Розробка комплексної програми стимулювання збуту (стр. 10 из 14)
Коефіцієнт маневреності власного капіталу, що показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована.
Коефіцієнт має бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Він розраховується по формулі:
Кман =
(2.3)Значення величини власних оборотних засобів можна розрахувати:
Кв.об = І П – І А = ряд. 380 ф. 1 – ряд. 080 ф. 1 (2.4)
Кв.об.поч. = 215 , 8 – 64 ,4 = 151 , 4 ;
Кв.об.кін = 180 , 4 – 69 , 7 = 110 , 7 ;
Кман.поч. =
Кман. кін =
Цей показник може значно коливатися в залежності від структури капіталу й галузевої належності підприємства. Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. В даному випадку коефіцієнт збільшується в динаміці. Якщо його значення наближається до одиниці, це значить, що власники повністю фінансують своє підприємство. В нашому випадку таке значення є позитивною тенднцією.
Розрахунок коефіцієнтів капіталізації для нашого підприємства можна представити у вигляді таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Розрахунок коефіцієнтів капіталізації
Показники | Рівень показника | Нормативне значення | ||
| На початок року | На кінець року | Зміни | ||
| Коефіцієнт фінан-сової автономії | 0 ,24 | 0 ,58 | 0,34 | 0,5 |
| Коефіцієнт фінан-сового ризику | 3 ,07 | 0 ,70 | - 2,37 | 1,0 |
| Коефіцієнт маневровості власного капіталу | 1,37 | 0 , 73 | - 0 ,64 | |
Загалом , чим вище рівень першого показника і нижче другого, тим більш стійке фінансове становище підприємства. В нашому випадку протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства збільшився та приблизився до нормативного значення. На кінець року він складає 0 ,58 . А фінансового ризику зменшилися і його значення трохи більше нормативного. Така динаміка показників фінансової автономії та фінансового ризику в даному випадку є позитивною тенденцією [12] .
2.3.3 Розрахунок і оцінка фінансових коефіцієнтів ліквідності
Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного і повного проведення розрахунків по короткостроковим зобов’язанням перед контрагентами.
Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємства, але й для зовнішніх інвесторів.
Під платоспроможністю розуміють наявність у підприємства грошових коштів і їх еквіваленті у кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, яка потребує негайного погашення.
Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Але між ними існують визначені ознаки. Від ступеня ліквідності балансу залежить його платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, але й перспективний.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань організації її активами, строк оберту яких в гроші відповідає строку погашення зобов’язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше часу для того щоб даний вид активу був переведений в грошову форму, тим вище його ліквідність.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і які знаходяться в балансі в порядку зменшення ліквідності, з зобов’язаннями по пасиву, згрупованими по строкам їх погашення , які знаходяться в балансі по порядку зростання таких строків [12].
В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства підрозділяють на такі групи:
Л1. Найбільш ліквідні активи. До них відносять усі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується таким чином:
Л1 = ряд. 220 ф. 1 + ряд. 230 ф. 1 + ряд. 240 ф. 1 (2.5)
Л1поч. = 37 , 9 тис. грн.,
Л2кін. = 21 , 3 тис. грн.
Л2. Швидко реалізуємі активи. До цієї групи активів відносять активи, для перетворення яких в грошову форму необхідно більше часу: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані. Ліквідність цих активів залежить від ряду об активних і суб’єктивних причин: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків. Ця група розраховується як
Л2 = р.ф1(130 +140 +150 +160 +170 +180 +190 +200 + 210) (2.6)
Л2 поч. = 719 , 1 тис. грн.;
Л2 кін. = 119 , 2 тис. грн.
Л3. Повільно реалізуємі активи. Більший строк потребують виробничі запаси і затрати у незакінченому виробництві для перетворення в готову продукцію, а потім в грошову форму. Крім того, до цієї групи активів відносять витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, які не ввійшли в перші дві групи. Розрахунок цього показника здійснюється наступним чином:
Л3 = р.ф1(100 + 110 + 120 + 250 + 270) (2.7)
Л3 поч. = 58 , 7 тис. грн.;
Л3 кін. = 97 , 2 тис. грн..
Л4. Важко реалізуємі активи. До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відображено в першому розділі активу балансу:
Л4= IА = р.080 ф1 (2.8)
Л4 поч. = 64 , 4 тис. грн.;
Л4 кін. = 69 , 7 тис. грн.
