61. Засоби навчання та їх характеристика
До засобів навчання відносять:
- слово вчителя – для передачі знань, слово і дія - для формування умінь і навичок.
- підручник – служить учню для відновлення в пам’яті повторення і закріплення знань, одержаних на уроці.
- технічні засоби навчання (ТЗН) включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони тощо).
- важливим засобом навчання в сучасних умовах є комп’ютер, який у освіті може мати чотири напрямки використання: як об’єкт вивчення, як засіб навчання, як складова частина управління освітою, як елемент методики наукових досліджень.
62. Вибір і оптимальне поєднання методів навчання. Оптимізація процесу навчання
Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає врахування:
мети і завдань уроку;
- обсягу і складності навчального матеріалу;
- мотивації навчання і активності учнів;
- рівня підготовленості учнів і їх працездатності;
- віку учнів;
- сформованості навчальних умінь і навичок;
- навчальної тренованості і витривалості;
- часу навчання;
- матеріально – технічної бази;
- застосування методів і засобів на попередньому уроці;
- типу і структури уроку;
- взаємин між учителем і учнями;
- рівня підготовки учителя.
63. Методи навчання в зарубіжній теорії і практиці
у зарубіжній школі превалюють: використання дослідницьких, експериментальних, пошукових методів навчання; застосування комп’ютерної і обчислювальної техніки та інших ТЗН, наочності; використання рольової та ділової гри; вирішення конкретних ситуацій; самостійна робота з книгою, комп’ютером.
64. Форми організації навчання. Загальна характеристика
Форма організації навчання – це зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.
Класно-урочна система навчання полягає в тому, що навчальна робота проводиться з групою учнів однакового віку і рівня підготовки (клас). протягом певного часу і за встановленим розкладом (у формі уроку).
Позитивним у класно-урочній системі навчання є: керівна роль вчителя, зміна видів занять, можливість використання різних методів навчання, забезпечення активності учнів, раціональне використання часу, забезпечення послідовного, систематичного вивчення матеріалу.
Недоліками є: вчитель в процесі навчання розраховує на середнього учня; ніхто з учнів не може “спішити” відповідно до своїх можливостей, важко здійснювати індивідуальний підхід до учнів.
65. Урок – основна форма організації навчання
Загальна характеристика. Типологія (класифікація) уроків. Макро- і мікроструктура уроків. Характеристика уроків окремих типів.
Урок – така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу.
Тип уроку залежить від дидактичної мети. В дидактиці розрізняють такі типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок формування умінь і навичок; урок застосування одержаних знань, умінь і навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок; комбінований урок. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять в заняття, зв’язок (як вони між собою пов’язані).
66. Підготовка вчителя до уроку
Загальна підготовка до викладання предмета вимагає: вивчення учнів класу, стилю викладання у цьому класі вчителів, докладне вивчення змісту навчального матеріалу, планування навчальної роботи, підготовка матеріальної бази. Підготовка до конкретного уроку включає:
- формулювання теми;
- формулювання освітньої, виховної і розвиваючої мети;
- підбір конкретного матеріалу по темі;
- визначення структури вибраного типу уроку;
- визначення методики і прийомів на всі фази уроку;
- підготовка дидактичних засобів і матеріалів;
- визначення форми контролю і оцінки знань, умінь і навичок;
- правильний розподіл часу;
- складання конспекту або плану уроку;
- перевірку своєї готовності до уроку;
- перевірку готовності до уроку учнів.
При підготовці до уроку вчитель складає тематичний і поурочний план.
92. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
Педагогічний досвід – сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем в процесі навчально-виховної роботи.
Передовий педагогічний досвід – це творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практику роботи засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.
Шляхи виявлення передового педагогічного досвіду: щоденні спостереження, наради, семінари-практикуми, конференції.
