Управління асортиментом, якістю та продажем консервованих і заморожених томатопродуктів (стр. 13 из 17)
ВтрД – розмір втраченого доходу за угодою, разраховуємо за формулою 4.12.
ЧПн = ВД – Вз – Вр – ОП=420 - 0 – 290 = 130 (4.11)
= 6000 х 1,25 + 2,4 = 219100 (4.12)
де ВОК – сума власних оборотніх коштів, потрібних для закупівлі товарів;
ДП – депозитна ставка (без урахування інфляції), 1,25% в місяц;
Тінф – середньомісячний темп інфляції (очікуваний на період реалізації угоди), 2,4%;
Д – період здійснення угоди (час між закупівлею та реалізацією товара), місяців.
4. Розраховуємо ефективність здійснення комерційної угоди по закупівлі досліджуваних зразків.
Основним показником оцінки ефективності комерційної угоди по закупівлі товарів виступає рентабельність витрат обігу:
=-89 х 100 = 18,15490,34 (4.13)
де, ВО – сума витрат обігу торговельного підприємства, що відносяться до даної угоди, визначається за формулою 4.14.
ВО = Цз
К + Вз + Вр + ОПво=5,00 х 40 + 0 + 290 +0,34= 490,34 (4.14)Рентабельність обороту із закупівлі товарів розрахуємо за формулою:
= 89 х 100 = 44,55,00 х 40 (4.15)
Рентабельність обороту по реалізації товарів розраховуємо за формулою:
=89 х 100 = 35,66,25 х 40 (4.16)
Отже, оцінка ефективності комерційних угод із торговою маркою Чумак є досить низькою і становить 18,15. Магазину недоцільно реалізовувати цю продукцію, оскільки витрати на транспортування та закупівлю перевищують розмір чистого прибутку.
3.3. Методи роздрібного продажу товарів та оцінка рівня
торговельного обслуговування
Важливим елементом організації обслуговування покупців у магазині є метод продажу товарів. Він визначає зміст усіх основних і значної частини допоміжних торгово-технологічних процесів, отже від нього значною мірою залежать якість обслуговування покупців та ефективність діяльності суб'єкта господарювання.
Метод роздрібного продажу товарів — це сукупність дій і способів, за допомогою яких здійснюється процес продажу товарів покупцям.
Основними етапами здійснення купівлі-продажу є:
1)ознайомлення покупця з асортиментом товарів, що пропонується до продажу;
2)формування мотивації вибору товарів покупцем;
3)відбір вибраних товарів (при необхідності їх відмірювання, нарізання, зважування);
4) розрахунок за вибрані товари і одержання покупки.
Найважливішими з них є перші три етапи, протягом якихформується покупка і приймається кінцеве рішення щодо придбання відібраних товарів. Залежно від ступеня участі торгового персоналу в обслуговуванні покупців при формуванні покупки та особливостей технології продажу виділяють такі
методи роздрібного продажу товарів: з індивідуальним обслуговуванням покупців; самообслуговування; за зразками товарів; на замовлення покупців.
У практиці, наприклад, США, залежно від ступеня участі торгового персоналу в обслуговуванні покупців виділяють три рівні обслуговування: самообслуговування, обмежене обслуговування та повне обслуговування.
На даний час самообслуговування є основним методом продажу товарів в усіх типах магазинів, що реалізують товари зі знижками; зазвичай воно використовується для продажу товарів повсякденного попиту, зокрема в супермаркетах, та товарів широко відомих марок з групи тих, що швидко обертаються, тобто які користуються підвищеним попитом.
У магазинах з обмеженим обслуговуванням ступінь участі торгового персоналу в процесі продажу товарів збільшується, оскільки в них пропонуються товари складного асортименту, що є товарами альтернативного вибору, для придбання яких покупцям потрібно надавати більше консультацій тощо. В таких магазинах підвищується рівень сервісу, урізноманітнюється перелік послуг, що надаються І покупцям, отже зростають витрати, пов'язані з обслуговуванням, які зумовлюють і вищі ціни на товари.
У магазинах з повним обслуговуванням, таких як спеціалізовані магазини чи фешенебельні універмаги, продавці надають допомогу покупцям на всіх етапах процесу придбання товару. Асортимент товарів, який пропонується покупцям, зазвичай включає багато товарів особливого попиту, модні та ексклюзивні товари, а покупці цих товарів готові витратити час, щоб їх обслужили належним чином. У таких магазинах надаються найрізноманітніші послуги та найвищий рівень обслуговування покупців, а отже, — найбільші витрати та ціни на товари та послуги. Такі тенденції у формуванні мережі магазинів |І з різним рівнем обслуговування набувають розвитку і в торгівлі і України.
