання та навчання над пояснювально-ілюстративними та розвивально-декларативними.
Д. Об’єктно-психологічних і критеріально-змістовних систем оцінювання над суб’єктно-емпіричними, догматично-вироковими.
Пропонована Програма трансформації покликана комплексно спроектувати ментально зорієнтовану, гуманістичну школу козацько-лицарського виховання, яка б повно реалізувала національні інтереси в галузі освіти, системи державотворення та готувала духовно розвинену особистість.
Освітньо-виховний ідеал школи козацько-лицарського виховання:
Особистість лицаря – мета школи козацько-лицарського виховання. Плекати мудрого і волелюбного громадянина незалежної України з національною самосвідомістю, гуманними цінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.
Завдання школи козацько-лицарського виховання:
Центруються на особистості вчителя і учня, якій повною мірою притаманні:
А. Національна самосвідомість як родовідна причетність особи до ментальної непересічності етносу.
Б. Гуманістична спрямованість і позитивне сприймання природи людини, її психосоціального розвитку та життєвідчування.
В. Культура поведінки та моральний імператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотворення та морально-етична діяльність.
Г. Духовне життя як прогресуючий внутрішній розвиток, усезростаюча віра, добродійна любов і життєдіяльне самотворення.
Д. Ментальна мудрість як буттєве синергійне поєднання особистістю кращого національного досвіду, розуміннєвих цінностей, моральної виваженості і духовно-естетичної досконалості.
Об’єкт Програми трансформації:
Експериментальне моделювання збагаченого, ментально зорієнтованого соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання як саморозвивальної освітньо-виховної інституції.
Предмет Програми трансформації:
Психомистецькі технології і методи духовно-лицарського єднання вчителя та учня як активних носіїв соціально-культурного досвіду, що внутрішньо осягається кожним у ході оволодіння навчальними курсами для школи козацьколицарського виховання та навчання.
Завдання Програми трансформації:
А. Загальнонауковий (міждисциплінарний) аспект: створити та соціально адаптувати концепцію відродження національної школи козацько-лицарського виховання.
Б. Філософський аспект: дослідити історичні типи освітянства та обґрунтувати методологічну модель наукового проектування соціальнокультурного простору школи.
В. Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію лицарсько зорієнтованої освітньої діяльності особистості професіонала – вчителя, учня, психолога, соціолога тощо.
Г. Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему психомистецьких технік духовного єднання вчителів і учнів школи.
Новизна Програми трансформації:
Уперше науково (концептуально і методологічно) проектується нова освітньо-виховна система життєдіяльності загальноосвітньої школи козацьколицарського виховання, що професійно організовує духовно збагачений, ментально зорієнтований соціально-культурний простір школи, стрижнем якого є психомистецькі технології і методи козацького духовного єднання.
Теоретичне значення Програми трансформації:
Засобами теоретичного аналізу і міжнаукової рефлексії обґрунтовуються:
А. Концепція відродження національної школи козацько-лицарського виховання.
Б. Теорія життєстверджуючої освітньої духовної діяльності.
В. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти.
Г. Система психомистецьких технологій козацького духовного єднання особистостей.
Практичне значення Програми трансформації:
Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України до європейського соціально-культурного простору.
Строки виконання Програми трансформації:
Початок – 1998 рік, закінчення – 2009 рік. Етапи: І. Підготовчий – 1998-1999 роки.
ІІ. Концептуально-проектно-діагностичний – 2000-2001 роки.
ІІІ. Організаційно-прогнозуючий – 2002-2003 роки.
ІУ. Розвивально-формувальний – 2004-2007 роки.
У. Результативно-узагальнюючий – 2008-2009 роки.
Критерії результативності виконання програми трансформації:
А. Духовна особистість козачати як універсам, суб’єкт та індивідуальність з чітко сформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культурою мислення і ментальною мудрістю.
Б. Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальної взаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальних курсів.
В. Соціальна ефективність і духовна ємність технологій і методик, які організуються за технологіями цілісного козацько-лицарського виховного процесу.
Г. Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і духовного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурним довкіллям школи.
Д. Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховної системи.
Е. Зміст, структура і характеристика духовно зорієнтованого, високо розвивального соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.
Ж. Рівні і психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовного самовдосконалення і самоактуалізації.
Позитивний результат:
А. Висока національна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеалам українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональна злагода.
Б. Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового, соціального і духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого і цінністно-естетичного ідеалу.
В. Висока результативність науково спроектованого соціально-культурного простору школи щодо духовного розвитку і етнонаціонального збагачення ментального досвіду вчителя та учнів.
Г. Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання на психосоціальний і духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурне зростання та навчальну успішність.
Д. Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментального освітнього процесу в благодатному емоційнопсихологічному полі культурного життя.
Е. Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.
Ж. Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студій шкільного національно-культурного центру «Берегиня».
З. Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, що виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.
І. Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальна мудрість – основні риси духовно розвиненої особистості – випускника Адамівської школи козацько-лицарського виховання.
Можливий негативний прогноз:
А. Незначний загальнокультурний і духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-лицарського виховання наприкінці трансформації порівняно з вихідними даними її констатуючої частини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.
Б. Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментальної соціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідом роботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.
В. Не відстеженні важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічні та організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатів експериментальної роботи.
Г. Не створені об’єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічної діагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картина психосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.
Д. Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавців Програми трансформації.
Е. Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконання Програми трансформації у повному обсязі.
Ризики цього етапу: головний ризик - неготовність частини ідейних соратників до тривалої, буденної, копіткої роботи. Новостворену шкільну організацію міг би чекати крах, якщо ми - лідери не змогли б навчитися плавати і випливати упродовж перших 100 днів роботи. Згодом для нас стало головним завданням не втонути в морі дріб’язкових проблем, які були головною перешкодою системному рухові на шляху до побудови принципово нової шкільної організації, не розчинитись у тій частині локального соціуму, який Ліна Костенко в одному зі своїх віршів назвала «міщанським кодлом».