У практиці склалися такі форми і методи втілення передового досвіду: усні повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у виступах педагогів у школі, на нарадах, курсах, письмові повідомлення результатів вивченого, узагальнення досвіду у формі різних статей, брошур, монографій, влаштування стендів в методкабінетах.
68. Шляхи підвищення ефективності уроку в сучасній школі
Для підвищення ефективності уроку слід дотримуватись таких правил: керувати пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання; напруженою, досконало організованою і результативною пізнавальною діяльністю учнів; творчим, нестандартним підходом до розв’язання нестандартних завдань; диференційованим підходом до окремих груп учнів; ефективним використанням кожної хвилини навчального заняття; атмосферою демократизму, змагання діловитості.
69. Вправи як засіб формування умінь і навичок. Види вправ і їх характеристика
Найважливішим засобом формування вмінь і навичок є вправи.
Вимоги до вправ: цілеспрямованість, систематичність, тривалість, різноманітність і постійність.
Види вправ:
- підготовчі, мета яких підготувати учня до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці;
- вступні – сприяють процесу засвоєння нового матеріалу;
- пробні – перші завдання на застосування тільки що засвоєних знань;
- тренувальні, спрямовані на засвоєння учнями навичок у стандартних умовах (за зразком);
- творчі – за своїм змістом і методами виконання наближаються до ситуацій, які можуть виникнути в житті;
- контрольні – мають головним чином навчальний характер (письмові, графічні, практичні).
70. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці (індивідуальна, парна, групова, фронтальна)
При індивідуальній формі організації навчальної діяльності вчитель особливо враховує тих учнів, для яких пояснення може бути незрозумілим, індивідуалізовує домашнє завдання, проводить вибіркову перевірку зошитів.
Організація парної роботи полягає в допомозі сильного слабким і взаємодопомозі.
Групова робота на уроці полягає у спільних зусиллях учнів по вирішенню поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення, взаємодопомога і співпраця, взаємоконтроль і взаємо оцінка. Групову роботу організовують при виконанні лабораторних і практичних робіт.
При фронтальній формі вчитель ставить перед всім класом проблемне завдання, яке учні вирішують спільними силами. вчитель керує колективним пошуком учнів, спрямовує їх пізнавальну активність.
71. Вимоги до уроку
Основні традиційні вимоги до уроку:
- організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна).
- дидактичні (чіткість навчальних завдань, освітня і виховна мета, оптимальний зміст. раціональні методи, дотримання принципів навчання);
- психологічні (врахування психологічних особливостей учнів, психічного стану вчителя та учнів, настрою вчителя);
- етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність);
- гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома).
72. Нестандартні і нетрадиційні уроки. Характеристика
Цікавими для теорії і для практики є нестандартні і нетрадиційні уроки. Суть їх полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке викликало б насамперед інтерес в учнів і спряло їхньому оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних і нетрадиційних уроків слід віднести інтегровані, міжпредметні, театралізовані уроки, уроки з різновіковим складом учнів та інші.
Інтегрованими називають уроки, які мають на меті подати матеріал кількох тем блоками.
Міжпредметні – уроки, які ставлять за мету “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів.
Театралізовані уроки проводять для підвищення емоційного стану учнів, образного мислення. фантазії, уяви.
Уроки з різновіковим складом мають на меті подати блоками матеріал одного предмету, що за програмою вивчається в різних класах.
73. Позаурочні форми організації навчання (організаційні форми навчання): семінарські заняття, практикуми, факультативи, екскурсії, гуртки, консультації. Види та характеристика
До позаурочних форм навчання належать:
- семінарські заняття, які проводяться у старших класах, можуть бути таких видів: розгорнута бесіда; доповідь –обговорення; коментоване читання; розв’язок задач.
- практикум – учні самостійно виконують практичні і лабораторні роботи, застосовують знання, вміння і навички.
- факультативні заняття – це ланка, яка з’єднує урок і позакласні заняття і є сходинкою переходу від засвоєння предмету до вивчення науки.