Смекни!
smekni.com

Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу (стр. 23 из 67)

В даний час кількість і строки планово-попереджувальних ремонтів і технічних доглядів визначають за одним з таких показників: за обсягом робіт в умовних еталонних гектарах (для комбайнів - у гектарах збиральної площі), за кількістю мото-годин роботи, за кількістю витраченого пального. При цьому необхідно мати на увазі, що в якості середнього нормативу прийнято витрати палива на один умовний еталонний гектар в кількості 13,5 кг, а на одну мото - годину еталонного трактора витрати дизельного пального складають 16,3 кг. Порядок і вимоги до організації технічного обслуговування, ремонту і зберігання машин включають планування відповідних видів робіт згідно з нормативно-технічною документацією.

Кількість ремонтів і технічних доглядів планується, виходячи з обсягів робіт, виконуваних машинами, і встановлених диференційованих міжремонтних строків. При цьому враховується технічний стан машин даної марки. Слід лише підкреслити, що додержання періодичності при проведенні ремонтів і техдоглядів є важливою умовою високої працездатності машинно-тракторного парку і зменшення експлуатаційних витрат у розрахунку на одиницю виконаних робіт.

Економія на технічному обслуговуванні не повинна бути - вона лише вважається такою, в дійсності ж - неминучі втрати. Тому в кожному підприємстві повинна бути чітка система контролю за додержанням строків ремонту і технічного обслуговування тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин.

У свій час витрати на ремонти і технічні догляди визначались, виходячи з річного обсягу робіт (витрат пального) і нормативних витрат на ці заходи. Питома вага витрат визначалася з урахуванням нормативного річного навантаження (витрат пального) машин. Для тракторів і комбайнів вони визначалися за марками і видами ремонтно-обслуговуючих робіт (капітальний і поточний ремонти, технічне обслуговування, заміна гусениць і гуми, зберігання).

Річне напрацювання найчастіше показували для тракторів в умовних еталонних гектарах, а для комбайнів - у фізичній (збиральній) площі. Тепер час для цього широко використовують витрати пального. Це дуже важливо у зв'язку з обмеженістю паливно-енергетичних ресурсів і необхідністю освоєння ресурсо-енергозберігаючих технологій.

Відтворення основних фондів - це двоєдиний процес їхнього оновлення за вартістю й у натуральному вигляд на новій технічній основі. У кожному підприємстві відтворення здійснюється шляхом: своєчасного відшкодування основних засобів, що вибувають на умовах їхнього розширення, поліпшення, оптимізації структури, підвищення якості машин і устаткування.

Таким чином, відтворення відбувається на новій технічній основі при поліпшенні технології, організації виробництва, раціональному поєднанні засобів виробництва і робочої сили.

Джерелами розширеного відтворення основних фондів є прибуток підприємства, фонд амортизації, кредити банку й інші інвестиційні джерела.

Відтворення машинно-тракторного парку включає: розрахунок раціонального його складу, списання старих машин, що прослужили амортизаційний термін і зазнали фізичного й морального зносу, поповнення і розширення парку за рахунок постачань нової, більш продуктивної й економічної техніки.


5.2 Організація ефективного використання машинно-тракторного парку

Підвищення загальної ефективності сільськогосподарського виробництва залежить від багатьох факторів, серед яких особлива роль відводиться механізації. Ріст рівня механізації діє як на зниження трудомісткості, а через неї на собівартість продукції, так і на зростання обсягу виробництва через скорочення агротехнічних строків польових робіт, зменшення втрат вирощеного урожаю. Розглянемо динаміку наявності основної сільськогосподарської техніки в господарствах Запорізької області (табл. 5.2).

Аналіз цієї таблиці свідчить про те, що за останні роки виявляється чітка тенденція до зменшення наявності сільськогосподарської техніки. Так, кількість тракторів у 2003 р. склала лише 65% від рівня 1992 p., плугів - 54%, зернозбиральних комбайнів - 56%, кукурудзозбиральних - 36% та кормозбиральних - 33%.

