Гра - найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини. Через те ігрові форми на уроці - це найоптимальніший шлях залучення дітей до навчання. Вона робить урок не тільки продуктивним і результативним, а й цікавим. Психологи стверджують, що шестилітні першокласники цілком здатні успішно оволодіти навичкою читання. Але діти шести років протягом року навчання грамоти оволодівають поскладовим плавним, а деякі побуквеним читанням. А за допомогою поданої нижче системиігрових форм навчання читання першокласники на кінець року можуть оволодіти читанням цілими словами.
Захоплюючись грою із словесним матеріалом, діти не помічають, як у них формується ряд дуже важливих операцій, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе легко і швидко навчаються читати.
Оволодіння навичками читання шестилітніх першокласників здійснюється послідовно: у добукварний, букварний і післябукварний періоди. З метою реалізації завдань цих періодів пропонуємо зразки ігрових форм навчання читання.
Зачаровані звуки
Пропонуємо учням зобразити звуки і відгадати, що чи кого вони нагадують:
ж-ж-ж - летить жук;
з-з-з - заспівав комарик;
с-с-с - повзе вуж у траві;
ш-ш-ш - вітер шумить у лісі;
у-у-у - вітер виє і т. д.
Хто більше?
Пропонуємо дітям пригадати слова, в яких другий звук голосний (вода, цукор) або приголосний (стіл, олень).
Впіймай звук
Пропонуємо дітям плескати в долоньки, почувши в слові звук [ш]:
Шепче вітер: "Ша-ша-ша!
Шубку білочка знайшла!"
Шелестить трава похила:
"Шубку білочка купила!"
Шепчеш ти і вірю я:
"Шубка в білочки - своя".
Наступні вправи розвивають вміння артикулювати, вчать правильно дихати, запобігають регресіям (частому поверненню очей до вже прочитаного), формують уміння передбачати наступні літери, слова.
• Знаходження за даним початком чи кінцем усього речення (або логічно закінченої частини).
• Читання "вище норми" (читання опрацьованого тексту на швидкість).
• Читання деформованих речень.
• Читання незакінчених речень, їх доповнення і знаходження в тексті з метою перевірки, чи правильно закінчили.
• Читання-гудіння (напівголосне) зі зміною темпу читання.
• Читання наввипередки знайомого тексту.
• Читання за обмежений час. Самоконтроль кількості прочитаного або взаємоперевірка.
• Напівголосне читання сусідові.
• Виробленню швидкості читання сприяють вправи на орієнтацію в тексті, а саме: знайти заданий уривок, опис, міркування, діалог, розмову і т. д., тобто вибіркове читання.
• Вправи на миттєве сприйняття речення. Відтворення того, що запам'ятали.
Одночасно з аналізом змісту тексту йде робота над образним значенням слова, яка спрямована на вироблення уміння сприймати слово в контексті і вчить інтонувати його. Діти працюють і над виразністю читання, вчаться дотримуватись пауз між реченнями, інтонації кінця речень, пауз, підвищення і зниження тону голосу в середині речення, вчаться володіти силою голосу, користуватися логічним наголосом, емоційно забарвлювати своє читання відповідно до змісту того, що читає учень. Наприклад:
• Читання з орієнтацією на розділові знаки.
• Читання одного й того самого речення з різною інтонацією.
• Інтонаційне читання скоромовок, речень із різними варіантами логічного наголосу в них.
• Читання за особами.
• Інсценування.
• Читання за особами діалогу, випускаючи слова автора.
• Знаходження і читання уривка, який можна прочитати презирливо, суворо, з проханням, з насмішкою, радісно, весело, сумно.
• Читання пошепки, тихо, голосно.
• Складання плану тексту. Читання з логічним наголосом.
Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме діяльності, пошуку, формуванню школяра як читача.
Пам'ятки
Заповіді читача для самостійної роботи з книжкою
1. Вибравши книжку для читання, згадай, чи знаєш ти інші твори цього автора.
2. Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації та виріши, про який час розповість книга, про що вона.
3. "Товсту" книжку опановуй частинами.
4. Читаючи, звертай увагу, де і з ким відбуваються описані події. Спробуй уявити собі і конкретну обстановку, і героїв.
5. Виділяй усе незрозуміле, формулюй запитання і намагайся знайти на них відповідь самостійно: через ілюстрації або довідники.
6. Закриваючи книжку, ще раз подумай над її змістом у цілому, віднови в пам'яті головні події сюжету, образи персонажів і спробуй визначити, чим сподобалася тобі книжка, а чим - ні.