Зобов’язання підприємства групуються у відповідності із приблизними термінами погашення. У цьому випадку групування пасивів буде умовним, тому що відсутній індивідуальний підхід до кожного підприємства і групування проводиться з загальновизнаними уявленнями про строковість погашення того чи іншого виду зобов’язання.
Використовуючи цей критерій, зобов’язання можна згрупувати наступним шляхом:
П1. Найбільш термінові зобов’язання. До них відносять кредиторську заборгованість за придбаними товарами, роботами, послугами:
П1 = р.530 ф1 (2.9)
П1 поч. = 568 , 1 тис. грн.;
П1 кін. = 0 грн.
П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносять короткострокові позикові кошти, поточні зобов’язання по розрахункам та інші поточні зобов’язання.
Крім того, сюди слід віднести також частину пасивів, які знаходяться у другому розділі пасиву балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів”, у частині сум, які плануються до виплати протягом року, починаючи з дати складання балансу. Таке ж обмеження відноситься і до п’ятого розділу пасиву балансу.
П2 = р.ф1( 640 – 380 – 480 – 530) (2.10)
П2 поч. = 96 , 2 тис. грн.;
П2 кін. = 126 , 7 тис. грн.
П3. Довгострокові пасиви. Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства, які відображені у третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого і п’ятого розділів пасиву балансу, які не були віднесені до другої групи:
П3=р.ф1(480 +430 + 630) (2.11)
П3 поч. = 0;
П3 кін. = 0.
П4.Постійні (стійкі) пасиви – це стаття першого розділу пасиву балансу:
П4 = р.380 ф1 (2.12)
П4 поч. = 215 , 8 тис. грн.;
П4 кін. = 180 , 4 тис. грн..
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки приведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо дотримується наступна нерівність:
Л1≥П1; Л2≥П2; Л3≥П3; Л4≤П4 (2.13)
У випадку якщо одна або декілька нерівностей системи мають протилежний знак від зафіксованого у оптимальному варіанті, ліквідність відрізняється від абсолютної.
Для характеристики підприємства у таблиці 2.4 зробимо розрахунок груп активів і пасивів.
Результати розрахунків по підприємству показують, що в цій організації порівняння підсумків груп по активу і пасиву має такий вигляд:
на початок року – Л1 ≤ П1; Л2 ≥ П2; Л3 ≥ П3; Л4 ≤ П4
на кінець року – Л1 ≤ П1; Л2 ≥ П2; Л3 ≥ П3; Л4 ≤ П4
На кінець звітного періоду вже не спостерігається тенденція нестачі поточних надходжень , яка була в наявності на початок періоду . Робимо висновок , що на кінець звітного періоду баланс є абсолютно ліквідним (див. табл. 2.5).
Таблиця 2.5 – Аналіз ліквідності підприємства
| Актив | На початок 2007 року (тис.грн) | На кінець 2007 року (тис.грн) | Пасив | На початок 2007 року (тис.грн) | На кінець 2007 року (тис.грн) | Платіжний лишок або нестача (тис.грн) | |
| Найбільш ліквідні активи (Л1) | 37 , 9 | 21 ,3 | Найбільш негайні зобов язання(П1) | 568 , 1 | 0 | 530 , 2 | - 21 , 3 |
| Швидко реалізуємі активи (Л2) | 719 , 1 | 119 , 2 | Коротко-строкові пасиви (П2) | 96 , 2 | 126 , 7 | - 622 , 9 | 7 , 5 |
| Повільно реалізуємі активи (Л3) | 58 , 7 | 97 , 2 | Довго-строкові пасиви (П3) | 0 | 0 | - 58 , 7 | - 97 , 2 |
| Важко реалізуємі активи (Л4) | 64 , 4 | 69 , 7 | Постійні пасиви (П4) | 215 , 8 | 180 , 4 | 151 , 4 | 110 , 7 |
Більш детальним буде аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів. Крім того такий підхід на практиці зустрічається частіше [12].
Коефіцієнт загальної ліквідності показує, в якій мірі оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов’язань. Логіка, яка стоїть за розрахунком даного коефіцієнту, полягає в тому, що оборотні активи повинні бути повністю переведені в грошові кошти протягом одного року, а поточні зобов’язання також необхідно сплатити протягом року.