Після оцінки ґрунтів усіх полів по кожній сільськогосподарській культурі визначають середньовиважений бонітет грунтів по господарству. Одержані зведені бонітети зіставляються з розрахунковими. Вони можуть відрізнятися від них на 2-3 бали за рахунок чергування різноманітних по ґрунтовому покриттю полів у сівозмінах.
Оцінка ґрунтів для культур, не приведених в шкалах бонітетів, може проводитись по бонітетах інших, близьких по біолого-екологічних і господарських особливостях культур: для озимої пшениці і жита на зелений корм - по шкалі бонітетів для озимої пшениці на зерно, для кукурудзи на зелений корм і силос - по шкалі кукурудзи на зерно, кормових буряків - по шкалі цукрових буряків, проса та інших зернових по шкалі групи зернових культур.
Шкали бонітетів ґрунтів є нормативами родючості ґрунтів по усереднених попередниках. Так, в умовах нестійкого і недостатнього зволоження такий попередник озимої пшениці, як чистий або зайнятий пар, може згладити вплив на урожай недостатньої атмосферної вологи, а стерньові попередники - підсилити його. Тому для озимої пшениці вводять поправочний коефіцієнт на бонітет ґрунтів, виходячи з попередників. Так, урожайність після кукурудзи молочно-воскової стиглості на зелений корм прийнято за 1, по чистих і зайнятих парах - вище, а після стерньових попередників - нижче 1. Кінцевий бонітет ґрунтів поля озимої пшениці визначається множенням середньо виваженого бонітету ґрунтів на поправний коефіцієнт. Наприклад, середньо виважений бонітет ґрунтів поля озимої пшениці - 65 балів, поправочний коефіцієнт на стерньовий попередник - 0,91. Кінцевий бонітет поля складає 60 балів (65 балів х 0,91).
Для спрощення розрахунків по районах і підприємствах визначають поправочні коефіцієнти на попередник по оцінках районів, або зонах області, як середньо виважені величини.
Для того, щоб безпосередньо використовувати результати бонітування у визначенні рівнів родючості ґрунтів без внесення добрив, необхідно знати ціну одного бала ґрунту по урожайності культур. Ціна бала, незалежно від агроґрунтового району, є середньо обласною і залежить від досягнутого рівня культури землеробства, тобто величина її є динамічною. З підвищенням загальної культури землеробства ціна одного бала бонітету по урожайності культур підвищується.
Оцінка природної родючості ґрунтів для програмування урожайності інших культур (овочеві, однорічні та багаторічні трави на зелений корм, на сіно та ін.) проводиться по шкалі оцінки вказаних зернових і технічних культур з близькими господарськими або кормовими властивостями. Наприклад, в 1 ц зерна ячменю міститься 1,21 ц к.од., а в 1 ц зеленої маси однорічних трав - 0,18 ц к.од. (в 6,72 р. менше). На цьому самому полі ціна одного бала для однорічних трав на зелений корм складе 2,75 ц/га (6,72 х 0,41).
При наявності в підприємстві зрошуваних чи осушених земель для їх оцінки бонітет ґрунтів помножується на коефіцієнт ефективності використання, який суттєво коливається по зонах України.
Ресурсна врожайність за рахунок використання органічних та мінеральних добрив розраховується по їх окупності приростом урожайності.
Ефективність використання добрив в значній мірі залежить від агрохімічних властивостей ґрунтів. При незначному вмісту в них поживних речовин одна і та сама доза внесення добрив дає більшу прибавку, ніж при підвищеному і високому вмісту. Тому при розрахунку врожайності здійснюють коригування доз внесення добрив по прийнятих коефіцієнтах (табл.8.2).
Таблиця 8.2 Поправні коефіцієнти до середніх доз мінеральних добрив
| Вміст поживних речовин у ґрунті | Зернові | Просапні |
| Низький | 1,2 | 1,5 |
| Середній | 1,0 | 1,0 |
| Підвищений | 0,7 | 0,8 |
| Високий | - | 0,5 |
Таким чином, величина ресурсної врожайності складається з її частини, одержаної за рахунок природної родючості, приросту, одержаного за рахунок мінеральних та органічних добрив, і визначається за формулою:
¥~р =Б х Ц+Км х Ом+К0 х 00,
де: Ур - нормативна ресурсна урожайність, ц/га;
Б - бонітет грунтів, балів;
Ц - ціна 1 бала, ц;
Км - кількість мінеральних добрив, ц д.р.;
Ом - окупність 1 ц д.р. мінеральних добрив;
K0 - кількість органічних добрив, т;
О о - окупність 1 т органічних добрив, ц.
Для визначення урожайності сільськогосподарських культур необхідно знати: розміщення і площу посіву культур в полях сівозмін; планову кількість органічних та мінеральних добрив, що будуть внесені під культури; картограми забезпеченості грунтів пересувними формами поживних речовин; попередники. З урахуванням цього визначають ресурсну урожайність сільськогосподарського підприємства. Так, наприклад, дослідне господарство Запорізької сільськогосподарської дослідної станції розташоване в зоні Степу. Бонітетна оцінка ріллі складає: зернові -61; горох - 61; цукрові буряки - 55; соняшник - 74. Забезпеченість пересувними формами поживних речовин середня. Порядок визначення ресурсної врожайності по полях сівозмін приведено в табл. 8.З.
