Смекни!
smekni.com

Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна" в початковій школі (стр. 11 из 11)

Весною багато хрущiв - лiтом слiд чекати засухи.

Мовчить цвiркун - на дощ, а дуже сюркоче пiзно ввечерi - завтра буде гарна днина.

Ссавці

Бiлка мостить гнiздо низько - на морозну зиму, високо - зима буде теплою.

Кричать бурундуки перед грозою.

Вiвцi стукаються лобами - на сильний вiтер.

Жаби стиха покумкують - на дощ, голосно кричать - на хорошу погоду, мовчать - перед похолоданням.

Жаби не спiвають на болотi - буде мороз.

Жаби завелися дуже гучним хороводом - на дощ.

З'явився в саду заєць - буде зима сувора.

Кiнь хрипить - на негоду, фиркає - на тепло, трясе головою i закидає її вгору - на дощ, лягає на землю влiтку - перед сирою погодою, взимку - перед снiгопадом.

Перед негодою кiт тягнеться до води i п'є її бiльше звичайного.

Якщо корови ввечерi особливо жадiбно скубуть траву, завтра чекайте дощу; худоба збивається до купи - на негоду.

Перед дощем корови збавляють молоко.

Кроти нагрiбають високi купки - треба чекати поганої погоди.

Мишi вилазять з-пiд снiгового насту i бiгають - на вiдлигу.

Мишi пищать - на похолодання.

Собака риє землю - на дощ, качається по землi - на негоду, лежить, згорнувшись клубком, - на холод, лежить простягнувшись - на тепло.

Якщо собаки на Петра Вериги (29 сiчня) качаються по снiгу - буде вiдлига.

Перед настанням морозiв свинi щiльно туляться одна до одної, перед хуртовиною - вищать, а перед бурею - тягають солому.

Рослини

З наближенням негоди, перед дощем, з квiток акацiї видiляється так багато нектару, що аромат вiдчувається за сотнi метрiв.

Якщо весною береза ранiше за вiльху листя викине - лiто буде сухим, а коли вiльха першою розiв'ється - замучать дощi й холод.

На дощ квiтки березки польової стулюються, а розкриваються навiть i за хмарної погоди.

Перед хмарною погодою колючки будякiв щiльно притуляються до головки i стають не дуже колючими.

Вишня на Покрову має зелене листя - буде сувора зима.

Горiхiв багато, а грибiв мало - зима буде снiжною i суворою.

Перед дощем на листках плакучої верби з'являються крапельки вологи.

Якщо влiтку на горобинi багато плодiв - осiнь буде дощова, мало - суха.

Коли дуб розпустився швидше вiд ясена - на посуху.

На дубi багато плодiв - на сувору зиму.

Якщо небо хмариться, а квiтки жовтцю вiдкритi - дощу не буде.

Якщо на широких листках канн зранку видно прозорi крапельки води - вдень буде дощ.

Перед негодою квiтконiжки картоплi схиляються, квiтки никнуть.

Розпустився клен - буде вже тепло.

Перед негодою конюшина стуляє свої листочки i схиляє головки суцвiть, а перед стiйкою гарною погодою стебла й листочки її вирiвнянi, суцвiття пiднятi догори.

Якщо в сонячну погоду квiтки кульбаб стулюються - буде дощ.

Як спливе на поверхню листя водяної лiлiї - заморозкiв бiльше не буде.

Якщо ж квiтка лiлiї взагалi не пiднялася з води - буде затяжна злива або наступить похолодання.

Перед дощем квiтки мальви стулюються.


Анотація

У роботі теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено методику використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» в початковій школі, проаналізовано основні труднощі в навчальному процесі і визначено шляхи їх розв’язання.

Дослідження складається з двох розділів. У першому розділі з’ясувано зміст поняття "народні прикмети природознавчого характеру", особливості їх виникнення. Також досліджено виховні і навчальні можливості народних прикмет у реалізації завдань початкової школи.

У другому розділі проведено аналізу ефективності використання народних прикмет природознавчого характеру у навчанні дітей молодшого шкільного віку на уроках "Я і Україна", шляхом оцінки рівня пізнавальної активності учнів початкової школи.

Ключові слова: народні прикмети природознавчого характеру, спостереження, пізнавальна активність, молодші школярі.