Пам'ятка 1
Взявши в руку книжку, прочитай:
а) заголовок;
б) прізвище автора (чи відомі тобі його книжки?);
в) де і коли видана книжка, для якого віку;
г) анотацію, зміст, передмову (якщо вони є).
Розглянь ілюстрації. Хто художник?
Поміркуй:
а) про що і про кого може йтися в книжці;
б) чи хотілося б тобі прочитати її.
Пам'ятка 2
Ти прочитав книжку. Після цього:
1. Познач слова, значення яких тобі невідоме.
2. Яка основна думка книжки (що хотів сказати автор)?
3. Чого вчить цей твір?
4. Склади план (для 3-го кл.).
5. Підготуй переказ.
6. Чи охоче ти читав книжку? Чому?
7. Назви дійових осіб (1-й кл.).
8. Що ти дізнався про героя прочитаного твору (2-й кл.)?
Чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора або твори на подібні теми?
Пам'ятка 3
Вчись читати правильно
1. Стеж за словами на рядку, не переставляй їх.
2. Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.
3. При читанні будь уважним до кожного слова.
4. Стеж за інтонацією.
Важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилась у книжковому морі, щоб до ЇЇ рук потрапляли найнеобхідніші твори, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі мають свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині читача, починаючи з сім'ї, дитячого садка, молодших класів.
Організацію позакласного читання в школі важливо почати з виявлення читацьких інтересів, початкових умінь та навичок користування книжкою.
Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу (проводиться в усній формі на початку вересня)
1. Чи вмієш і любиш ти читати?
2. Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Яку?
3. Чи читають тобі книжки вдома?
4. Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?
5. Де можна брати книжки для читання?
6. Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки?
Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності в 3-4 класах (форма опитування - письмова)
1. Чи є в тебе улюблена книжка? Хто її автор, яка назва?
2. Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.
3. Чи пам'ятаєш тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.
4. Про що ти найбільше любиш читати?
5. Чи є в тебе улюблені письменники? Назви їх.
6. Хто може тобі допомогти у виборі гарної книжки?
7. На що слід звернути увагу, добираючи потрібну книжку?
8. Чим можна скористатися в бібліотеці, добираючи необхідну книжку?
Отже, учителеві слід приступити до важливого етапу керівництва читанням - добору літератури для позакласного читання. Адже для того, щоб кожного разу дізнаватись про щось нове, щоб кожна прочитана книжка ставала новою сходинкою в пізнанні світу, випадкове читання не годиться. Тут потрібна продумана система, певний порядок.
Методика має достатньо різноманітних видів творчих робіт, які використовуються на уроках читання. Це ілюстрування (словесне, графічне, музичне); складання мовленнєвої партитури виразного читання (розстановка і дотримання під час читання наголосів, пауз інтонаційних, граматичних, логічних, змістових, психологічних), читання різним тоном: золотим (з пафосом), срібним (легко, ясно, прозоро), мідним (глухо, з використанням низьких звуків мовлення), оксамитовим (задушевно, правдиво, щиро, передаючи почуття суму, журби, радості, мрії); постановка живих картинок; продукування діалогів протилежного змісту; складання монологічного висловлювання за твором від імені головного героя або одного з них; складання опису з елементами міркування, або розповіді з елементами опису; робота з ілюстрованими прислів'ями; тлумачне читання; читання-перефразування; трансформативні вправи (складання за змістом вірша оповідання, на основі змісту оповідання - казки, за сюжетом казки - оповідання, за абзацом оповідання - прислів'я, приказки, за змістом байки - казки і т. ін.); складання плану, анотації; запис у зошитах нової для себе думки словами автора чи своїми; читання-драматизація як ефективний засіб підготовки до виразного читання; читання-інсценізація; робота над лексико-семантичними групами. Наприклад: які слова в тексті підкреслюють переживання людини? За допомогою яких слів автору вдалося показати бідне життя? тощо.
На уроках читання широкого вжитку набули перекази: детальні, стислі, вибіркові, з перебудовою тексту з творчим доповненням. Переказ твору допомагає дітям закріпити в пам'яті зміст прочитаного у всіх його деталях і засвоїти логіку зразка та його мови. Однак переказ - це не просто відтворення прочитаного. Необхідно на уроках читання ввести в переказ елемент творчості. Досвід показує, що переказ відбувається краще, якщо текст діти читають одразу ж, без попереднього його читання вчителем. Важливо й те, що навчати переказувати слід окремо - за прослуханим, за прочитаним мовчки (вголос), на основі побаченого і т. ін.