Ресурсна врожайність за рахунок природної родючості визначається як добуток середньо виваженого бонітету ґрунтів поля (для озимої пшениці скоригованого на поправний коефіцієнт на попередник) на ціну одного бала. Бонітетна оцінка ріллі для озимої пшениці по чистому пару складає 80 балів (64x1,25). За рахунок природної родючості врожайність складе 37,6 ц/га (80x0,47). За рахунок внесення органічних і мінеральних добрив 8,7 ц/га [(16х0,20)+(1,12x4,90)]. По цукрових буряках ресурсна врожайність складе: за рахунок природної родючості 232,1 (55x4,22), приріст за рахунок добрив 83,8 [(16х2,48)+(2,36х18,7)]. Разом 315,9 (232,1+83,8). В такому ж порядку визначається ресурсна урожайність інших культур.
Слід мати на увазі, що з урахуванням всіх перелічених умов і факторів рівень урожайності повинен бути реальним для господарства.
Розроблення структури посівних площ слід починати з економічної оцінки сільськогосподарських культур і вивчення кон'юнктури ринку в плановому році. Оптимальний варіант структури посівних площ повинен забезпечувати виконання договірних зобов'язань по продажу продукції рослинництва,
Таблиця 83 Програмування урожайності сільськогосподарських культур (в розрахунку на 1 га)
| Окупність | Приріст | ||||||||||||
| Бонітет ґрунтів | Ціна 1 бала.ц | Ресурсна врожайність за | Планується внести добрив на 1 га | добрив приростами урожайності, | урожайності за рахунок внесення доб- | Ресурсна | |||||||
| Культури сівозміни | ц/га | рив, ц/га | урожай йність, 1 ц/га | ||||||||||
| Середньо виважений коефіціент | Поправочний коефіцієнт | кінцевий | Рахунок родючості ґрунтів | Органічних,т | Мінеральних, ц.р. | 1т органічних | 1 ц д.р. минеральних | органічних | мінеральних | ||||
| Черний пар | X | X | X | X | X | (40)* | X | X X X X | * | ||||
| Озима пшениця | 64 | 1,25 | 80 | о;47 | 37,6 | 16 1,12 | 0,12 4,90 3,2 5,5 | 46,3 | |||||
| Цукрові буряки | 55 • | 55 | 4,22 | 232,0 | 16 2,36 | 2,48 18,7 39,7 44,1 | 315,9 | ||||||
| Ячмінь | 61 | 61 | 0,45 | 27,5 | (40)* | 8 1,37 | 0,26 4,31 2,1 5,9 | 35,5 | |||||
| Кукурудза на зерно | 47 | 47 | 0,42 | 19,7 | 16 1,66 | 0,34 4,64 5,4 7,7 | 32,8 | ||||||
| Озима пшениця | 64 | 0,91 | 58,94 | 0,47 | 27,4 | (40)* | 8 1,12 | 0,20 4,90 1,6 5,5 | 34,5 | ||||
| Кукурудза на зерно | 47 | 47 | 0,42 | 19,7 | 16 1,66 | 0,34 4,64 5,4 7,7 | 32,8 | ||||||
| Горох | 61 | 61 | 0,45 | 27,5 | 16 1,37 | 0,26 4,31 4,2 5,8 | 37,5 | ||||||
| Кукурудза на силос | 47 | 47 | 2,82 | 132,5 | 16 1,59 | 2,20 32,7 35,2 52,0 | 219,7 | ||||||
| 1 Соняшник | 74 | 74 | 0,20 | 14,8 | 8 1,5 | 0,12 2,1 1,0 3,2 | 19,0 1 | ||||||
задовольняти внутрішньогосподарські потреби (насіння, корми тощо), а також забезпечувати додержання прийнятих в господарстві сівозмін.
Розмахування виробничої програми по рослинництву починають із встановлення площі землі в обробітку, до якої включають площу ріллі власного користування; площу ріллі, яка перебуває в оренді, і виключають площу ріллі, переданої в оренду. Після встановлення площі землі в обробітку визначають площу чистих і чорних парів. При цьому повинні бути враховані зональні особливості, прийнята в господарстві система сівозмін, забур'яненість полів та інші умови (в тому числі і з урахуванням реальних можливостей якісної обробки ґрунтів). У Поліссі замість чистих і чорних парів можуть бути введені сидеральні пари на бідних піщаних грантах. При наявності цільової державної програми частина еродованих земель може бути виведена з ріллі під довгострокове залуження.
Після виключення із площі землі в обробітку площ чистих і сидеральних парів, а також площі ріллі, виведеної під довгострокове залуження, визначають загальну площу посіву сільськогосподарських культур, яка є основою для планування.
Розрахунок посівних площ окремих культур здійснюється в декілька етапів. На першому з них визначають попередні площі посіву по культурах, дотримуючись такої послідовності: технічні культури, картопля, овоче-баштанні, кормові і зернові культури. Така послідовність обумовлена тим, що технічні культури, картопля і овоче-баштанні культури дають визначену кількість побічної продукції (відходів, супутню продукцію від промислової переробки), яка використовується на годівлю худобі і яка повинна бути врахована при розрахунку посівних площ кормових культур (при виконанні цих розрахунків площі посіву визначають діленням потреби відповідних видів продукції на раніше визначену планову урожайність).