Для методу продажу товарів з індивідуальним обслуговуванням покупця найбільш характерним є те, що елементи формування покупки в основному здійснюються за допомогою продавця у присутності покупця.
При продажу за цим методом покупці не мають безпосереднього доступу до товарів: його обмежено прилавком, лотком чи іншим торговим обладнанням. Покупці вибирають товар за допомогою обслуговуючого персоналу. Однак можливий ісамостійний вибір товару без його показу і консультування продавцем. Це має місце при продажу товарів простого асортименту і добре відомих покупцям, а також коли викладка товарів достатньо наближена до покупців, особливо якщо вона відкрита. При відкритій викладці товари розміщуються на робочому місці продавця; покупці, не очікуючи черговості обслуговування продавцем, самостійно оглядають і вибирають потрібні товари, при необхідності консультуються з продавцем.
При продажу товарів з індивідуальним обслуговуванням покупців відпуск товару з видачею розрахункового документа, що підтверджує акт купівлі-продажу, здійснюється продавцем після розрахунку за нього. Розрахунок за товар може здійснюватися або безпосередньо через реєстратор розрахунковихоперацій, встановлений на прилавку, або через той, що встановлений у торговому залі для обслуговування різних відділів (секцій).
Якість обслуговування покупців при цьому методі продажу товарів значною мірою залежить від кваліфікації торгового персоналу, його вміння консультувати, організації та технології обслуговування робочих місць продавців та місць розрахунку за товари. Обов'язковою умовою високопродуктивної праці є володіння продавцями технічними прийомами відпускання товарів, особливо тих, що потребують відмірювання, нарізання та зважування, навичками ефективного використання окремих операцій, наприклад, під час демонстрації товару в дії, використання сучасної техніки і механізмів. Цей метод продажу товарів дає змогу найбільшою мірою індивідуалізувати процес обслуговування покупців, допомогти їм вибрати товари, але він є найбільш трудомістким для торгового персоналу, потребує більшої його чисельності та є менш зручним для покупців при огляді й виборі товарів.
Продаж товарів за цим методом в нинішніх умовах є основним, але з часом його питома вага в загальному обсязі реалізації товарів суттєво знизиться. Він збереже своє значення при реалізації живої риби, деяких делікатесних продуктів, ювелірних виробів, годинників та деяких інших видів товарів, що потребують значного консультування та персонального обслуговування, а також дорогокоштних товарів, що потребують особливих заходів щодо збереження при їх огляді та виборі покупцями.
До числа методів продажу товарів, де усі основні етапи формування покупки здійснюються покупцем самостійно, належить самообслуговування.
Самообслуговування — це спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, відкрито викладених на обладнанні у торговому залі, самостійно їх оглядає, відбирає, доставляє до місць розрахунку, що розміщуються при виході з магазину (поверху чи споживчого комплексу), й оплачує відібрані товари.
При самообслуговуванні покупець, якщо йому потрібно, має можливість проконсультуватися у продавців-консультантів. У торговому залі магазину самообслуговування можливе й відкриття прилавків обслуговування з продажу товарів, що потребують нарізання, зважування, відмірювання та іншої участі продавця у виборі та відпуску товару. Ці товари відпускаються без попередньої оплати їх вартості — розрахунок здійснюється за усі відібрані товари в єдиному вузлі розрахунку. Якщо суб'єкт господарювання здає частину торгової площі в оренду, то обслуговування і розрахунок за відібрані в таких відділах товари здійснюється відокремлено[43].
Самообслуговування — це метод продажу товарів, який відзначається високою соціальною і економічною ефективністю здійснення процесу продажу і обслуговування покупців.
До числа його переваг, порівняно з індивідуальним обслуговуванням покупців, належать:
• економія затрат часу покупців на придбання товарів;
• більш комфортні умови для огляду і відбору товарів, до яких є вільний доступ, та можливість розглядати, ознайомлюватися з інформацією на упаковці товарів, зіставляти товари та вибирати їх стільки часу, скільки вважає потрібним покупець, бо він є незалежною особою від можливої черги покупців, як буває при продажу товарів з індивідуальним обслуговуванням, від настрою продавця тощо;
• розширення можливостей комплексного придбання товарів, у тому числі імпульсного попиту, що є вигідним і для суб'єктів господарювання, бо це важливий фактор
• • більш ефективне використання торгової площі магазину (порівняно з магазинами, що реалізують аналогічні товари і з приблизно однаковою торговою площею, питома вага установочної площі у магазинах самообслуговування на 30-50% більша) та обладнання, на якому викладено
товар. Це дає змогу значно розширити асортимент товарів, а отже й збільшити обсяг товарообороту та прибутковість функціонування;