Моделі і механізми впровадження маркетингу в діяльність органів місцевого самоврядування (стр. 23 из 34)

Привабливість території для інвесторів значною мірою визначаються інвестиційною привабливістю території.

Категорія "інвестиційна привабливість регіону (авт. – муніципального утворення)" в літературі визначається як "відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості та ліквідності інвестицій"; "рівень задоволення фінансових, виробничих організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного регіону"; або як "становище регіону в той чи інший момент часу, тенденції його розвитку, що відображаються в інвестиційній активності". [ цит за М Бутко.]

Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють "процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості". Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення регіону, його природноресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо. [М Бутко.]

Відповідно, регіональна інвестиційна політика розуміється як "процес, явище, дія, переважно суб'єктивного характеру, що визначають територіальні особливості регіону". На практиці вона являє собою дії державних і місцевих органів влади та управління щодо розвитку інвестиційного процесу в регіоні, пов'язані з удосконаленням нормативно-правової бази, наданням преференцій для найбільш ефективних та значущих для регіону інвестиційних проектів, розвитком інфраструктури з обслуговування суб'єктів інвестиційної діяльності, гарантуванням безпеки діяльності підприємницьких структур [М Бутко.]

Визначенню факторі інвестиційної привабливості території присвячено багато робіт як вітчизняних так і зарубіжних авторів. Їх аналіз дозволяє виділити основні групи факторів які інтересують інвесторів і безпосередньо визначають обсяги інвестиційних надходжень. Загальна їх класифікація представлена на рис.

При аналізі факторів інвестиційної привабливості використаємо підхід який був нами використаний у розділі 2.1 для оцінки потенціалу території. Тобто фактори інвестиційної привабливості території умовно розподілимо на три групи: постійні (об’єктивні) фактори які не піддаються управлінському впливу; інерційні фактори, які частково піддаються управлінському впливу, але мають власні закономірності розвитку та суб’єктивні фактори - фактори управлінського впливу.

Таке групування здійснено з метою забезпечення максимальної відповідності сформованої інформаційної бази факторів інвестиційної привабливості регіонів вимогам обґрунтування перспективних напрямів її підвищення. Ранжирування територій за співвідношенням "сприятливості" факторів інвестиційної привабливості дозволить актуалізувати напрями комплексної програми підвищення інвестиційної привабливості конкретної території, визначити її перспективну спрямованість і можливу ефективність розвитку.

Не малим джерелом інвестицій у муніципальному утворенні можуть бути власні кошти підприємств, установ, організацій та домогосподарств. Тому оцінка можливостей самофінансування повинна бути основним положенням інвестиційної політики органів місцевого самоврядування, що включає: визначення найбільш перспективних форм фінансування, створення кредитних союзів, організацію муніципальних акціонерних компаній, емісію муніципальних цінних паперів. [Г.Копосов М.Шарко.]

Інструментами впливу органів влади на інвестиційну діяльність та інвестиційний клімат на території МУТ можуть бути: конкурсне розміщення муніципального замовлення, підтримка застосування стосовно суб'єктів інвестиційної діяльності режиму найбільшого сприяння, поширення позитивної інформації про суб'єкт інвестиційної діяльності; приватизація, довгострокова оренда, податкові пільги, випуск муніципальних цінних паперів

Рис.3.4 Фактори інвестиційної привабливості території

Хоч сприяння інвестуванню у кінцевому підсумку спрямоване на те, щоб привабити інвесторів, конкретні зусилля органів місцевого самоврядування спрямовуються у таких напрямках:

- пошук нових інвесторів та встановлення довготривалих зв’язків, ця напрямок включає діяльність з ідентифікації потенційних інвесторів, встановлення шляхом переписки, телефонування, Інтернет зв’язку довготривалих зв’язків, проведення форумів інвесторів, семінарів та індивідуальних презентацій для визначеного кола інвесторів;

- індивідуальний підхід до інвесторів, ця діяльність передбачає забезпечення інформацією, послуги за принципом «єдиного вікна» щодо отримання документів дозвільного характеру, та різноманітну допомогу в отриманні земельних ділянок, комунальних послуг тощо; [В В Поєдинок.]