Таблиця 5.2 Наявність сільськогосподарської техніки в господарствах Запорізької області (тис. штук)

Показники 1992 р. 1995 р. 2000 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р.
Трактори 24154 19624 16116 15667 15069 14690
Плуги 7761 6547 4502 4221 4052 , 3854
Сівалки 12686 10325 7485 6890 6501 6151
"Зернозбиральні комбайни 4697 3791 2573 2634 2634 2628
Кукурудзозбиральні комбайни 732 567 356 263 252 230
Кормозбиральні комбайни 2541 1936 1183 840 738 665

Рис. 5.1 Динаміка кількості основних видів сільськогосподарської техніки у Запорізькій області

Для визначення залежності між технічною забезпеченістю і урожайністю зернових культур був розрахований індекс середньої наявності сільськогосподарської техніки та проведено кореляційно-регресійний аналіз за допомогою програми Microsoft Excel:

R = 0,68; R2= 0,47;

Y= 3,85 + 23,69X,

де: R - коефіцієнт кореляції; R2 - коефіцієнт детермінації;

Y- урожайність зернових культур, ц/га.

На підставі цих даних робимо висновок, що зміна урожайності зернових культур за період, який узято для аналізу, на 47% залежить від зменшення кількості наявної техніки. Рівняння регресії дозволяє прогнозувати рівень урожайності залежно від кількості наявної техніки.

В той же час кількість наявних технічних засобів не дає повної картини їх ефективного використання. Як показують статистичні дані, скорочення чисельності технічних засобів супроводжується їх старінням. Тобто оновлення техніки із року в рік зменшується. Розрахуємо ці коефіцієнти.

Коефіцієнт оновлення засобів (К0Н0взас) знаходиться за формулою:


де: Zвведені - введені за рік засоби виробництва, грн; ZKp - залишок засобів на кінець року, грн. Коефіцієнт вибуття технічних засобів (Квиб) розраховується за формулою:

де Zeu6 - засоби які вибули за рік, грн.

Розрахунок цих показників по господарствах Запорізької області за 2004 р. показує, що коефіцієнт оновлення склав всього 1,3%, коефіцієнт вибуття - 9,4%.

Стара техніка - це не тільки додаткові грошові витрати на обслуговування, а й низька продуктивність праці.

Нами проведені хронометражні спостереження за агрегатами на весняному обробітку ґрунту, посіві, збиранні зернових

та технічних культур, осінній обробці ґрунту. Для аналізу взяті показники використання норми часу (k4), витрати пального (kn) та виробіток за зміну (ke).

де: Нн Нф - нормативні та фактичні витрати часу на обробіток 1 га, год/га;

NH, Иф - нормативні та фактичні витрати пального на 1га обробленої площі, кг/га;

Вф Вн - фактичний та нормативний середній виробіток агрегату за зміну, га.

Індекс загальної ефективності використання технічного засобу (Іт) розраховується як середньоарифметична величина наведених вище показників:

Розглянемо зведені дані поопераційних показників використання техніки на прикладі дослідного господарства "Запорізьке" Запорізького району Запорізької області (табл. 5.3).

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що ефективність використання технічних засобів дуже низька і коливається від 0,37 до 0,59. Тобто потужна можливість наведених агрегатів використовується лише на 37-59%.

Розглянемо причини низької ефективності використання технічних засобів. Перш за все, як уже відмічалось, при використанні техніки спостерігається її "старіння", що, в свою чергу, веде до значних витрат продуктивного робочого часу на ремонтні роботи та підготовчий час.

Таблиця 5.3 Поопераційне використання технічних засобів

Марка технічного засобу Склад агрегату Показники використання техніки
глибина обробітку, см норма часу, год/га витрати пального, кг/га виробіток за зміну, га індекс ефективн. використ. техніки
Оранка
|Т-74 П-5-35 норма фактично 20-22 20-22 1,3 2,5 13,2 26,0 5,4 3,4 0,55 '
Боронування
Дт-75 БЗТС-ІПІм) норма фактично - 0,08 0,24 1,1 3,0 25 10 0,37
Суцільна культивація з боронуванням
Дт-75 КПС-4 норма фактично 6-8 6-8 0,2 0,47 2,4 6,9 25 10 0,39
Іосів зернових культур
МТЗ-82 СЗ-3,6 норма фактично - 0,82 2,4 2,3 3,8 20 6,8 0,43
збирання зернових культур
СК-5м Жатка (Зм) норма фактично - 1,67 3,0 13 19 5,4 2,9 0,59

Дослідження проведено на прикладі дослідного господарства "Запорізьке". Аналізуючи існуючу залежність між строком експлуатації та витратами робочого часу на ремонтні роботи (рис. 5.2), можемо зробити висновок про наявність параболічної залежності.

Розрахунки, виконані за допомогою Microsoft Excel дозволяють оцінити рівняння регресії, які мають такі параметри: