Методика вивчення дієслова в початкових класах (стр. 11 из 15)

Завдання ІІІ рівня

1. Зі слів кожного рядка склади речення. Запиши їх так, щоб отримати зв'язну розповідь.

Повернулися, вирію, з, ластівки;

дахом, гнізда, під, вони, ліплять;

грудочки, з, річки, носять, глини, ластівки;

пташенятам, м'яко, у, буде, гнізді.

Підкресли дієслова, визнач час.

2. Спиши. Добери заголовок до тексту. Над дієсловами минулого часу простав рід. Добери до виділених слів близькі за значенням.

Там, де були вода і випаси для тварин, людина вибирала місце для житла.

Особливо цінувалась у людей вода. Вважалося святим те місце, де земля дарувала людям воду, а разом з нею і життя.

Збираючись у далеку мандрівку, бажали один одному доброї путі та свіжої води.

3. Склади з поданих груп слів речення і запиши їх у такому порядку, щоб отримати зв'язну розповідь. Підкресли дієслова, визнач їх час.

Весна

1)прийшла, ось, і, весна.

2)гілках, на, бруньки, скоро, тоненьких, набубнявіють.

3)летять, країв, з, птахи, теплих.

4)небо, синє, стало.

5)яскраво, світить, сонце.

4. Із кожної групи слів склади і запиши прислів'я. Підкресли дієслова в неозначеній формі.

Вчитися, не, ніколи, пізно.

Що, того, вміти, не носити, за плечима.

Щира, знайти, всюди, куток, може, правда.

5. Від поданих слів утвори дієслова в неозначеній формі і запиши їх.

Спів — співати, гра, зелень, біг, крик, віз, догляд, хвала, годівля, радість, хвороба, ходьба, дружба, плач, малюнок, праця, зустріч, пошук, відгадка, любов, слух, життя, ріст, рана, стрибок, мир, лічба, рахунок, ліки, друг.

7. Прочитай текст. Перебудуй його так, щоб він відповідав назві "Поради лікаря". Використовуй дієслова у початковій, тобто неозначеній формі. За потреби додавай слова: корисно, необхідно, шкідливо, слід, треба.

Уранці я роблю зарядку. Щодня чищу зуби. Перед їдою мию руки. Лежачи я не читаю. Перед сном провітрюю кімнату.

8. Добери 5 прислів'їв з дієсловами неозначеної форми. Підкресли їх.

9. До поданих дієслів добери слова-синоніми з не.

Зразок. Відпочивати – не працювати.

Сумувати, голодувати, мовчати, ледарювати, лежати.

10. Прочитай. Перероби текст так, щоб було видно, що Грицько — хороший онук і товариш. Запиши свій текст.

Дуже важко дружити з Грицьком. Ніщо йому не подобається. Читати він не любить, на річку не ходить, у футбол не грає. Бабусі він не допомагає, в садок по сестричку не ходить. Нікому з однокласників ніколи на виручку не прийде. Ось і не має Грицько справжніх друзів.

Наприкінці дослідження ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь з теми „Дієслово”:

1) відносити до дієслів слова, що означають різні дії;

2) пояснювати лексичні значення дієслів;

3) добирати дієслова до груп слів з різним лексичним значенням (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо);

4) добирати до поданого дієслова 2—3 синоніми, антонім;

5) пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання;

6) будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями;

7) використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;

8) добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації;

9) уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін.;

10) впізнавати на слух і в письмових текстах неозначену форму дієслова;

11) добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;

12) використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;

13) визначати час дієслова у реченнях, тексті;

14) змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею);

15) вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях;

16) переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання;

17) визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-ій особі множини;

18) використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах;

19) змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком;

20) ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло);

21) дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на -шся;

22) утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на -ся; вживати їх у побудові речень, у зв'язному мовленні.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні засвоєння знань про дієслово: високий, середній і низький.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблиці.

Таблиця

Сформованість умінь усвідомлювати функції дієслова як частини мови

№ п/п	УМІННЯ	ЕК (%)	КК (%)
1	відносити до дієслів слова, що означають різні дії	91	84
2	пояснювати лексичні значення дієслів	86	74
3	добирати дієслова до груп слів з різними лексичними значеннями	93	84
4	добирати до поданого дієслова 2—3 синоніми, антонім	89	82
5	пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2—3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання	91	84
6	будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями	89	80
7	використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу	86	74
8	добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації	86	74
9	уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін.	93	84
10	впізнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова	91	84
11	добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах	86	74
12	використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад	93	84
13	визначати час дієслова у реченнях, тексті	89	82
14	змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею)	91	84
15	вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях	86	74
16	переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання	86	74
17	визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-й особі множини	93	84
18	використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах	91	84
19	змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком	86	74
20	ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло)	93	84
21	дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на -шся	89	82
22	утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на -ся; вживає їх у побудові речень, у зв'язному мовленні	91	84

Таким чином, робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань з теми ”Дієслово”. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості знань і умінь з теми в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту подані на діаграмі.

Сформованість умінь з теми „Дієслово” в експериментальному та контрольному класах

Діаграма

Ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 26 учнів експериментального класу 8 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 14 – середній і 4 – низький. У контрольному класі (24 учні) високий рівень визначення даних умінь мали 4 учні, середній – 12 і низький – 8 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження, показники сформованості відповідних умінь зросли в обох класах (первинний рівень – 11% і 10%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 88% і 76%), що сталося завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на засвоєння теми „Дієслово”. Отримані дані свідчать про ефективність проведеного експериментального дослідження.

Отже, проведення експериментального дослідження у 4 класі показало, що запропонована система вправ і завдань разом з методикою їх опрацювання спроможна сформувати систему уявлень і понять з теми „Дієслово” у молодших школярів.

ВИСНОВКИ

Дієслово називає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити? Усі дієслівні форми бувають доконаного або недоконаного виду, перехідними чи неперехідними. У них розрізняємо, крім того, дві основи: основу інфінітива й основу теперішнього часу. Одні дієслова називають дію, обмежену в часі початком або кінцем, а інші — дію, не обмежену ні початком, ні кінцем. За цією ознакою дієслова поділяються на два види: доконаний і недоконаний. Видові значення властиві всім дієсловам та всім дієслівним формам. У систему дієслова входять такі п'ять основних форм (дієслівних утворень): неозначена форма (інфінітив); способові форми (у дійсному, умовному й наказовому способах); дієприкметник; безособова форма на -но, -то; дієприслівник. Кожна з форм дієслова відповідає на певні питання, буває змінною або незмінною і виступає тим чи іншим членом речення.