- формування інвестиційного іміджу території на основі примноження факторів інвестиційної привабливості. Цей постійний вид діяльності традиційно пов’язують з такими заходами як фокусована реклама, РR-заходи, пропагування «історій успіху» тощо;

Виконання зазначених видів діяльності вимагає створення органами місцевого самоврядування спеціально орієнтованої інформаційної системи, що повинна забезпечити спостереження, аналіз і прогноз інвестиційних процесів на території муніципального утворення. [В. Гомольська]

Пріоритетною сферою залучення інвестицій є об'єкти комунальної власності: комунальні підприємства, транспортні і інженерні комунікації, житлове будівництво, прибуткова нерухомість, рекреаційні зони, які будуються і реконструюють. Основними критеріями ефективності таких інвестиційних проектів є збільшення вартості комунальної власності і позитивні грошові потоки одержувані від реалізованих інвестиційних проектів. [В. Ігнатьков]

Однак, якщо ефективність інвестицій у виробництво або житлове будівництво легко враховується, то ефективність інвестицій в рекреаційні зони міста, транспортні і інженерні комунікації, не розраховуються зовсім, а враховується як соціально необхідні безприбуткові витрати міста. Проте інвестиції в суспільно необхідні соціальні об'єкти збільшу вартість землі в місці їх розташування. Ефективність інвестицій в соціальні об'єкти повинна виражатися в прирості земельного податку і орендної платні за землю. [В. Ігнатьков]

Рис. 3.5 Функціональна модель муніципального маркетингу щодо залучення інвестицій

3.1.4 Механізм активізації підприємницької активності

Підприємництво - важливий ресурс розвитку будь-якої соціально-економічної системи. Механізми активізації та розвитку підприємницького потенціалу розробляються як на державному так і на регіональному і місцевому рівнях.

Проте, удосконалення потребує технологія прийняття міських рішень у цій сфері щодо забезпечення їх більшої передбачуваності та прозорості, а також громадського контролю за їх прийняттям та виконанням. Іноді складна ієрархія прийняття міських рішень, неадекватність діяльності певних підрозділів міського управління принципам функціонування ринку створює певні перешкоди приватному підприємцю щодо впровадження свого бізнесу в місті. [О Соколов.]

Механізм маркетингової діяльності щодо розвитку підприємницького потенціалу поєднує в собі діяльність органів місцевого самоврядування щодо:

- стимулювання розвитку потенціалу підприємництва на території зокрема через механізми розвитку партнерських відносин;

- залучення нових видів бізнесу через стимулювання розміщувати основний бізнес на території муніципального утворення зовнішнім підприємствам.

Маркетингова діяльність у сфері управління підприємницькою діяльністю поєднує у собі всі елементи комплексу маркетингу від аналізу і планування потреб до моніторингу суспільних результатів і встановлення нових цільових орієнтирів.

Загальний алгоритм маркетингової діяльності щодо розвитку підприємництва зображений на рис.

Рис. 3.6 Функціональна модель маркетингово-орієнтованого управління потенціалом підприємництва на території муніципального утворення

Таким чином, викладене вище дає змогу окреслити чинники, які сприяють збільшенню потенціалу розвитку малого підприємства на державному і регіональному рівнях. [В Стадник]

- розробка і реалізація соціально-економічних програм розвитку малого підприємництва з огляду на ресурсні можливості регіону;

- створення ефективного інформаційно-консультаційного середовища для комплексного обслуговування малих підприємств;

- впровадження програм підготовки та перепідготовки кадрів, що дозволить охопити навчанням не тільки підприємців, а й тих, хто тільки розпочинає власну справу;

- створення цільових регіональних фондів підтримки розвитку малого підприємництва;

- сприяння у самоорганізації малих підприємств на політичних (спілки, асоціації) та економічних (кредитні та збутові кооперативи тощо) засадах. [В Стадник]

- дослідження реакції цільових груп споживачів на нові послуги і товари,

- виявлення сегментів регіонального ринку і видів бізнесу, які можуть бути представлені з найвигіднішого боку;

- визначення потенційних об'єктів, що становлять інтерес для стратегічних інвесторів; створення державних, громадських, підприємницьких та інших об'єднань за профілями діяльності. [В Гомольська]

Доцільність стимулювання інвесторів розміщувати основний бізнес на території муніципального утворення вимагає: провести опитування стратегічних інвесторів, які здійснюють чи планують здійснювати діяльність на території муніципального утворення, на предмет їх готовності розмістити на території основне виробництво (як низько-, так і високотехнологічне), підрозділи НДДКР чи обслуговуючі служби та управління. Визначившись із причинами, що стимулюють стратегічних інвесторів розміщувати основний бізнес на території муніципального утворення, необхідно створити електрону базу даних - інформації щодо стратегічних інвесторів, розробити програму розвитку спонукальних щодо дій інвесторів факторів і ресурсів, адаптовану до їх потреб і спрямовану на зростання інвестиційної привабливості муніципального утворення для даної категорії інвесторів. [В. Гомольська]