Основними принципами виховання є:
- цілеспрямованість;
- зв’язок з життяим;
- єдність свідомості і поведінки;
- виховання у праці;
- комплексний підхід;
- виховання в особистості колективі;
- поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів;
- повага до особистості вихованця;
- індивідуальний підхід;
- наступність;
- єдність педагогічних вимог школи, сім’ї, і громадськості.
25. Характеристика основних напрямів змісту виховання
До них належать розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне виховання.
Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педагогів по розвитку розумових сил і мислення учнів, по прищепленню їм культури розумової праці.
Моральне виховання – це виховна діяльність школи і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.
Завдання трудового виховання: підготовка особистості до праці (психологічна підготовка і практична підготовка).
естетичне виховання – формування естетичних понять, поглядів, переконань, виховання естетичних смаків, розвиток творчих здібностей;
фізичне виховання – виховання здорової зміни, підготовка до захисту Батьківщини, до фізичної праці.
Кожна складова виховання, виконуючи свою особливу роль, служить водночас досягненню єдиної мети. 26. Розумове виховання. Культура розумової праці. Форми підготовки учнів до самоосвіти. Структурні елементи культури навчальної праці.
Розумове виховання – це цілеспрямована діяльність педагогів по розвитку розумових сил і мислення учнів, по прищепленню їм культури розумової праці.
Основним завданням, яке вирішується в процесі розумового виховання є розвиток мислення взагалі і різних його видів. До завдань розумового виховання учнів входить також формування наукового світогляду – цілісної системи наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів і переконань.
До культури розумової праці входять навчальні уміння: загальні (вміння читати, слухати, писати, працювати з книгою) і спеціальні (наприклад вміння читати ноти, технічні креслення, карти і т. д.).
27. Моральне виховання школярів. Його завдання, зміст, основні форми
Моральне виховання – це виховна діяльність школи і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.
Зміст морального виховання в національній школі:
- формування національної самосвідомості (любові до рідної землі, народу, почуття гордості за свою Батьківщину).
- формування екологічної культури (виховання любові до природи, бажання берегти і примножувати її).
- виховання непримиренного ставлення до алкоголю, нікотину, наркотиків.
- статеве виховання (забезпечити правильний статевий розвиток дітей та молоді).
- виховання свідомої дисципліни, обов’язку і відповідальності.
- правове виховання учнів (озброєння знаннями законів, формування правової свідомості школяра)
28. Трудове виховання. Система професійної орієнтації учнів: завдання, зміст, етапи
Завдання трудового виховання: – ознайомлення учнів з науковими основами сучасного виробництва, практична і психологічна підготовка до праці, підготовка до свідомого вибору професії;
Завданням профорієнтаційної роботи з учнями є підготовка їх до свідомого вибору професії. Він можливий за таких умов: знання учнем якомога більше професій, вміння порівнювати свої можливості з вимогами професій, врахування потреб суспільства в тій чи іншій професії.
Змістом профорієнтаційної робити є розкриття перспектив галузі, в якій учень має намір обрати професію, перспективи вдосконалення своєї професії, умови роботи, обсяг умінь і навичок, яких вимагає дана професія.
етапами профорієнтаційної роботи є: професійна інформація, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.
29. Естетичне виховання учнів: завдання, зміст, методика
Естетичне виховання це – формування естетичних понять, поглядів, переконань, виховання естетичних смаків, розвиток творчих здібностей.
Джерела естетичного виховання: художня література, музика, образотворче мистецтво, кіно, природа, зовнішній вигляд і т. д.
Методика естетичного виховання: Естетичне виховання здійснюється:
- на уроках;
- у позакласній та позашкільній роботі;
- з використанням естетики домашньої обстановки;
- організація естетичної самоосвіти та виховання учнів.
30. Фізичне виховання: зміст, форми, методика. Формування у школярів здорового способу життя
Завдання фізичного виховання – виховання здорової зміни, бажання піклуватися про своє здоров’я, постійно займатися фізкультурою підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту, підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.
Зміст фіз.. виховання: гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри, спортивні ігри, лижна підготовка, кросова підготовка, плавання, теорія.
Форми фіз.. виховання: уроки фізкультури, фізкультхвилинки під час уроків, ігрові вправи на перервах, заняття в гуртках і секціях, самостійні заняття спортом.
Урок фізичної культури складається з трьох структурних елементів: підготовча частина (8 – 12 хв.), основна частина (25 – 30 хв.), заключна части6на (3 – 5 хв.)
31. Основні шляхи реалізації змісту виховання та їх характеристика
Засоби реалізації змісту національного виховання: рідна мова, родовід, рідна історія, краєзнавство, рідна природа, національна міфологія, фольклор, національне мистецтво, народний календар, традиції, родинно – побутова культура, національні пріоритети у вихованні молоді.
32. Методи та прийоми виховання: сутність, класифікація
Під методами виховання розуміють способи взаємопов’язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у останніх поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки. Прийом виховання це своєрідна частина методу в умовах конкретної ситуації.
Перша група методів включає методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів з метою формування в них поглядів і переконань. До цієї групи належать такі методи: а) словесна група: бесіда, лекція, диспут; б) метод прикладу. Друга група методів передбачає організацію діяльності і формування досвіду суспільної поведінки. До цієї групи належать педагогічна вимога, громадська думка, вправа, привчання, доручення, створення виховуючи ситуацій. Третя група виконує функцію регулювання, корегування і стимулювання поведінки (змагання, заохочення і покарання). Четверта група методів – методи контролю і аналізу ефективності виховного процесу (педагогічне спостереження, опитування, аналіз викон. доручень).
33. Умови оптимального вибору і ефективного застосування методів виховання
Оптимальний вибір методу характеризується такими умовами:
- має органічно пов’язуватись з метою, яка стоїть перед школою;
- не універсалізувати якийсь з них, має бути система методів;
- вибір методу диктується конкретними завданнями і змістом виховного заходу;
- залежить від конкретних умов, в яких здійснюється виховний вплив;
- враховуються вікові і індивідуальні особливості учнів;
- враховуються динаміка, зрілість, організованість колективу;
- враховуються метод виховання і особистість вихователя.
34. Позакласна та позашкільна виховна робота: завдання, зміст, принципи організації
Позакласною називається різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, її організовує з учнями в позаурочний час педагогічний колектив школи.
Позашкільною роботою називають освітньо-виховну діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.
Завдання: закріплення, збагачення і поглиблення знань, набутих в процесі навчання, розширення кругозору учнів, розвиток інтересів до різних галузей науки і техніки, мистецтва і спорту, поширення виховного впливу.
Зміст: естетичне, моральне, правове та інші напрямки виховання, заняття з різних видів мистецтва, праці, техніки, позакласне читання.
Принципи: добровільна участь в ній учнів, суспільна спрямованість, ініціатива і самодіяльність учнів, розвиток винахідливості, дитячої творчості, взаємодія різних форм і видів.
35. Розмаїття масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи
Форми виховної роботи поділяють на три групи:
- масові: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні з різних предметів, конкурси та ін.
- групові форми виховної роботи: гуртки, екскурсії, походи, класні години.
- до індивідуальних форм виховної роботи належать: читання художньої літератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання.
36. Позашкільні установи, завдання і зміст їх роботи
До позашкільних установ належать: будинки школяра, літні табори відпочинку, дитячі спортивні школи, станції юних техніків, станції юних натуралістів, дитячі театри, дитячі бібліотеки і т. д.
В Україні діє 2522 позашкільних навчально – виховних закладів.
Кожен тип позашкільної установи має свою специфіку виховної роботи з учнями.
37. Робота класного керівника: сутність, завдання, зміст, форми і методи діяльності
Класний керівник здійснює такі функції: діагностичну, організаторську, виховну, координаційну і стимулюючу. У Положенні про середню загальноосвітню школу України зазначається: “Повсякденне керівництво навчально – виховною роботою в класі здійснюється класним керівником, який призначається адміністрацією школи з числа вчителів, які викладають у даному класі.”.